Президент Південної Кореї хоче перепросити в КНДР за дії свого попередника. Його вже розкритикувала опозиція

Про це пише Associated Press.

«Я вважаю, що нам потрібно перепросити, але я не міг цього зробити, бо боюся, що це можуть використати, щоб виставити мене як прихильника Північної Кореї або розпалити політичні ідеологічні баталії в Південній Кореї», — сказав Лі.

Головна консервативна опозиційна партія «Сила народу» вже розкритикувала його слова, закликавши його захищати честь армії.

Ці заяви ліберального президента Південної Кореї лунають на тлі його політики зменшення напруги з КНДР. Так, його уряд уже оголосив про прагнення відновити діалог із Північчю, а в серпні наказав демонтувати гучномовці на кордоні, якими транслювали пропаганду проти режиму Кім Чен Ина.

Нагадаємо, південнокорейські прокурори оприлюднили частину листування колишніх посадовців, які за наказом колишнього президента країни Юн Сок Йоля організували польоти дронів до центру Пхеньяна, щоб нібито змусити Пхеньян відповісти й виправдати введення воєнного стану.

Серед зазначених локацій провокацій були столиця Пхеньян, дві ядерні установки, дачі Кім Чен Ина, а також Самджійон — місце народження батька Кім Чен Ина, Кім Чен Іра, яке вважають священним, і Вонсан — туристична зона, яка є одним із флагманських проєктів розвитку північнокорейського лідера.

Також у нотатках про мету й кінцевий статус провокацій знайшли такі формулювання, як «щонайменше — криза національної безпеки» та «щонайбільше — Потоп Ноя».

Більше про воєнний стан у Південній Кореї

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що в країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї. Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет.

Запровадження воєнного стану дало президентові змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю й засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію.

Після оголошення воєнного стану будівлю парламенту заблокували військові. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення. Зрештою, приблизно о першій годині ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. Ухвалити рішення вдалося з другої спроби. Тоді правоохоронці подали ордер на арешт Юна. Той переховувався від слідчих і навіть барикадувався у своїй резиденції.

Згодом суд скасував арешт експрезидента й звільнив його в березні. Але нещодавно, на початку липня, його заарештували вдруге, помістивши під варту.