Мінфін розкрив, яка зарплата в центральних та регіональних держорганах України

Про це йдеться на сайті Мінфіну.

З початку року в Україні діє нова система оплати праці на основі грейдової системи класифікації посад. Вона націлена на підвищення, передбачуваність і прозорість заробітної плати працівників державних органів.

До структури заробітної плати уже входять грошові допомоги до відпусток та матеріальна допомога для розв'язання соціально-побутових питань, що впливає на збільшення рівня заробітної плати окремих працівників та органу загалом.

Так, за даними Мінфіну, найбільша середня зарплата серед державних органів центрального рівня у:

• НКРЕКП — 89,7 тисячі гривень;
• Антимонопольного комітету — 88,3 тисячі гривень;
• Секретаріату НТСР — 72,4 тисячі гривень;
• НАДС — 68 тисяч гривень;
• Апарату Верховної Ради — 66,9 тисячі гривень тощо.

За рівнем зарплат серед керівництва лідирує Апарат ВР з 250,6 тисячі гривень. Далі — НАЗК (233,5 тисячі гривень), НКРЕКП (230,5 тисячі гривень), НАДС (218,1 тисячі гривень), Центральна виборча комісія (209,9 тисячі гривень) тощо.

Серед органів судової влади найбільша середня зарплата у:

• Вищій кваліфікаційній комісії суддів України — 94,6 тисячі гривень;
• Вищій раді правосуддя — 60,8 тисячі гривень;
• Верховному Суді — 54,3 тисячі гривень;
• Вищому антикорупційному суді — 50,1 тисячі гривень;
• Конституційному Суді — 47 тисяч гривень.

А втім, якщо брати лише середні зарплати серед керівництва, ВККС посідає перше місце з 327,5 тисячі гривень, а друге — Конституційний Суд з 193,3 тисячі гривень.

Серед місцевих державних адміністрацій найбільша середня зарплата у Херсонській (53,2 тисячі гривень), Донецькій (46,4 тисячі гривень) та Закарпатській ОДА (44,7 тисячі гривень).

Якщо аналізувати лише керівництво, то рейтинг зміститься так: Донецька (203,1 тисячі гривень), Херсонська (169 тисяч гривень), Сумська (135,7 тисячі гривень), Київська ОДА (124,4 тисячі гривень).

Що за грейдова система?

Система на основі grade (з англ. — оцінка) передбачає коригування постійної частини заробітної плати з урахуванням цінності посади робочого місця та її впливу на результат діяльності організації.

Минулого року заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев пояснював, що до зарплати держслужбовців можуть входити необґрунтовані заохочувальні виплати або, наприклад, надбавка за вислугу років, яка не залежить від напряму та виконаної роботи. А в окремих працівників надбавки могли сягати 700%.

У Мінфіні заявляли, що запроваджують зрозумілу структуру заробітної плати, нові прозорі підходи до класифікації посад, обмеження щодо формування кількості «дорогих» посад в окремих державних органах тощо.