«Цифровізація — це завжди вигідно». Як діджиталізація громад розв’язує проблеми українців
З кожним роком діджиталізація в Україні набирає обертів. Електронні послуги впроваджують не тільки на загальнодержавному рівні, але й на місцях.
Серед рушіїв цифровізації — швейцарсько-українська Програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP).
hromadske розповідає про механізм і принципи впровадження електронних послуг у регіонах, а також про те, як діджиталізація полегшує життя громадянам.
Більше про успішні кейси реалізації проєктів у межах Програми EGAP дивіться у відео.
«Цифровізація — це завжди вигідно і корисно, — пояснює координатор регіонального компонента Програми EGAP Сергій Гунько. — Ми — Програма про підвищення ефективності роботи влади на всіх рівнях, про покращення доступності послуг і про розвиток громадянського суспільства завдяки впровадженню новітніх технологій, цифрових інструментів».
Програма EGAP працює над діджиталізацією України з 2015 року. Вона фінансується Швейцарією і виконується Фондом Східна Європа у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України.
За вісім років Програма EGAP запустила 60 національних цифрових сервісів, серед найбільш відомих її продуктів — «Дія», «Дія.Цифрова освіта», «єМалятко» тощо. Загалом цифровими інструментами, до створення яких долучилася Програма, користуються приблизно 20 мільйонів людей.
«Програма EGAP першою в Україні почала підтримувати системну цифровізацію на національному та регіональному рівнях. В умовах війни ми продовжуємо надавати цільову підтримку громадам і впевнені, це дасть плоди під час відбудови. Адже наші проєкти об’єднують громадян, стають мостом для потужної взаємодії влади та людей, забезпечують прозорість рішень», — розповідає президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.
І додає: «Швейцарія сприяє цифровій трансформації України навіть у скрутні часи. Вони бачать наші результати — саме тому збільшили фінансування Програми EGAP».
Пріоритет Програми EGAP — регіональна цифровізація та подолання цифрового розриву. Команда Програми надає комплексну підтримку 44 громадам у шести областях — Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Луганській, Одеській і Чернігівській. Громади обирали на конкурсній основі, заявки на конкурс подавали органи місцевого самоврядування.
«Ми оцінювали насамперед мотивацію і зацікавленість місцевої влади у впровадженні електронних інструментів, — розповідає Гунько. — Зокрема у підвищенні ефективності, доступності послуг і партисипації. Також оцінювали інституційну спроможність громад, чи є у них IT-фахівці, спеціалісти з комунікацій, чи спроможні вони виконувати завдання з реалізації проєктів».
Співпраця місцевого самоврядування і громадськості
Пілотні проєкти для реалізації Програма EGAP вибирає з огляду на світовий досвід і потенційну користь для громад. Для деяких проєктів Програма повністю покриває витрати, для інших — надає співфінансування. Часом до проєктів долучається місцевий бізнес — наприклад, у Війтівецькій громаді на Вінниччині агрохолдинг «Астарта-Київ», до складу якого входить місцевий цукровий завод, долучився до створення Центру активності громадян.
«Наша мета — відібрати на “пілот” проєкту три-чотири найбільш мотивовані громади, — розповідає Сергій Гунько. — На етапі впровадження більшості проєктів фінансову частину забезпечує Програма EGAP — ми інвестуємо в матеріальні ресурси, купуємо обладнання, залучаємо експертів, проводимо заходи, розробляємо політики.
Водночас від громади нам потрібне максимальне залучення людського ресурсу. Для малих громад цей ресурс є не менш цінним, ніж фінансовий, адже часто проблемою є саме відсутність фахівців».
Після завершення пілоту Програма EGAP на основі отриманого досвіду створює шаблонний проєкт і пропонує його реалізацію іншим громадам. Шаблонний проєкт містить усе необхідне — методологію, алгоритм впровадження, проєкти документів та комунікаційний план. Це суттєво спрощує впровадження проєкту в малих громадах.
Зараз Програма EGAP має дев’ять таких шаблонних проєктів. Серед них — «Мобільна валізка» для Центрів надання адміністративних послуг. Це обладнання, що дозволяє створити віддалене робоче місце адміністратора ЦНАП та надавати на виїзді послуги людям, які з тих чи інших причин (наприклад, через стан здоров’я) не можуть прибути до цих установ.
«Багато шаблонних проєктів, які ми зробили в 2020–2021 роках, уже впроваджені в більшості наших пілотних громад, — наголошує координатор Програми EGAP. — Шаблонний проєкт ми робимо за однією схемою — обираємо з-поміж наших пілотних громад кілька найбільш мотивованих, буквально беремо їх за руку і разом правильно впроваджуємо цей проєкт.
Громада, яка рухається за нашим пілотним проєктом, уже має всі шаблони документів, нормативно-правових актів тощо. До шаблонного проєкту ми навіть робимо інформаційні кампанії та прописуємо тексти для соцмереж, у які просто потрібно підставити готові цифри й факти».
Провідну роль у реалізації того чи іншого проєкту у межах Програми грає орган місцевого самоврядування. Водночас доцільність проєкту визначає громадськість.
«Один з останніх шаблонних проєктів, який ми зробили, — “Громадський бюджет”Це можливість для кожного мешканця ініціювати власні та голосувати за інші важливі проєкти, кошти на які виділяють з місцевого бюджету.. Найкращі результати з нього в нас показував Сєвєродонецьк. До окупації це була фантастична історія — понад 20% населення міста голосували за проєкти місцевого бюджету.
Перед впровадженням будь-якого проєкту із цифровізації орган місцевого самоврядування має розуміти, навіщо цей проєкт, яка користь громаді від нього. Якщо цього розуміння немає, це означає, що громада просто не готова до впровадження того чи іншого проєкту», — пояснює Гунько.
Електронні щоденники для школярів і діджитал-навички для пенсіонерів
Серед 44 пілотних громад Програми EGAP є і обласні центри. Ключовими ж партнерами Програми в цільових областях є обласні військові адміністрації.
Вже під час війни спільно з Луганською обласною військовою адміністрацією у Дніпрі відкрили три хаби для переселенців із Луганщини. Там проводять активності та тренінги, надають цифрові послуги. У Вінниці разом із міською радою долучилися до створення центру «ЯМаріуполь», де переселенцям допомагають адаптуватися до нового життя.
«У кожному із цих просторів є необхідне обладнання для доступу до цифрових послуг, до “Дії”, люди можуть працювати, розвиватися, — пояснює Сергій Гунько. — “ЯМаріуполь” і один із трьох хабів у Дніпрі — це, по суті, ЦНАПи, вони надають людям послуги. Останнє, що ми відкривали у Дніпрі, — це цифровий дитячий простір у шелтері для переселенців, там є навіть міні-STEAM-лабораторія: 3D-принтер і обладнання для гуртка з робототехніки».
Проте більшість проєктів впроваджують у сільських громадах. Багато мешканців там досі на «ви» із «цифрою», тож Програма EGAP намагається це змінити, хоча й нерідко це виявляється непросто.
«Це трапляється постійно, не тільки в малих громадах, — запевняє Гунько. — Люди не схильні змінювати те, що якось працює, і їм завжди дуже важко пояснювати, що щось нове може працювати краще й ефективніше».
Один із проєктів, який реалізують у малих громадах, — впровадження електронних щоденників та журналів у школах. За допомогою електронних журналів вчителі можуть, зокрема, відмічати відсутніх, виставляти оцінки учням, вносити домашні завдання тощо. На підставі цих даних для кожного школяра формується електронний щоденник. Зокрема, такий проєкт уже втілили у Смідинській громаді Волинської області.
«Ми забезпечуємо експертну підтримку, допомагаємо школам наших цільових регіонів підключати електронні журнали та щоденники, уже більше як 500 шкіл підключилися до таких систем із нашою підтримкою, — розповідає координатор.
Цей проєкт впливає на багато аспектів. Насамперед, на батьків.
У сільській місцевості навіть зараз деякі з них не використовують смартфони. Але розуміючи, що там вони матимуть домашні завдання дітей, інформацію про відвідуваність та оцінки, долучаються і набагато швидше долають цифровий бар’єр».
У межах Програми EGAP у пілотних громадах також відкрили вісім Центрів активності громадян (ЦАГ). У таких Центрах різні категорії громадян — від дітей до людей старшого віку — залучають до соціальних і освітніх активностей.
«ЦАГ — це простори, які ми створюємо спільно із громадами, щоб люди мали “місце сили”, де можуть обговорити майбутнє громади, провести тренінги, зробити майстер-клас із плетіння ляльки-мотанки, отримати послугу в “Дії” або записатися до електронної черги в ЦНАП — будь-що, — пояснює Гунько.
Діяльність кожного Центру залежить від команди, яка проводить там основні заходи. Якщо ми говоримо про малу громаду, там часто домінують кілька активістів чи громадських організацій. Це виглядає класно й об’єднує людей».
Один із таких Центрів створили в Іллінцях Вінницької області, де торік було багато переселенців, зокрема родини військових. У ЦАГ вони плели маскувальні сітки, які потім передавали на фронт. Також там працює коворкінг, де людям старшого віку допомагають опанувати цифрові навички, навчають користуватися електронними послугами.
Історії успіху та приклади для інших
Програма EGAP продовжує працювати над створенням і розвитком цифрових сервісів. Серед них — платформа електронної демократії EDEM. Її створили, щоб покращити комунікацію мешканців громад і місцевої влади для розв'язання актуальних питань.
Платформа об’єднує найбільш затребувані інструменти е-демократії — «Місцеві петиції», «Відкриту громаду», «Консультації з громадськістю», «Громадський бюджет» і «Шкільний громадський бюджет».
У місті Первомайський на Харківщині завдяки електронним консультаціям на платформі EDEM вдалося, зокрема, обрати склад молодіжної ради і визначити варіанти для нової назви міста. А в Новій Водолазі, що неподалік, місцеві мешканці, скориставшись інструментами платформи EDEM, змогли затвердити громадський та шкільний бюджети.
Ще один сервіс від Програми EGAP — платформа «СВОЇ». Вона дозволяє громаді налаштувати власний сайт, чат-бот, організувати попередній запис до ЦНАП та впровадити там електронну чергу.
Обидві платформи взаємно інтегровані, на сайті мешканці громади можуть переглядати інформацію про петиції, консультації з громадськістю та проєкти громадського бюджету. А через чат-бот у Viber і Telegram — голосувати в опитуваннях, записуватися до е-черги, підтримувати проєкти громадського бюджету тощо.
У Чорноморську, що на Одещині, завдяки створенню сайту на платформі «СВОЇ» вдалося розвантажити роботу ЦНАП.
«Ця платформа починалась з чат-боту, а потім ми створили також конструктор сайтів і систему попереднього запису, завершили розробку е-черги.
Е-черга — це система керування натовпом, коли у ЦНАП одночасно прийшли багато людей і їх треба прийняти прозоро. Ми вже почали пілотування е-черги як модуля, це буде єдина система, інформаційний термінал у приміщенні ЦНАП.
Власне, систему попереднього запису використовують у Чорноморську, вони також підключилися до електронної черги», — розповідає Гунько.
Нині обидві платформи можуть використовувати всі громади України, а не тільки пілотні в межах Програми. До EDEM підключилися вже 500 органів місцевого самоврядування, до «Своїх» — 420 громад.
«Очевидно, що це не тільки наші цільові області, — пояснює координатор Програми EGAP. — Загалом результати нашої роботи можуть брати і використовувати всі громади. Так і відбувається».
Своїми проєктами Програма EGAP намагається створити в кожній громаді історії успіху, які впливатимуть не тільки на її розвиток, але й мотивуватимуть інші громади брати приклад із сусідів.
«У сусідніх до наших пілотних громад люди приходять до свого голови і кажуть: “Подивіться, у сусідній громаді є такий прекрасний ЦНАП, є цифрова валізка, а у нас немає”, — наголошує Гунько.
Наша мета — створити приклади, які можуть наслідувати всі громади України. Ми прагнемо, щоб ефективність впровадження проєктів в одних громадах мотивувала до впровадження мешканців і владу в інших».
Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами. Проєкт реалізовано у співпраці з Швейцарсько-українською Програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.
Над матеріалом працювали: журналіст Дмитро Кузубов, редакторка Вікторія Бега, дизайнерка Мирослава Мохнацька, розробник верстки Ігор Башинський, креативний продюсер Олексій Хорошенький.