Долар по 60, скасований безвіз та порожній бюджет? Якою може бути ціна закону, що скасував незалежність НАБУ та САП
«Якщо ліквідувати НАБУ, САП і ВАКС, то за рік зекономимо приблизно 3 мільярди бюджетних гривень. Цього вистачить десь на 6 годин фінансування війни», — іронізує у своєму дописі в соцмережах Олександр Паращій, очільник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital, щодо закону, що фактично руйнує незалежність антикорупційних органів в Україні.
Закон уже набув чинності 23 липня, а відтак у зовнішній площині для України почали з’являтися неочікувані, небажані ризики, яких можна було б уникнути. Якщо навіть заплющити очі на репутаційні втрати, що їх уже зазнала українська влада, все це має матеріальний вимір.
А саме — обсяги фінансової допомоги для України. Відтепер ці обсяги можуть бути зменшені, призупинені або й ненадані взагалі, що створює екзистенційну загрозу для країни, яка критично залежна від надходження валютних коштів до внутрішньої економіки та державного бюджету.
«Я не розумію, для чого це робити, для чого приймати цей закон, коли бюджет на дві третини залежить від зовнішньої допомоги», — говорить Віктор Довгань, ексзаступник міністра інфраструктури та фахівець із відбудови.
Європа не в захваті
22 липня прозвучала перша гучна заява з осудом закону, котрий де-факто підпорядковує НАБУ та САП Офісу генерального прокурора, а відтак — руйнує незалежність антикорупційних інституцій. Цю заяву зробила Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення. Саме вона курує політику прийняття нових країн-членів до Євросоюзу.
Кос зазначила, що демонтаж незалежності антикорупційних інституцій є «серйозним кроком назад» і підриває ключові антикорупційні запобіжники. Вона підкреслила, що незалежні органи, такі як НАБУ і САП, є «життєво важливими для європейського шляху України». «Верховенство права залишається в центрі перемовин про вступ до ЄС», — додала Кос.
«Ми на порозі відкриття потенційних переговорів із ЄС про членство, пройшли скринінг (підготовчий етап — ред.), але верховенство права — це основний критерій. Прийнятий закон не поставить хрест на євроінтеграції, але ускладнить багато речей, — каже Віктор Довгань, фахівець із відбудови. — Більшість моїх контактів у делегаціях Євросоюзу кажуть тепер, що в кластері з верховенства права нинішній закон стане червоною лінією».
Після цього єврокомісарку кинулися заспокоювати керівники уряду — прем’єрка Юлія Свириденко та віцепрем'єр з євроінтеграції Тарас Качка. «Досягнення цілей реформ у сфері верховенства права й антикорупції неможливе без довіри всередині системи антикорупційних органів. Роль генерального прокурора є особливо важливою в цьому. Єдність і спільна робота всіх антикорупційних органів є запорукою успіху», — заявив Качка за результатами розмови.
Намагаючись захистити доцільність прийнятого закону, віцепрем'єр Качка відтепер мусить серйозно балансувати, адже він веде перемовини з Євросоюзом про таку важливу річ, як квоти для постачань української аграрної продукції на європейські ринки. Якщо в Брюсселі вирішать покарати Україну за наступ на антикорупційні органи — навряд чи цей напрямок буде розвиватися добре. Не кажучи вже про саму євроінтеграцію. Будь-які зупинки в цьому процесі будуть дуже болісними для України та її економіки.
«Вже саме призначення голови САП Євросоюз поставив однією з умов для початку переговорів про вступ», — нагадує Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine.
Під питанням і збереження безвізу для України — можливості вільно (для тих, кому дозволено перетинати кордон) подорожувати до країн ЄС. «Умовою для отримання безвізу було створення антикорупційних органів, і зараз ми фактично зробили крок назад. Однозначно, Європейський Союз це не пропустить», — вважає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
Пролунали й інші заяви. «Українські антикорупційні інституції є життєво важливими на шляху реформ. Їхнє обмеження буде суттєвим відкатом назад. Забезпечення незалежності цих інституцій і подальший прогрес у сфері верховенства права залишаються ключовими умовами для процесу інтеграції України до ЄС», — наголосив Каспар Вельдкамп, міністр закордонних справ Нідерландів — країни, що відіграла ключову роль у наданні Україні літаків F-16. Схожі заяви зробили МЗС Німеччини та МЗС Швеції.
Разом з тим, з гострою критикою прийнятого закону виступила Організація економічного співробітництва та розвитку, надіславши листа до Офісу президента.
«Якщо [питання, що виникло через ухвалення закону] залишиться нерозв’язаним, це не тільки поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом і її зусилля щодо вступу до ОЕСР, але й підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокову відбудову», — зазначила Джулія Фромгольц, очільниця антикорупційного відділу ОЕСР.
«Заява ОЕСР уже прозвучала, інші впливові міжнародні організації теж підтягнуться», — вважає економіст Олег Гетман.
Реагують і бізнесові організації в Україні. Так, у заяві «Європейської бізнес-асоціації» йдеться: «Численні опитування керівників членських компаній Асоціації демонструють, що боротьба з корупцією та забезпечення верховенства права входять до головних запитів бізнесу до влади».
«В умовах повномасштабного російського вторгнення єдність влади, бізнесу та суспільства — надзвичайно важлива для стійкості, ефективної протидії ворогу, успішної відбудови та економічного розвитку країни. Міжнародна спільнота та іноземні інвестори уважно слідкують за прогресом реформ в Україні, тож наші кроки мають бути спрямовані на зміцнення довіри та підтвердження прихильності європейським демократичним цінностям», — додають у ЄБА.
Грошей не буде?
«Я зараз у Варшаві, переконую одну велику фірму відкрити офіс в Україні. І мене у Варшаві питають: що у вас відбувається? А я кажу всім, що цей закон — то технічне питання. У Польщі думають: невже в Україні немає інших проблем, крім як змінювати, кому звітують очільники НАБУ та САП? У нас що, все добре з обороною, із протишахедним захистом?» — розповідає Віктор Довгань, експерт з відбудови.
«Ми й так ходимо світом з протягнутою рукою, а тепер ще й під таким великим ризиком опинилися інвестиції у відбудову. На конференції з відбудови в Римі ми всіх переконували, що в нас усе добре, приходьте до нас на відбудову, а самі тепер займаємося незрозумілою перебудовою антикорупційної інфраструктури під час війни», — додає він.
Зараз для України триває дуже фінансово складний етап. Для державного бюджету 2026 року не вистачає приблизно 19-20 мільярдів доларів, щоб їх знайти, потрібна добра воля міжнародних партнерів. «Найімовірніше, на наступний рік у нас уже є нестача коштів у бюджеті на 19 мільярдів доларів, і, ймовірно, вона ще збільшиться, особливо якщо врахувати, що такої великої допомоги вже не буде, а Міжнародною валютний фонд висуває вимогу щодо зменшення дефіциту державного бюджету», — прогнозує Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
Прем’єрка Юлія Свириденко нещодавно заявила, що проситиме МВФ про нову програму допомоги. Так, за її словами, станом на зараз міжнародні донори погодили лише 50% із 75 мільярдів доларів фінансування, необхідного для держбюджету протягом наступних двох років.
МВФ, своєю чергою, є вкрай принциповою організацією, де навряд чи заплющуватимуть очі на будь-які спроби зменшити незалежність антикорупційних органів. Саме МВФ визначає, якого обсягу міжнародної допомоги потребує Україна — і ділиться своїми оцінками з партнерами, які цю допомогу надають.
«Україна потребує більшого фінансування, а нинішня програма МВФ має бути переглянута, аби включити негативний сценарій. Це означає — додаткові 16 мільярдів доларів потрібно знайти на 2026 рік, у той час, як загальні потреби у фінансуванні на наступний рік перевищують 100 мільярдів доларів, а ще, мабуть, знадобиться другий раунд реструктуризації боргу», — пише у своїй розсилці для інвесторів фінансист Тімоті Еш.
«Тепер цей фурор, де Зеленський обеззброює антикорупційні органи, ймовірно, ускладнить перемовини з МВФ та відкладе нове фінансову угоду, що стане подарунком для путіна», — додає Еш.
Здивував і міністр оборони Денис Шмигаль. Він виступив із заявою про те, що у 2026 році Україні знадобиться щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону, з яких половину планується залучити за допомогою країн-партнерів. Ця сума на 20% перевищує видатки державного бюджету-2025 та вдвічі перевищує оборонний бюджет нинішнього року.
«Внаслідок прийняття закону про НАБУ та САП можуть бути переглянуті всі програми допомоги Україні, крім програми ERA про використання доходів від заморожених російських активів. Всі інші програми залежать від доброї волі наших партнерів — тому, і гранти, і макрофінансова допомога [для державного бюджету], і інвестиційні кошти можуть зараз переглядатися», — говорить економіст Олег Гетман.
«Військову допомогу, на моє переконання, продовжать, тому що це питання безпеки Європейського союзу в цілому, не тільки наша проблема, але фінансово ми повністю залежні з погляду фінансування наших бюджетних видатків, тепер це все дуже ускладнено», — каже економіст Ілля Несходовський.
І Євросоюз, і Міжнародний валютний фонд, і окремі уряди окремих держав зазвичай приділяють значну увагу внутрішній ситуації в країні, зокрема, процедурам законності — тому, що називається «верховенство права». Польща та Угорщина мали великі проблеми з отриманням фінансування від ЄС, коли якість верховенства права в цих країнах, як вважалося, почала погіршуватися. Навряд чи Україна отримає полегшені умови оцінки свого верховенства права — це надто важливий принцип для західних демократій.
«Транші від МВФ, від Євросоюзу тепер можуть затримуватися з вимогою перегляду рішення про НАБУ та САП, — прогнозує Володимир Дубровський з Case Ukraine. — Уже взяті зобов’язання, напевно, будуть виконуватися, але запланована на 2026 рік допомога тепер під питанням».
«Ситуація дуже погана, бюджет дуже напружений, армії треба більше грошей, — продовжує Дубровський. — У мене в голові не вкладається, що Зеленський це зробив. Які могли бути в нього мотиви, щоб піти на такий ризик?».
Світовий банк, який організовує проєктне фінансування для України, у своїх рекомендаціях для приватних інвесторів завжди надає оцінку верховенству права та якості інституцій у країні. Зазвичай вона не дуже висока, тому й отримання Україною фінансування, особливо на ринкових умовах, є складним.
Не обов’язково на Україну одразу виллють відро холодної води із заявами про перегляд чи припинення фінансової допомоги. Але якщо ситуація з антикорупційними органами не зміниться — у якийсь момент це станеться.
«Зараз в Європі період відпусток, а на початку осені можуть бути активні дії в цьому напрямку», — говорить фахівець із відбудови Віктор Довгань.
Що ж буде, якщо президент Володимир Зеленський стоятиме на своєму і не погодиться в той чи інший спосіб припинити дію нинішнього закону про НАБУ та САП? Опитані hromadske експерти погоджуються, що нічого хорошого точно не слід чекати.
«Якщо припиниться зовнішнє фінансування, то будуть різко скорочуватися золото-валютні резерви, це вплине на курс — долар буде коштувати 50-60 гривень. Тоді мають бути скорочені бюджетні видатки, тобто будуть проблеми з виплатою зарплат у державному секторі, виплатою пенсій, соціальних виплат», — зазначає економіст Ілля Несходовський.
«Якщо в нас просто не буде грошей фінансувати соціальні витрати, їх можна надрукувати. Але ціна цьому — інфляція», — коментує Володимир Дубровський з Case Ukraine.
«Так само це призведе до скорочення різноманітних програм із відбудови. Те, що зараз є, дуже часто фінансується різними міжнародними організаціями — і вони фактично призупинять це фінансування. Відбудова зупиниться. Відтак буде падіння економіки», — додає Несходовський.
«Ці наслідки відчують усі громадяни — у країні буде менше валюти, буде менше фінансування для відбудови. Уряд муситиме брати в борг через облігації внутрішньої позики, станеться зростання цін. Ми це точно відчуємо», — говорить економіст Олег Гетман.
- Поділитися: