В Ірані планують стратити чемпіона з боксу за участь у протестах. Олімпійські атлети закликають скасувати вирок

Мохаммад Джавад Вафаї Сані
Мохаммад Джавад Вафаї СаніIran Human Rights

Понад 20 олімпійських медалістів, тренерів та інших міжнародних спортсменів підписали листа із закликом скасувати страту чемпіона з боксу, який перебуває у камері смертників в Ірані.

Про це пише Guardian.

30-річного Мохаммада Джавада Вафаї Сані затримали за участь у загальнонаціональних протестах у 2019 році та звинуватили у підтримці опозиційної групи — Організації моджахедів іранського народу. Він п'ять років пробув у в'язниці, де його катували та тримали в окремій камері.

«Спорт покликаний вселяти надію, єдність та мужність. Страта чемпіона за його політичні погляди — це прямий напад на ці цінності та попередження кожному спортсмену, який наважується висловитися», — йдеться у листі олімпійських атлетів.

Вони закликали ООН, міжнародні спортивні федерації та уряди негайно діяти, щоб врятувати життя Вафаї Сані. Серед підписантів звернення — американська тенісистка чеського походження Мартіна Навратілова та британська плавчиня Шеррон Девіс.

У листі зазначено, що випадок чемпіона не є поодиноким, адже раніше в Ірані вже страчували спортсменів за їхні переконання, зокрема, капітана національної збірної з футболу Хабіба Хабірі та капітанку національної жіночої збірної з волейболу Фурузану Абді. У 2020 році також стратили 27-річного чемпіона Ірану з боротьби Навіда Афкарі.

Заклик зупинити страту Вафаї Сані з'явився після подібного листа 2023 року до Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, який підписали понад 100 експертів та правозахисних організацій. 

За даними Amnesty International, в Ірані існує «криза страт, яка досягла жахливих масштабів». У 2023 році влада стратила щонайменше 853 людей — на 48% більше, ніж у 2022 році. Торік правозахисники зафіксували 972 смертні покарання, що є найбільшою кількістю з 2015 року. А цього року вже відбулося понад 800 страт.

Політичні в'язні та дисиденти стають мішенями переслідувань, особливо після масових протестів 2022 року на тлі вбивства 22-річної Махси Аміні. Експерти стверджують, що іранська влада використовувала смертну кару для придушення інакомислення, поширення страху серед населення та посилення своєї влади.