Президент Польщі Навроцький скликає термінові консультації з парламентом на тлі протестів під Конституційним судом

Про це пишуть Onet, PAP і RMF24.

Навроцький заявив, що «забезпечив доступ» до Суду заступнику очільника Конституційного суду Бартоломею Соханському.

«Я закликаю до відновлення правового порядку та виведення з території Конституційного суду сил примусу, направлених туди урядом», — написав він.

Водночас депутатка Європейського Парламенту Каміла Гасюк-Піхович написала, що «Навроцький не має жодних повноважень вирішувати внутрішні суперечки Конституційного суду».

Суддя Мацей Берек опублікував відео, на якому Навроцьких проштовхується крізь натовп перед будівлею Конституційного трибуналу.

Нагадаємо, ввечері 30 жовтня у Варшаві почався мітинг під Конституційним трибуналом (Конституційним судом) після появи повідомлення про відсторонення його голови Богдана Свєнчковського.

Навроцький на тлі цього перервав свій візит до Сенегалу й повернувся літаком до Польщі.

З чого все почалося?

Конфлікт навколо Конституційного трибуналу почався ще у 2015 році, коли тодішня керівна партія «Громадянська платформа» обрала п’ятьох суддів Трибуналу. Троє з них мали замінити суддів, чиї повноваження завершувалися ще під час роботи попереднього парламенту, а двоє — тих, чиї каденції закінчувалися вже після початку роботи нового Сейму.

Після приходу до влади партії «Право і справедливість», яку зараз очолює Навроцький, влада на чолі з тодішнім президентом Анджеєм Дудою не визнала тих суддів і прийняла присягу від нових. Утім, Конституційний трибунал визнав, що попередній парламент мав право обрати трьох суддів, але їх не допустили до посад.

Коли до влади прийшла партія Дональда Туска у 2023 році, уряд пообіцяв втілити судову реформу. У 2024 році уряд запропонував реформу Конституційного трибуналу, яка передбачала би обрання суддів кваліфікованою більшістю в 3/5 голосів, нові вимоги до кандидатів і врегулювання наслідків рішень попередніх суддів Трибуналу.

Утім, президент Анджей Дуда не підписав закони, а направив їх на перевірку до Конституційного трибуналу, де перебували призначені його партією судді, тому вони не набули чинності.

У грудні 2024 року Дуда призначив головою Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського — близького соратника ексміністра юстиції Збігнева Зьобро, якого зараз підозрюють у недоцільному використанні десятків мільйонів злотих.

У березні 2026 року, коли при владі вже перебував Навроцький, Сейм обрав шістьох нових суддів Конституційного трибуналу на вакантні місця, але прийняв присягу лише у двох. Зрештою шестеро нових суддів склали присягу під час церемонії в Сеймі без участі президента, але керівництво трибуналу не допускало їх до виконання обов’язків.

Чому почалися протести?

Вчорашні протести відбулися після того, як Анна Корвін-Пйотровська — одна із чотирьох суддів, яких не визнає Трибунал, — видала розпорядження про негайне відсторонення Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. А міністр юстиції Вальдемар Журек оголосив про передачу клопотань щодо зняття суддівського імунітету з п’яти представників суду.

Під будівлею суду в межах протесту зібралися протестувальники та опозиційні політики, зокрема лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, експрем’єр Матеуш Моравецький, віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак, Антоній Мацеревич та Гжегож Браун. Опозиція, зокрема, заявила про «державний переворот», зрізала ланцюг на хвіртці та виламала головні ворота.

Дональд Туск на тлі подій написав, що «відновлення верховенства права — наш обов’язок». Навроцький звинувачував його в тому, що він наказав поліції захопити суд.

«Після років беззаконня за часів правління партії “Право і справедливість” це складний, часом болісний процес, який вимагає рішучих дій. Іншого шляху немає», — написав він у соцмережі Х.