«Будемо, мабуть, дорогу перекривати». Чому жителі Ірпеня роками живуть у тимчасових домівках

Цьогоріч визначили підрядника, який мав узятися за ремонт багатоквартирного будинку. Але, каже жінка, працівники помітили нові тріщини, викликали комісію — і процес зупинився.

«Я залишилася у 80 років без нічого. Була надія, зажевріла й потухла. Усе, уже невідомо, що буде далі», — скаржиться Галина.

hromadske побувало в Ірпені, щоб зʼясувати, чому тимчасові містечка перетворюються на постійні домівки. І які шанси в їхніх мешканців на власні квадратні метри.  

«Які б друзі не були, ти все одно почуваєшся незатишно»

У модульному містечку «Ластівка» нині живуть близько 560 людей. Раніше ірпінців і переселенців з інших територій було порівно, тепер понад 70% — із прифронтових та окупованих територій.

Договори на проживання укладають на пів року, пояснює комендантка містечка Ольга. Їх можна продовжити, якщо люди не мають іншого житла. У разі порушення правил — наприклад, за пияцтво — мешканців можуть виселити. Такі випадки траплялися.

Але місця тут не пустують: на наступний день заселяють нових мешканців. Охочих жити в «Ластівці» багато, позаяк не всі можуть дозволити собі оренду квартири. 

Улітку буває спекотно, не у всіх будиночках є кондиціонери (ці подарувала Польща). Встановити їх не можна через ризик пошкодити проводку в стінах. Люди рятуються сонцезахисними сітками. Водночас у модулях, які надала Фінляндія, трохи просторіше, є кондиціонери.

Узимку тепло. Опалення електричне, а світло не зникає завдяки генераторам. У двоповерхових будиночках не можна ставити пральні машини через вібрацію, тому пральня для них спільна.

Ірпінці, чиє житло зруйноване, можуть отримати житлові сертифікати. А втім, суми компенсацій не вистачає, щоб купити рівноцінну квартиру, пояснює Ольга. Тож є мешканці, які відмовляються брати сертифікати й лишаються в модульному містечку з надією, що їхній будинок відбудують і вони повернуться у свої старі квартири. 

78-річна Валентина з листопада 2023 року мешкає тут разом із донькою. Її чоловік загинув під час обстрілу, а приватний будинок був повністю зруйнований. 

«Ми задоволені, бо жити в когось… Які б друзі не були, ти все одно почуваєшся незатишно», — каже Валентина.

Їхній будинок уже почали відновлювати. Оселю оцінили в п'ять мільйонів гривень, і родина отримала першу половину цієї суми. Уже залили фундамент, звели перший поверх, готуються крити дах.

«Як я розумію, ця бригада працює не тільки в нас. Людей не вистачає. Роботи ще багато: ремонт всередині, сантехніка, газ провести», — пояснює Валентина.

Вона сподівається, що зможе повернутися до свого будинку наступного року.

«Будемо, мабуть, виходити, дорогу перекривати»

Модульне містечко «Дубки» розташоване в іншій частині Ірпеня. Колись тут мешкали лише місцеві, тепер ірпінців менш як половина.

У цьому модульному містечку коридорний тип планування. У типовій кімнаті двоярусні ліжка займають більшу частину простору. Поруч — полиці з особистими речами. Санвузли, кухні — спільні.

Галина живе тут із серпня 2022 року. Її квартира була в багатоповерхівці, яку демонтували ще два роки тому. Відтоді на місці будинку так нічого й не відбудували. Жінці пропонували отримати житловий сертифікат, однак вона проти.

«З двокімнатної квартири й виходить однокімнатна за сертифікат. І на вторинному ринку це буде не нова будівля, ще треба ремонт робити. А ще гроші на оформлення документів. Де ці гроші взяти? Будемо, мабуть, виходити, дорогу перекривати, щоб на нас звернули увагу», — каже Галина.

У Facebook можна знайти чимало постів від мешканців будинків на вулиці Северинівській, 158, 160 і 162, які були зруйновані та демонтовані. Вони закликають владу Ірпеня та Київської ОВА оприлюднити план відбудови та перейти до реальних кроків.

І наголошують: на сертифікат не погоджуються. Мовляв, державна компенсація через житлові сертифікати — фактично недостатня, щоб люди, які втратили житло, могли купити нову квартиру.

До слова, перша черга будівництва комплексу будинків на Северинівській стартувала в лютому 2024 року. Загальний бюджет проєкту — майже 750 мільйонів гривень. Обіцяли впоратися за 12 місяців, проте нічого не зробили.  

Вікторія Пашкульська мешкала в будинку на Гостомельському шосе. Три роки чекала на відбудову, але жодного реального руху не було, тож вирішила скористатися сертифікатом.

«Через це моє право власності на квартиру вже скасоване. Сума сертифіката виявилася меншою, ніж вартість реальних квартир, довелося шукати додаткові кошти. Ми розуміли, що найближчим часом будинок не відбудують, а сплачуючи оренду, просто втратимо ці гроші», — розповідає жінка. 

За її словами, багато сусідів досі чекають відбудови, бо не мають грошей, щоб доплатити різницю між сумою сертифіката та реальною вартістю житла.

«Наш будинок був типу “гостинки” — квартири невеликі, по 20–30 квадратів, але повноцінні, з усіма комунікаціями. Через це компенсації невеликі. Зараз таких маленьких квартир в Ірпені майже немає, хіба студії в новобудовах. А в нашому будинку було 164 квартири. Вартість однокімнатних у місті стартує від 28 тисяч доларів, тоді як сертифікат — у середньому 20–21 тисяча», — каже Вікторія.

Вона додає, що не всі власники квартир погоджуються продавати житло під сертифікат:

«Якщо це дешеве житло, то продавцям простіше отримати готівку у валюті, ніж чекати офіційних виплат у гривні. Через це вибір квартир ще більше звужується».

Що каже влада?

Начальник Управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства Ірпінської міськради Сергій Канюра розповів hromadske, що наприкінці 2022-го — на початку 2023-го з резервного фонду держбюджету виділили кошти на демонтаж будинків на Северинівській, 158, 160 і 162.

«Нині є розроблений проєкт нового будівництва комплексу багатоквартирних будинків за цими адресами. Згідно з експертним звітом, сума становить 932 мільйони гривень — фактично мільярд. На сьогодні коштів на нове будівництво не виділено», — каже Канюра.

І додає: зараз в Ірпені приблизно 32 об’єкти відбудовують за державною програмою Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Проєкт відбудови будинків на Северинівській також був поданий для участі в програмі, але коштів на нього поки не виділили.

Будинок на Гостомельському шосе, 3 так само визнали таким, що підлягає демонтажу. Проєкт відбудови розробили, вартість становитиме понад 380 мільйонів гривень. Будинок подали на фінансування до Фонду ліквідації наслідків, але коштів на це будівництво також не виділили.

Водночас цей будинок є одним із чотирьох, які, найімовірніше, отримають фінансування в межах угоди, яку готують уряди України та іноземної держави (у медіа писали про Азербайджан). Однак коли така угода буде підписана й коли виділять гроші — невідомо.

Загалом в Ірпені, каже Канюра, розроблено 70 проєктів щодо відновлення житлових будинків та об’єктів соціальної сфери. Пошкоджені школи та садочки відновлені приблизно на 90%.

Щодо житлового фонду, то є близько 80 нереалізованих проєктів капремонтів будинків, які постраждали. А ще — 20 проєктів щодо багатоповерхівок, що зазнали максимальної руйнації й були демонтовані у 2022–2023 роках. Утім, фінансування отримав лише один проєкт від Міжнародної організації з міграції.

«Але всі мешканці мають альтернативу згідно з державною програмою відновлення: вони можуть отримати житлові сертифікати для купівлі нового житла в Україні. І цю опцію в громаді активно використовують», — наголосив Канюра.

***

Пані Тамарі — 76 років. Третій рік вона живе в модульному містечку «Дубки». Звідси до її будинку на вулиці Миру, 1А рукою сягнути. Там був пошкоджений підʼїзд, у якому мають провести капітальний ремонт. Однак фінансування — понад 46 мільйонів гривень — так само поки немає. 

 «Вийду, гляну на будинок, поплачу…» — зітхає жінка.