Польща йде на вибори. Розповідаємо про головних кандидатів та їхні шанси на перемогу

Кандидати

Якщо 18 травня одного з кандидатів підтримають понад 50% поляків, то другого раунду виборів не буде й уже 6 червня новий очільник країни складе присягу.

Однак, найімовірніше, другий тур, у який вийдуть два кандидати з найбільшою кількістю голосів за результатами першого, відбудеться 1 червня. 

Загалом на вибори зареєструвалися 13 кандидатів:

• Рафал Тшасковський;
• Кароль Навроцький;
• Славомір Менцен;
• Шимон Головня;
• Гжегож Браун;
• Магдалена Бієжат; 
• Адріан Зандберг; 
• Кшиштоф Становський;
• Марек Якубяк;
• Йоанна Сенишин;
• Мацей Мацяк;
• Артур Бартошевич;
• Марек Вох.

Згідно з останнім опитуванням Polskie Radio 24, яке провели за тиждень до голосування, найбільший рівень підтримки має Рафал Тшасковський — міський голова Варшави та член партії «Громадянська платформа», лідером якої є чинний глава уряду Польщі Дональд Туск. Кандидата підтримують 31,5% поляків.

Він балотується у президенти Польщі вже не вперше: у 2020 році Тшасковський також був одним із головних претендентів на посаду лідера країни, однак у другому турі для перемоги над Анджеєм Дудою йому забракло менш як 2% голосів.

Тшасковський послідовно підтримує Україну на міжнародній арені. Так, у січні 2025 року він підтримував вступ Києва до Європейського Союзу та заявляв, що в разі своєї перемоги збереже для українців у Польщі виплати за програмою «800 плюс». 

Ба більше, мер Варшави підтримував вступ України до НАТО та наголошував, що в разі його перемоги Польща продовжить військову підтримку України.

Однак не минулося й без неоднозначних заяв. Так, під час останніх загальних дебатів за тиждень до виборів Тшасковський сказав, що Україна має стати буферною зоною між Заходом та росією, але водночас наголосив: мир в Україні має бути встановлений на справедливих умовах.

У внутрішній політиці Тшасковський є лібералом. Так, він виступає за підтримку ЛГБТ-спільноти й не забороняє проводити паради рівності у Варшаві, через що часто стикався з критикою в медіа.

Другу сходинку серед претендентів на посаду глави Польщі з найбільшою підтримкою посідає Кароль Навроцький — за нього готові проголосувати 23,6% поляків. У президенти він балотується як незалежний кандидат, однак отримав підтримку від партії «Право і справедливість», членом якої є нинішній очільник країни Анджей Дуда.

Навроцький за освітою історик, очолює польський Інститут національної пам'яті. На цій посаді він запам’ятався знесенням радянських пам’ятників у Польщі та глибоким дослідженням теми Волинської трагедії, що згодом вилилося в частину його передвиборчої програми.

Так, наприклад, територію Східної Галичини, яка перебуває у складі України, він називав Малопольщею. Також Навроцький часто нагадував про Волинську трагедію, заявляючи, що Україні немає місця ані в НАТО, ані в ЄС, доки вона «не відповість за злочини на Волині».

Після цієї заяви між Навроцьким та Зеленським навіть виникла публічна суперечка. Так, український президент, реагуючи на слова польського політика, сказав, що йому «треба вже починати йти тренуватися, бо може настати момент, коли йому доведеться взяти зброю в руки, йому особисто, щоби захищати разом з іншими свою країну».

Згодом Навроцький звинуватив Зеленського у втручанні у вибори. Так, він пригадав зустріч українського президента із Тшасковським у січні й заявив, що Зеленський, мовляв, підтримав лише одного кандидата.

Попри такі заяви, Навроцький запевнив, що продовжить підтримку України, якщо переможе на виборах, однак наголосив, що Польща представлятиме свої інтереси, а польська політика «ґрунтується на принципі взаємності».

У самій Польщі Навроцький зіткнувся з чималими труднощами під час своєї кампанії. Так, спершу польський євродепутат Кшиштоф Брейза звинуватив його в таємній поїздці до Москви у 2018 році, вимагаючи в польських правоохоронців провести розслідування.

Також Навроцький вплутався в «житловий скандал»: з’ясувалося, що у 2021 році він отримав у власність квартиру за договором про піклування, однак не вказав її в декларації. А попередній 80-річний власник квартири, який мав отримати допомогу від Навроцького, начебто так і не отримав її й залишився ні з чим.

Третє місце за рівнем підтримки серед поляків посідає Славомір Менцен — представник ультраправої коаліції «Конфедерація».

Менцен — класичний євроскептик. Так, ще у 2019 році, перед виборами до Європарламенту, він проголосив неофіційні «П’ять пунктів “Конфедерації”»: 

«Ми не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу». 

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну політик критикував рішення уряду ввести заборону на імпорт російського вугілля. Крім того, Менцен є противником абортів навіть у разі зґвалтування та виявлення летальних порушень у плода. 

Також політик відомий недружніми заявами щодо України. Так, він виступає проти вступу України до ЄС і НАТО. А в лютому він приїздив до Львова та записав відео на фоні пам’ятника Степанові Бандері, назвавши його «терористом».

Після цього кандидат навіть на деякий час зміг обігнати Навроцького в передвиборчих рейтингах, однак згодом знову опустився на третю сходинку і має 12,6% підтримки.

Решта кандидатів у президенти, згідно з останніми опитуваннями, мають менш як 10% підтримки, тож їхня перемога в першому турі є малоймовірною. Серед них є як симпатики України, як-от Шимон Головня, так і відверті українофоби, зокрема Гжегож Браун та Мацей Мацяк.

Слід додати, що в разі перемоги Кароля Навроцького, якого підтримала правопопулістська партія «Право і справедливість», Польща може стикнутися з політичною кризою, позаяк урядом керує опозиційний до «ПіС» Дональд Туск, а в парламенті більшість крісел займає його партія «Громадянська платформа».

Натомість перемога Тшасковського означатиме, що в руках нинішньої команди буде контроль над усією політичною системою країни.

Без впливу росії не обійшлося 

Ще минулого року низка європейських країн стикнулася з втручанням росії у президентські та парламентські вибори, цьогорічне голосування в Польщі також потрапило під приціл кремля.

Так, наприкінці квітня на урядову систему державних реєстрів Польщі здійснили масштабну кібератаку. А вже на початку травня міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський прямо звинуватив росію в намаганні втрутитися у президентські вибори через поширення дезінформації та кібератаки.

За його словами, росія «поширює дезінформацію в поєднанні з гібридними атаками на польську критичну інфраструктуру з метою паралізувати нормальне функціонування держави». 

Гавковський також стверджував, що об'єктами атак стали водоканали, теплові електростанції та органи державної адміністрації. Окрім цього, він наголосив: рівень російських кіберзагроз у Польщі збільшився більш ніж удвічі, якщо порівнювати з минулим роком.

За тиждень після цього польський Центр аналізу дезінформації державного інституту Науково-академічної комп’ютерної мережі заявив про ще одну спробу зовнішнього втручання у вибори через соціальну мережу Facebook — там виявили політичну рекламу, яка могла фінансуватися з-за кордону. 

У Центрі аналізу дезінформації наголосили, що за останні 7 днів облікові записи передвиборчої кампанії витратили на політичні матеріали більше за будь-який виборчий комітет. За даними слідства, ці дії нібито мали на меті підтримати одного кандидата та дискредитувати інших. Кампанії, реалізовані рекламними акаунтами, стосувалися, зокрема, Рафала Тшасковського, Кароля Навроцького та Славоміра Менцена. 

Джерела походження та фінансування такої кампанії наразі встановлюють польські правоохоронці.