Дилеми державного бюджету-2026: де уряд візьме гроші, щоб підвищити зарплати вчителям і лікарям

Бюджету, як завжди, не вистачає

Наступного року уряд планує отримати 2,8 трильйона гривень внутрішніх доходів та зборів. Це на 18,8% більше, ніж 2025-го. Очікується, що вдасться зібрати більше ПДВ, ПДФО, військового збору та акцизного податку.

Окрім цього, у 2026-му має запрацювати податок на продаж послуг із цифрових платформ (14 мільярдів гривень на рік), акциз на солодку воду (8,5 мільярда гривень), а ще Мінфін хоче ефективніше збирати податковий борг (26 мільярдів гривень додатково) і мати більше доходів з митниці (100 мільярдів гривень додатково).

Видатки при цьому становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 9,5% більше за минулий рік. Отже, дефіцит становить приблизно 2 трильйони гривень. «Потреба в міжнародному фінансуванні — 45,5 мільярда доларів, з яких 18,1 мільярда — незакрита потреба», — зазначила у своєму дописі народна депутатка Роксолана Підласа, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради.

«Уже четвертий рік у нас фактичний дефіцит на рівні 40 мільярдів доларів. Наступний рік, за словами міністра фінансів, — це 45,5 мільярда доларів. Тобто число навіть не зменшується, а воно росте. І наповнюється воно переважно завдяки фінансуванню міжнародних партнерів. Загалом якби йшлося про якусь звичайну економіку, то це була б проблема, але Україні допомагають. Я так розумію, Україна повинна якось консолідувати доходи, закривати тіньові схеми й усе інше», — коментує Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертної організації Case Ukraine.

Урядові економісти вірять, що українська економіка зросте майбутнього року на 2,4%, річна інфляція становитиме 9,9%, а долар коштуватиме 45,7 гривні. Закладено також зростання мінімальної зарплати з 8000 гривень до 8647 і загального прожиткового мінімуму з 2920 гривень до 3209. Середньомісячна зарплата має зрости з 25 886 гривень до 30 032.

Оскільки величина прожиткового мінімуму лежить в основі підрахунку різних соціальних виплат, вона викликає чималу дискусію. Навряд чи реально в Україні місяць прожити за 3209 гривень. Так, народний депутат Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Ради, вважає, що загальний показник прожиткового мінімуму з 1 січня 2026 року має бути не менше середнього показника витрат на харчі — 4700 гривень.

Заплановано збільшення витрат на фінансування центральних органів державної влади. Так, фінансування Верховної Ради обійдеться в 3,65 мільярда гривень (+16,2%), Кабінету Міністрів — у 1,09 мільярда гривень (+9,2%), Офісу президента — у 877 мільйонів гривень (+12,4%).

«Чому не переглядався бюджет з урахуванням тієї кількості населення та території, яка є, порівнюючи з тією, яка була? Загалом, я вважаю, що період війни мав би бути викликом для всіх державних службовців, щоб переглянути функціонал, який є у держави. Наскільки сильно його треба фінансувати, наскільки треба його виконувати зараз, під час війни», — ділиться своїми міркуваннями Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.

Вартість війни

Традиційно майже всі зібрані в Україні податки підуть на оборону та безпеку — закладено 2,8 трильйона гривень (на 168,6 мільярда гривень більше, ніж цього року). Міжнародні партнери досі не горять бажанням фінансувати українські військові витрати, спрямовуючи кошти принципово на цивільні видатки, тому урядові буде досить складно збільшити кошторис утримання війська. Хоча це може змінитися.

На грошове забезпечення (цивільною мовою — зарплати) заклали 1,27 трильйона гривень, на закупівлю озброєння та військової техніки — 722,6 мільярда гривень. Буде також створено спеціальний резерв для оборонних потреб на 200 мільярдів гривень.

Суттєвого підвищення виплат для військових не передбачено, що викликає критику в суспільстві. Так, економіст Юрій Гайдай у своєму дописі зазначає: «Додати хоча б 20 тисяч на місяць усім військовим обійдеться в чималі 200 мільярдів гривень на рік. Для масштабу — це десь +16% до теперішнього рівня видатків на грошове забезпечення Сил оборони України, і десь 4% усіх видатків держбюджету наступного року. Ті ж заплановані надходження прибутку від НБУ на наступний рік збільшилися на 61 мільярд гривень, ще 140 мільярдів цілком можна було “вирізати” з очікуваного приросту податкових надходжень».

А втім, уряд веде перемовини з іноземними партнерами, щоб кошти міжнародної допомоги можна було витрачати й на оплату військовослужбовцям. Це — дуже нагальне питання, без його розв’язання буде вкрай важко фінансувати війну наступного року. Тим більше що демобілізації досі немає, а кожного місяця до ЗСУ через мобілізацію долучаються приблизно 30 тисяч людей, тобто кількість військовослужбовців постійно зростає, а тому витрати на їхнє утримання теж можуть доволі стрімко зрости.

«Ми вважаємо, що поступове пом’якшення умов використання зовнішнього фінансування, зокрема через дозвіл на фінансування поточних витрат на оплату праці, суттєво б спростило планування й виконання бюджету для Мінфіну. Тому дискусії щодо цього розпочалися і мають доволі непогані перспективи, зокрема з боку Великої Британії та окремих країн ЄС», — вважає Сергій Колодій, головний експерт із макроекономічного аналізу «Райффайзен Банку».

Примітно, що попри величезні оборонні витрати, майже кожен підрозділ Сил оборони намагається знайти додаткове фінансування, оголошуючи збори донатів. Це каже про те, що дефіцит оборонного фінансування є і він доволі великий, але покрити ту частину фінансування, на які зараз ідуть донати, державними коштами важко.

«От видали вам каску, так? Але ви хочете якусь особливу, з якимись кріпленнями. От донати саме й фінансують попит на удосконалене матеріальне забезпечення військових. Якщо говорити про дрони, то держава дуже повільна в цьому питанні. Майже 50% дронів не можуть бути використані відразу в бойових цілях, їх необхідно доробляти. На це теж часто здійснюються збори донатів», — пояснює економіст Ілля Несходовський.

«Командирові підрозділу для того щоб отримати матеріальне забезпечення за бюджетною лінією, треба написати кучу заявок, документації, обґрунтувань — і це немало паперової роботи. Певного роду бюрократія. Їм набагато простіше закинути потреби своїм знайомим блогерам на донати. А ще донати — за їхню витрату є переважно моральна відповідальність, але якоїсь строгої звітності там немає», — додає Дмитро Боярчук із центру Case Ukraine.

Щедрість цивільних видатків

Державний бюджет 2026 року вирізняється тим, що на 45 мільярдів гривень — до 467,1 мільярда — зростуть витрати на соціальний захист. 

Оголошені урядом нові програми підтримки сімей із новонародженими збільшать статтю видатків на соціальний захист дітей майже вдвічі — до 52,7 мільярда гривень. На 14,4 мільярда гривень зросте трансферт із державного бюджету до Пенсійного фонду і становитиме 251,3 мільярда. З’явилася нова програма з фінансування житла для ВПО з тимчасово окупованих територій, її вартість — 14 мільярдів гривень.

«Я думаю, що частково тут причина може бути суто політична. Зрозуміло, якщо наступного року буде встановлено мир, то далі будуть вибори. І зрозуміло, що під вибори кожна влада намагається якось підкупити виборців соціальними видатками. Можливо, саме це ми зараз і бачимо», — каже Павло Кухта, ексвиконувач обов’язків міністра економіки.

«Осучаснення соціальних стандартів на часі, тому що інфляція становить приблизно 10% у річному вимірі, і виплати потрібно збільшувати, щоб купівельна спроможність українців не зменшувалась», — зазначає Роксолана Підласа, очільниця бюджетного комітету Ради.

Освітні видатки становитимуть 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Так, планується підвищення оплати праці вчителів на 50%. Згідно із законопроєктом, з 1 січня 2026 року середня зарплата у 470 тисяч шкільних вчителів зросте на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%. Так, якщо вчитель отримував 15 тисяч гривень щомісяця, у січні-серпні він зароблятиме по 19,5 тисячі (+4,5 тисячі), а у вересні-грудні — по 22,5 тисячі (+7,5 тисячі). Загалом на оплату праці в системі освіти буде спрямовано 183,9 мільярда гривень, а підвищення становитиме аж 44 мільярди.

Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Ради, звертає увагу, що не лише шкільним вчителям, але й педагогам дитсадків і викладачам вишів варто підвищити зарплати. «Сьогодні вихователь у дошкільних закладах — спеціаліст вищої категорії з 20-річним стажем роботи та усіма надбавками — отримує зарплату 9500 гривень на руки. Посадовий оклад асистента майже на рівні мінімальної зарплати (9681,3 гривні), доцента — 11 867,4 гривні, професора — 12 630,8 гривні. Які вимоги ми можемо ставити до людей із такими зарплатами? Як можна розвивати науку за такі зарплати та навчати якісно нашу молодь?» — ставить свої запитання депутат.

Крім цього, програму безплатного харчування школярів буде розширено на всі категорії учнів. З першого січня 2026 року таке харчування забезпечать для 1-4 класів у всіх областях і для 5-11 — на прифронтових територіях. А з першого вересня наступного року нововведення торкнеться і 5-11 класів у всій Україні. Відтак фінансування цієї програми зросте на 13,8 мільярда гривень і становитиме 14,4 мільярда.

Найскладніше в цьому разі — це пояснити іноземним партнерам, що відтепер вони мають фінансувати безоплатну їжу для українських школярів. Далеко не всі західні країни мають такі програми для власних громадян. ЄС уже згодився надати Україні на це 200 мільйонів євро.

«Виходячи з того, яка кількість українців виїжджає з країни, причому не завжди через безпекові моменти, а через фінансові моменти, я думаю, що тут іще вдасться переконати наших міжнародних партнерів, що такі заходи дозволять залишити українців в Україні. Можливо, це і будуть аргументи для переконання», — вважає економіст Ілля Несходовський.

Бюджет сектору охорони здоров’я отримає додаткові 38,2 мільярда гривень, а його загальний розмір буде на рівні 258 мільярдів гривень. Додаткові гроші підуть на підвищення зарплат лікарів до 35 тисяч гривень — так, бюджет на зарплати лікарів становитиме 41 мільярд гривень, включно з додатковими 5,1 мільярда. 141,9 мільярда гривень (+8,6 мільярда) піде на лікування та реабілітацію військових. На безплатні ліки для громадян — 8,7 мільярда гривень (+2,4 мільярда).

У сфері охорони здоров’я 2026 року буде таке нововведення, як чекап здоров’я для громадян у віці понад 40 років. На це передбачено 10 мільярдів гривень, а видаватиметься це як адресні виплати по 2000 гривень для 5 мільйонів людей.

«Цей чекап залишає більше питань, ніж відповідей. Чи погодяться наші міжнародні партнери це фінансувати? Я не впевнений. Важко пояснювати, чому під час війни на чекап громадян віком 40+ буде витрачено більше, ніж, наприклад, на протезування українських воїнів», — каже Ілля Несходовський із мережі АНТС. Так, на протезування кінцівок учасникам бойових дій у проєкті держбюджету-2026 передбачено 7,9 мільярда гривень.

Також уряд передбачив 41,5 мільярда гривень на підтримку економіки. З них лише 1 мільярд гривень піде на гуманітарне розмінування аграрних земель, чого, вочевидь, недостатньо. 13,1 мільярда гривень — підтримка агровиробників, це додаткові 3,5 мільярда гривень, якщо порівняти з бюджетом-2025.

Закладено також 15,8 мільярда гривень на іпотечну програму «єОселя» та 18 мільярдів гривень на пільгову кредитну програму від держави «5-7-9%». Навряд чи слід чекати, що такі досить обмежені обсяги підтримки будуть здатні суттєво пришвидшити українську економіку та розв’язати її основні проблеми, як-от посуха, що б’є по врожаю.

Економіст Павло Кухта вважає, що цивільні видатки можуть бути свідомо роздуті урядом, адже саме їх фінансують міжнародні партнери — і в разі домовленості їх у майбутньому можна буде спрямувати на оборонні потреби. «Допоки влада не домовиться зі спонсорами України щодо того, аби можна було перекидати цивільні видатки на військові, ці гроші не можна використати на військові потреби. Можливо, бачачи цю можливість лише в майбутньому, уряд намагається зараз використати гроші на збільшені цивільні видатки», — говорить експерт.

Пошуку грошей немає кінця

Наразі український уряд перебуває в пошуку грошей. Так, ще навіть бюджет цього року не закритий. Міжнародних грошей цього року надійшло 30,6 мільярда доларів, а потрібно ще 8,7 мільярда. Але домовленості про ці гроші є, кажуть у бюджетному комітеті Ради.

Президент Володимир Зеленський нещодавно представив власне бачення фінансових проблем країни. За його словами, ціна війни становить приблизно 120 мільярдів доларів на рік. «60 — дає український бюджет, і 60 — я повинен знайти наступного року, я сподіваюся, що ми закінчимо цю війну, але в будь-якому разі, план А — закінчити, план Б — 120, ось і все», — сказав президент.  

Ймовірно, він мав на увазі іноземну допомогу на 60 мільярдів доларів у вигляді зброї та боєприпасів від партнерів у натуральному вигляді.

«Проблема забезпечення фінансування касового розриву (дефіциту — ред.) бюджету постачає щорічно», — нагадує Сергій Колодій із «Райффайзен Банку».

«Мінфіну необхідно ще докласти чимало зусиль для пошуку та узгодження додаткових джерел коштів від іноземних партнерів. Допомогти може як новий механізм використання заморожених російських активів, що анонсований ЄС, так і нова програма МВФ», — каже Тарас Котович з ICU.

Так, міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що якщо вдасться домовитися про нову кредитну програму від МВФ, то це дозволить залучити приблизно 150-170 мільярдів доларів протягом наступних чотирьох років. Саме такими можуть бути потреби України.

«Ми бачимо, що зараз формується такий, можна сказати, розподіл праці між Європейським Союзом і потенційним членом Європейського Союзу — Україною. Україна стає такою військовою базою — вона вже давно нею стала, просто зараз уже навіть про це не бояться говорити. Україні платять за те, щоб вона відтягувала війну для європейських країн. Зараз ось такий консенсус. Від військової бази, очевидно, ніхто не очікує якоїсь там гарної економіки, продуктивності. Навіть бачимо, що й на інституційну слабкість заплющують очі», — каже Дмитро Боярчук із Case Ukraine.

«Україна веде перемовини з Єврокомісією про різні варіанти покриття потреби в зовнішньому фінансуванні: як продовження ERA loans, так і запуск Reparations loan, чи двосторонньої допомоги від країн членів. Також уряд офіційно звернувся до МВФ із проханням розпочати нову програму співпраці», — розповідає Роксолана Підласа, очільниця бюджетного комітету Ради.

Йдеться про те, щоб Євросоюз знайшов механізм збільшити допомогу України коштом заморожених російських активів на 300 мільярдів доларів. Наразі передбачена схема виплати Україні 50 мільярдів доларів, але сторони ведуть перемовини, щоб збільшити цю суму.

«Так, найімовірніше, ми отримаємо програму “репараційний кредит”. Але проблема в тому, що ці кошти, які будуть нам зараз видаватися, вони мали б бути на відбудову. А ми їх проїмо», — каже економіст Ілля Несходовський.