росія напала на Польщу? Що відомо про нічну атаку та як реагують союзники

Перетин повітряного простору Польщі

Уночі 10 вересня росія знову масовано обстрілювала Україну за допомогою БпЛА та ракет. У кількох областях є постраждалі, а на Житомирщині одна людина загинула. 

Під час цієї атаки близько 5:30 прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомили, що на територію їхньої країни залетіли невідомі літальні апарати й триває операції щодо їхнього знешкодження. 

Вже за кілька годин Туск уточнив, що йдеться саме про російські дрони. На тлі повітряної атаки чотири польські аеропорти — два у Варшаві й по одному в Жешуві та Любліні — тимчасово закрили. 

Прем’єр згодом повідомляв, що аеропорти закривали не через загрозу атаки на них, а через оперативні потреби польських льотчиків.

Тим часом Оперативне командування Збройних сил Польщі близько 8:40 відзвітувало про збиття усіх російських дронів, які перетнули повітряний простір країни.

До ліквідації були залучені винищувачі Об'єднаного командування повітряних сил НАТО, а також Королівських військово-повітряних сил Нідерландів. 

Польські медіа з посиланням на поліцію повідомляли, що один дрон пошкодив житловий будинок у Вириках у Люблінському воєводстві, а також припаркований автомобіль.

Також у соцмережі з’явились ймовірні фото уламків БпЛА.

Вранці 10 вересня Туск скликав екстрене засідання уряду й після нього розповів деталі нічної події. 

Так, станом на 12:30 відомо, що повітряний простір Польщі було порушено 19 разів, а збити, за словами прем’єра, вдалося щонайменше 3 дрони. Однак дані можуть оновлюватися.

До того ж прем’єр підкреслив, що це вперше, коли безпілотники залетіли до Польщі не з України, «внаслідок помилок або невеликих російських провокацій», а безпосередньо з території Білорусі.

Тим часом у МВС Польщі повідомили, що станом на 11:00 на території країни знайдено уламки семи дронів — п’ять у Люблінському регіоні, один у Лодзькому воєводстві та один у селі Олесно у Вармінсько-Мазурському воєводстві. 

Крім того, в селі Вигалев у Люблінському регіоні було знайдено об’єкт «невідомого походження». Речниця відомства наголосила: дані не точні, оскільки «ситуація динамічна».

Точна кількість дронів, які залетіли до Польщі, наразі невідома. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що йдеться про щонайменше 8 дронів, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн казала про понад 10 БпЛА. 

 Як реагує Польща?

Ще під час перебування російських дронів над територією Польщі в силах територіальної оборони Польщі повідомили, що можуть скоротити час явки для резервістів ТрО в деяких воєводствах.

Так, у тих воєводствах, що межують з Україною, — Підляському, Мазовецькому, Люблінському та Підкарпатському — резервісти мають з’явитися на службу щонайбільше за шість годин. Для інших воєводств цей час явки більший. У західних регіонах скликати резервістів протягом доби не планують.

Вранці 10 вересня польський прем’єр-міністр скликав екстрене засідання з міністрами, відповідальними за державну безпеку.

Виступаючи в Сеймі Туск назвав перетин російськими дронами повітряного простору країни «провокацією», яка «безсумнівно є незрівнянно небезпечнішою з погляду Польщі, ніж попередні». Однак причин для паніки, за його словами, немає. 

Він також додав, що країна не запроваджуватиме додаткові обмеження, але якщо така необхідність буде — громадян повідомлять про це.

Водночас Польща звернулася до НАТО з проханням застосувати статтю 4, яка передбачає, що держави-члени будуть спільно консультуватися, коли, на їхню думку, виникне загроза територіальної цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.

Як додав Туск, стаття 4 — це лише початок. 

«Ми очікуватимемо значно більшої підтримки під час консультацій. Це конфронтація, яку росія оголосила вільному світу», — наголосив він. Як стало відомо, НАТО погодилося й таки активувало статтю 4 Північноатлантичного договору.

Глава уряду також закликав поляків бути готовими до дезінформації та спроб посіяти паніку: «З перших хвилин цього нападу, цієї провокації, росіяни дуже активні в мережі».

Варто зазначити, що Польща й раніше попереджала своїх громадян бути готовими до можливих провокацій на тлі російсько-військових навчань «Захід-2025», які розпочинаються в Білорусі 12 вересня.

З цієї ж причини Польща в ніч проти 12 вересня закриває кордони з Білоруссю, включаючи залізничні переїзди.

Що заявляють Білорусь та росія?

Хоч у Польщі й підтвердили, що значна частина дронів 10 вересня залетіла саме з території Білорусі, у Білорусі є своя версія. У Міноборони країни кажуть, що вони навпаки нібито попередили Польщу про загрозу дронів, що й буцімто дозволило польській стороні «оперативно відреагувати».

До того ж там кажуть, що й польська сторона нібито також ділилась інформацією про наближення «невідомих літальних апаратів із території України» до кордону Білорусі.

Що стосується росії, то в їхньому Міноборони заявили, що під час нічної атаки на Україну «всіх цілей досягли», а ось на Польщу, кажуть, атаку не планували.

Водночас російське відомство заявило, що готове провести на цю тему консультації з міністерством оборони Польщі.

Як реагують союзники?

Україна була однією з перших країн, яка відреагувала на російські дрони в повітрі Польщі. Президент Володимир Зеленський назвав це «ще одним ескалаційним кроком» москви та закликав до «сильної відповіді» всіх партнерів.

Він також заявив про готовність надати Польщі наявні необхідні дані щодо російської атаки, а також — допомогти розбудувати належну систему оповіщення й захисту від таких російських викликів.

Речниця НАТО Еллісон Гарт у соцмережі Х коротко написала, що генеральний секретар Альянсу Марк Рютте підтримує зв’язок із польським керівництвом, а НАТО тісно консультується з Польщею.

А втім, Reuters із посиланням на джерело в Альянсі заявило, що НАТО не розглядає російські дрони в небі Польщі як напад рф на Північноатлантичний альянс. Хоча джерело визнало, що ця атака була першим випадком, коли літаки Альянсу вступили в бій із потенційними загрозами в повітряному просторі союзників.

На російські безпілотники в Польщі реагували й інші світові лідери. Так, солідарність із Польщею висловили президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Євроради Антоніу Кошта. Останній, зокрема, назвав події минулої ночі «суворим нагадуванням про те, що безпека одного є безпекою всіх».

Президент Фінляндії Александр Стубб назвав дрони рф у повітрі Польщі прямим наслідком російсько-української війни та пообіцяв обговорити ситуацію з Польщею та іншими союзниками.

Глава Франції Емманюель Макрон своєю чергою заявив, що розмовлятиме з генсеком НАТО Марком Рютте щодо російських дронів у Польщі.

Підтримку Польщі та засудження дій росії також висловили глава Латвії Едгарс Рінкевичс, президент Литви Ґітанас Науседа, прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала та глава уряду Швеції Ульф Крістерссон.

Водночас міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив, що НАТО має реагувати можливостями, а не лише занепокоєннями, та закликав негайно посилити протиповітряну оборону вздовж лінії фронту Альянсу.

А ось прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, хоч і назвав порушення повітряного простору Польщі неприйнятим, не уточнив чиї саме БпЛА залетіли до країни. Він лише зазначив, що «життя в тіні війни пов’язане з ризиками й небезпеками», і тому «настав час покласти цьому край».

Що стосується США, то офіційної реакції від американського лідера Дональда Трампа наразі не було. У мережі з’явилося відео, на якому журналісти запитують його про дрони в Польщі, однак Трамп або не почув це запитання, або ж проігнорував його.

Водночас американський сенатор Дік Дурбін висловив думку, що порушенням повітряного простору НАТО глава рф володимир путін «перевіряє нашу рішучість захищати Польщу та країни Балтії».

Попередні випадки з порушенням повітряного простору Польщі

Ще в листопаді 2022 року на території Польщі в селі Пшеводув упала ракета, внаслідок чого загинули дві людини. 

Спершу МЗС Польщі повідомило, що це ракета російського виробництва, але після консультацій із міжнародними партнерами в Польщі заявили: жодних доказів, що ракету запустили росіяни, зараз немає.

Зрештою у 2024 році польські медіа писали, що розслідування було призупинено через «відсутність співпраці з боку України». 

А втім, після того випадку до Польщі неодноразово залітали саме російські дрони. Зокрема, уночі 20 серпня 2025 року в селі Осіни, що в Люблінському воєводстві, упав у кукурудзяне поле й вибухнув невідомий об’єкт. 

У Міністерстві нацоборони тоді заявили, що «все вказує на те, що це був провокаційний дрон з боку рф». А вже наступного дня Польща висловила ноту протесту послові рф.

Також уночі 4 вересня до Польщі залетіли два безпілотники. Але в польській армії пояснили, що їх не збили, оскільки вони «не становили небезпеки».

Проте випадок, який стався 10 вересня, відрізняється тим, що цього разу переважна частина дронів залетіла саме з Білорусі, а не з України, тому це не можна назвати «випадковістю або роботою РЕБ».

Підтримати