США без відома Копенгагена намагались отримати інформацію про військові об'єкти та інфраструктуру Гренландії — медіа

Про це пише Berlingske, цитує Eksrea Bladet.

Видання посилається на документи міністерства оборони та збройних сил Данії. Згідно з ними, у січні 2025 року американський військовий двічі з інтервалом у шість днів звертався до данського військового командування у Гренландії, Арктичного командування, з проханням надати інформацію.

Як вказують журналісти, контакт відбувся поза звичними для цього каналами — міністерства закордонних справ, міністерства оборони та данського військового командування.

Вперше запит про інформацію надійшов 16 січня 2025 року. 26 січня данське Міноборони дізналося, що та сама неназвана людина попросила надати додаткові дані. Невідомо, чи інформацію зрештою передали США, і яку саме. Однак, за даними Berlingske, йшлося, ймовірно, про гренландську інфраструктуру — військові об'єкти, порти та авіабази.

Газета зазначає, що данські війська в Гренландії реагували на запити США дружньо й прихильно. В американському посольстві в Копенгагені сказали журналістам, що «ніхто не повинен дивуватися», що США ведуть діалог і контакти з партнерами в Гренландії та Данії, «працюючи разом над забезпеченням безпеки в усьому Альянсі та в Арктиці».

Претензії США на Гренландію

Після військової операції у Венесуелі від президента США Дональда Трампа знову почали лунати заяви про те, що Вашингтону потрібна Гренландія.

У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала президента США «припинити погрози», а лідери європейських країн наголосили, що лише жителі Гренландії й Копенгагена можуть вирішувати долю острова. Президент України Володимир Зеленський також заявив про підтримку суверенітету Данії.

Після того як Данія та деякі інші країни оголосили про розгортання військ у Гренландії «у зв’язку з навчальною діяльністю», Трамп заявив, що Штати накладуть тарифи розміром 10%на імпорт будь-яких товарів із восьми європейських країн.

Це рішення розкритикували низка європейських лідерів. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що «жодні залякування чи погрози» не вплинуть на Європу, а якщо тарифи все ж будуть уведені, європейці «дадуть на них відповідь».