Бюджетні проблеми набирають обертів. Де і як влада шукає гроші на оборону

Консенсус із першого разу вдалося зібрати хіба що під основне рішення — збільшення видатків на оборону в цьогорічному держбюджеті на 500 мільярдів гривень. 3 вересня Верховна Рада проголосувала за це в першому читанні, але вже зараз зрозуміло, що ці бюджетні зміни доведеться коригувати, адже слід ухвалити ще й рішення про джерела фінансування.

Звідки взяти 500 мільярдів гривень до кінця року, консенсусу немає. Щоб віднайти таку суму, Україні доведеться підвищувати податки (варіантів, як саме, — кілька). Але є противники цієї ідеї — мовляв, додаткові гроші можна знайти, очистивши митницю від корупції або збільшивши продажі державних облігацій.

Міністерство фінансів перекинуло м’яч на поле фінансового комітету Верховної Ради, той почав консультуватися з бізнесом та експертною спільнотою. Водночас Міністерство оборони потребує додаткових грошей, щоб уже за вересень нарахувати військовим бойові виплати.

«Вочевидь, війна триватиме довше й продовжиться наступного року. Це матиме свої наслідки — бюджетні витрати ростимуть, сподівання на швидке відновлення доведеться відкласти, — поділився наприкінці серпня своїми міркуваннями Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні. — Певне збільшення податкових ставок, на жаль, є потрібним».

«Бюджет 2024 року був від початку спланований оптимістично, з розрахунком на припинення бойових дій до середини року», — пояснює Дмитро Боярчук, економіст та виконавчий директор експертної організації Case Ukraine.  

Цього року з грішми досить кепсько через не дуже вдалий контрнаступ влітку. У 2023-му, на фоні очікувань військових успіхів, нас завалювали грішми.Дмитро Боярчук, економіст та виконавчий директор експертної організації Case Ukraine

Непрохідні хащі податкової реформи

Віддавши 301 голос за збільшення видатків на оборону на 500 мільярдів гривень, того самого дня, 3 вересня, Верховна Рада не знайшла необхідні 226 голосів на підвищення податків.

Навіть значно полегшена версія податкової реформи від фінансового комітету парламенту зібрала всього 224 голоси. 

Рішення про непідтримання податкового закону є абсолютно нелогічним і шкідливим для держави. Тим більше, що ці самі депутати підтримали бюджетний проєкт, де передбачається використання коштів, зібраних коштом підвищення податків. Дуже сумний політичний біполярний розлад. «Європейська Солідарність» аплодувала провалу закону, радіючи нестачі коштів на армію.Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради

А втім, лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко, виступаючи з трибуни Ради, пояснив, що не розуміє, чому вже сам законопроєкт про збільшені витрати на оборону, який депутати підтримали, не містив усіх необхідних фіскальних рішень. І тому за окремий документ про ці самі фіскальні рішення його фракція не голосувала.

Отож, що ми маємо. Міністерство оборони у відповіді на запит hromadske повідомило, що очікує цьогоріч додатково 373,7 мільярда гривень, із яких 333 мільярди підуть на покриття потреб Збройних сил. Ці гроші Міністерство потребує до 20 вересня — на виплати військовослужбовцям.

«Будемо повторно голосувати за податкові зміни», — говорить Роксолана Підласа, народна депутатка та очільниця бюджетного комітету Верховної Ради.

Наскільки можемо бачити з публічної комунікації, є певні очікування, що за скороченою процедурою підвищення податків буде не лише підтримане Радою, але і підписане президентом.Григорій Кукуруза, партнер експертної організації Ukraine Economic Outlook

Але зовсім непростою є дискусія про збільшення податків, попри очевидність потреби профінансувати додаткові оборонні витрати.

Спочатку Мінфін пропонував цілий пакет податкових змін, що мав зібрати 125 мільярдів гривень лише цього року. Однією з основних ідей цього законопроєкту було запровадити військовий збір для юридичних осіб за ставкою 1% від обороту. Ця ідея викликала великий спротив з боку бізнесу, адже такий фіскальний тягар, поряд з іншими, виявився завеликим.

Бізнес прокомунікував свою позицію представникам фінансового комітету під час зустрічей, і комітет вирішив дослухатися.

«Мінфін поводиться відірвано від реальності. Позиція фіскалів — що ось, ми беремо, скільки нам треба, і нікого не питаємо — не є нормальною, — вважає економіст Дмитро Боярчук. — Парламент повівся нормально, вислухавши бізнес. Бо фіскали не тільки хочуть більше взяти, але ще й ускладнити податкове адміністрування, бо один лише військовий збір — це купа паперів».

Зрештою фінкомітет Ради докорінно змінив урядовий законопроєкт, прибравши норму про військовий збір з обороту для юросіб. Так, депутати запропонували:

• підвищити ставку військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%; 
• встановити військовий збір для фізичних осіб-підприємців (платників податків третьої групи) на рівні 1%; 
• щоб ФОПи першої, другої та четвертої груп сплачували військовий збір розміром 10% мінімальної зарплатні. 

Всі ці додаткові навантаження мають діяти лише до 31 грудня того року, коли буде припинено воєнний стан.

Така податкова реформа бізнесу сподобалася значно більше, однак її потенціал — досить невеликий. На відміну від урядових планів закумулювати через підвищення податків 125 мільярдів гривень, нова версія могла б принести лише 30 мільярдів. Натомість планувалося випустити більше державних облігацій — на суму 216 мільярдів гривень, а не 160 мільярдів, як планував уряд.

Ще на 25,5 мільярда гривень планували знизити витрати загального та спеціального фондів державного бюджету (зокрема, забрати 11,2 мільярда гривень від Міністерства стратегічних галузей — це фактично кошти податку на доходи фізосіб-військовослужбовців), а податки та збори — перевиконати на 100 мільярдів гривень, коли уряд закладав у параметри число в 76 мільярдів.

І от такий, значно пом’якшений пакет фінансових рішень, не знайшов належної підтримки у сесійній залі Верховної Ради. Що ж далі? 

Далі ми запропонуємо Верховній Раді на повторне перше читання законопроєкт про підвищення податків. Не думаю, що там будуть істотні зміни, крім доповнення податком на надприбутки банків. Переконаний, що переважна частина депутатів зроблять правильні висновки та ухвалять державницьке рішення.Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради

Аж ось втрутився й МВФ, ще більше ускладнивши процес.

Помітивши, що депутати так і не знайшли спільного рішення про збільшення податків, фонд запропонував підвищити основний податок української фінансової системи — податок на додану вартість. Це рішення представники МВФ прокомунікували під час зустрічі з українськими Мінфіном та Національним банком на початку вересня.

Чи варто підвищувати ПДВ? Економіст та виконавчий директор Case Ukraine Дмитро Боярчук вважає, що варто. «Якщо ви дотягнули ситуацію до ручки, то потрібно знайти рішення в мінімально болючий спосіб — тобто підняти ПДВ, — каже експерт. — Це соціально справедливий податок, стягується він рівномірно з усієї економіки».

Відповідно до розрахунків Case Ukraine, ставка ПДВ на рівні 25% замість нинішніх 20% була б прийнятним рішенням, хоча це може не сподобатися Національному банкові, бо це рішенні стимулює інфляцію, тобто зростання цін. Але й збільшення ставки ПДВ до 23% могло б принести додаткові 125 мільярдів гривень, що теж непогано.

Отож, депутатам доведеться ще раз поміркувати над тим, скільки грошей вони хочуть зібрати для Сил оборони через підняття податків — і вийти із цим рішенням у зал, проголосувати та спрямувати на підпис президентові Володимиру Зеленському. Все це треба зробити до 20 вересня, інакше бійці можуть залишитися без бойових виплат.

«Навіть якщо через політичну конкуренцію не вдасться встигнути до 20 вересня, в якомусь із варіантів кошти будуть направлені на Міністерство оборони, а заробітні плати виплачені. Найімовірніше, перерозподілені з інших програм, навіть без непрямої емісії шляхом рефінансування держбанків під купівлю ОВДП», — говорить економіст Григорій Кукуруза.

Чи можна уникнути підвищення податків загалом? На мій погляд, ні. Питання лише кінцевого розміру підвищення. Наші партнери — зокрема, МВФ — потребують даного кроку від нас. Нам це може не подобатись, але один із ключових треків для партнерів — це зростання рівня нашого самофінансування. Зокрема, для комунікації зі своїм виборцем стосовно доцільності допомоги Україні.Григорій Кукуруза, партнер експертної організації Ukraine Economic Outlook

Лікування бюджетного дефіциту девальвацією гривні

Черговим витком ускладнень у спробах реформувати українську систему державних фінансів, щоб та могла профінансувати оборонні та всі інші витрати бюджету цього року, а також наступного, стала ідея МВФ знизити облікову ставку Національного банку України з нинішніх 13% та девальвувати гривню.

Дискусії на цю тему залишаються переважно непублічними, але про них пише західна преса, наприклад агенція Bloomberg.

Ставка НБУ на рівні 13% дійсно перебуває значно вище рівня інфляції в 5,4%, тому МВФ бачить простір для її зниження. Тримаючи ставку так високо, НБУ хотів зробити привабливими гривневі депозити, котрі банки могли інвестувати в державні облігації, заробляючи передбачувані гроші.

Щодо курсу національної валюти, то гривня вже девальвувала із жовтня 2023 року, коли відбулося суттєве загострення бойових дій у Донецькій області, на понад 10%. Нацбанк не хоче, щоб девальвація стала глибшою, адже весь цей час витрачав ресурси для забезпечення «керованої гнучкості» курсу гривні, пишаючись тим, що навіть за фактичної підтримки курсу резерви НБУ в серпні зросли на 5,1 мільярда доларів, сягнувши 42,3 мільярда доларів.

«Вартість гривні явно завищена, долар не коштує 41 гривню [бо він коштує більше], якщо подивитися на торговельний баланс і відняти міжнародну фінансову підтримку, — вважає економіст Дмитро Боярчук. — Девальвація гривні дасть додаткові доходи в державний бюджет, хоча й дещо збільшить витрати з обслуговування валютного боргу».

«Це вигідно не для людей — це вигідно для державних фінансів», — підсумовує економіст.

Що ж до фінансування пенсій та зарплат бюджетникам, то ситуація хоч і складна, однак навряд чи дійде до невиконання зобов’язань. «Ми вже три роки живемо з плануванням на тиждень-два», — зазначає Боярчук.

Твоя підтримка допомагає нам не зупинятися

Підтримати

Складний 2024-й — шлях у складний 2025-й

Обсяг, складність та гострота політичних дискусій навколо того, як керувати українською системою державних фінансів, аби та могла фінансувати війну та всі сукупні витрати, вказує на те, що Україна ввійшла у стадію, де пошук та знаходження додаткових грошей стає критично важливим. 

Ця місія не закінчиться цьогоріч — кошторис на 2025 рік теж має складний вигляд, а вже час над ним працювати. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що в цивільній частині держбюджету-2025 є незакрита частина обсягом 15 мільярдів доларів.

«Міжнародний валютний фонд наразі визначає потребу в зовнішньому фінансуванні на 2025 рік на рівні 22,7 мільярда доларів, але цей gap [бюджетний розрив] потенційно треба буде розширити на 12-15 мільярдів доларів», — сказала наприкінці серпня Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів.

«На 2025 рік потрібно приблизно 35 мільярдів доларів зовнішнього фінансування», — додала вона.

Наразі озвучені зобов’язання щодо підтримки українського державного бюджету в наступному році становлять: 

• фонд Ukraine Facility від ЄС — 12,5 мільярдів євро; 
• МВФ — 1,8 мільярда доларів; 
• решта фінансової підтримки ззовні є предметом домовленостей, переважно навколо отримання 50 мільярдів доларів від заморожених російських державних активів.

Уряд розраховує на кошти від прибутків на заморожені російські суверенні активи, політичні зобовʼязання із надання кредиту коштом яких узяли на себе країни «Великої сімки».Данило Гетманцев, очільник фінансового комітету Верховної Ради

«Наша ціль — отримати усі 300 мільярдів доларів заморожених активів. Перший крок — ми працюємо над тим, щоб отримати 50 мільярдів доларів від наших партнерів як перший внесок, грант, з урахуванням майбутньої повної конфіскації повної суми», — говорить прем’єр Шмигаль.

«В нас поки що не змінилась офіційна оцінка потрібного фінансування на 2025 рік, це 35 мільярдів доларів. Це значно нижче за 2023-2024 роки (42,5 та 43 мільярди відповідно), — ділиться своїми розрахунками Григорій Кукуруза, економіст з організації Ukraine Economic Outlook. — Деякі з колег пропонують “закрити” різницю з пакету в 50 мільярдів від G7. Але інший складник фінансування України — це зброя. Ці дані не розкриваються, але за оцінками Kiel Institute, близько 40-50 мільярдів доларів на рік ми отримуємо саме збройних постачань. Враховуючи невизначеність за даним напрямком, реально ми забезпечені коштами приблизно до кінця першого півріччя 2025 року».

А втім, окремі політичні партії в Німеччині та Австрії вже активно просувають ідею зменшення фінансування України. Плани про скорочені обсяги підтримки існують і в самому уряді Німеччини. Ймовірність перемоги Камали Гарріс на президентських виборах у США може відстрочити надання Україні заморожених російських коштів, адже «Велика сімка» не поспішатиме це робити, якщо побачить, що немає загрози приходу до влади Дональда Трампа.

Бюджетна декларація українського уряду на 2025-2027 роки вказує, що видатки на безпеку та оборону у 2025-му плануються на рівні 2,2 трильйона гривень — тобто на рівні 2024-го, з урахуванням збільшення оборонних видатків на 500 мільярдів гривень.

Водночас очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в розмові з hromadske зазначила: «Я не думаю, що буде йтися про таку суму. Видатки на оборону [на наступний рік] будуть заплановані рівно на стільки, скільки буде власного ресурсу в держави — податків, зборів, залучення ОВДП, дивідендів тощо».

Про це Україні неодноразово нагадували міжнародні партнери: ставати та бути самодостатньою країною. Але для цього треба підвищити податки вже цього місяця, а потім відчайдушно поборотися за заморожені російські гроші.

Що буде, якщо успіхів у фінансовій політиці не буде? «Якщо будуть різкі погіршення, як-от спад міжнародного фінансування, доведеться переправляти кошти з місцевих бюджетів у державний», — каже економіст Григорій Кукуруза.