Рада ЄС посилила санкції проти Ірану. Під обмеженнями — міністр закордонних справ та голова Ради нацбезпеки

Протести в Ірані 9 січня 2026 року
Протести в Ірані 9 січня 2026 рокуMAHSA / Middle East Images / AFP via Getty Images

Рада ЄС запровадила санкції проти чотирьох людей та шести організацій, які пов’язані з виробництвом БпЛА і ракет в Ірані. Також під обмеження потрапили очільник МЗС Ірану й голова Ради національної безпеки через порушення прав людини.

Про це повідомили в Раді Європейського Союзу. 

За даними інституції, організація запровадила санкції через підтримку Іраном збройної агресії росії. Під час формування санкційного списку 29 січня в ЄС зважали на державну програму розробки та виробництва БпЛА.

Зрештою, до нього потрапили провідна компанія-учасниця іранської програми балістичних ракет Khojir Missile Development and Production та компанія Sahara Thunder, яку, за даними Ради ЄС, Міністерство оборони Ірану використовує для імпорту та експорту.

Організація також наклала санкції на інших приватних постачальників компонентів Корпусу вартових Ісламської революції або тих, що пов’язані з організаціями, залученими до ракетної програми Ірану. 

У санкційному списку опинилися і бізнесмени, генеральні директори та акціонери приватних компаній, які беруть участь у виробництві балістичних ракет Ірану. Так, 29 січня ЄС збільшив кількість людей під санкціями до 24, а кількість організацій — до 26. Йдеться саме про спеціальний санкційний режим ЄС, що стосується ракетної програми Ірану. 

Євросоюз також подовжив заборону на експорт, продаж та постачання з ЄС до Ірану компонентів та технологій, які використовуються в розробці та виробництві БпЛА і ракет. 

Порушення прав людини 

Рада ЄС також запровадила санкції й проти інших людей та компаній в Ірані — через порушення прав людини. Під обмеження з цієї причини потрапили 15 людей та шість організацій. Серед них:

  • міністр внутрішніх справ Ірану Ескандар Момені;
  • голова Ради національної безпеки Ірану;
  • генеральний прокурор;
  • головуючий суддя;
  • інші члени судової системи Ірану. 

Крім того, під санкції потрапили деякі командири КВІР та правоохоронці. У ЄС кажуть, що всі вони були причетні до придушення мирних протестів та арештів політичних активістів і правозахисників. 

У санкційний список також включили компанії, що перешкоджали роботі інтернету на території Ірану або брали участь у цензурі та поширенні неправдивої інформації. Серед них — Іранське управління регулювання аудіовізуальних медіа (SATRA), Організація кіберпростору (Seraj), Робоча група з визначення випадків кримінального контенту (WGDICC). 

У такий спосіб Рада ООН збільшила перелік людей під санкціями через порушення прав людини до 247, а кількість організацій — до 50. Обмеження передбачають заморожування активів, заборону надання коштів людям під санкціями й поїздок до ЄС. Під санкціями експорт до Ірану обладнання, яке можуть використати для внутрішніх репресій, включно з обладнанням для моніторингу телекомунікацій.

Що передувало?

Наприкінці 2025 року в Ірані розгорілися загальнонаціональні протести, викликані економічними труднощами. Учасники протестів також висловлювали невдоволення способом управління Іраном.

Ці протести називають наймасштабнішими з 2022 року, коли суспільство збурила смерть Махси Аміні. Президент США Дональд Трамп підтримав протестувальників у Ірані й пообіцяв, що «допомога вже в дорозі».

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї назвав президента Трампа «злочинцем» і звинуватив іранських протестувальників у загибелі тисяч людей (відомо, що внаслідок жорстокого придушення протестів загинуло щонайменше 5 тисяч людей).

У відповідь Трамп закликав покласти край 37-річному правлінню Хаменеї. Але, за даними медіа, донині не ухвалив рішення про початок операції в Ірані.