«Робота на спецслужби рф в Естонії закінчується в’язницею, але мене турбує решта Європи» — інтерв’ю з главою МЗС Естонії

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкнаhromadske
Прослухати аудіоверсію

Естонія є одним із найвідданіших союзників України. У Таллінні синьо-жовті прапори майорять ледь не на кожному кроці, а на будівлі Міністерства закордонних справ український стяг висить поруч із державним.  

Під час поїздки на Tallinn Digital Summit hromadske вдалося поспілкуватися з Маргусом Тсахкною — очільником зовнішньополітичного відомства Естонії. Про підтримку української залізниці, спільне виробництво дронів, протидію російським диверсіям та переговори з росією — у нашому інтерв’ю.

Пане Маргусе, минулого місяця ви заявили, що Естонія заборонила перевозити російське й білоруське зерно через свою територію. Чому таке рішення ухвалили та як, на вашу думку, від цього постраждає економіка цих країн?

Передусім варто сказати, що росія веде повномасштабну загарбницьку війну проти України та фактично заблокувала судноплавство в Чорному морі. Експорт агропродукції критично важливий для глобальної продовольчої безпеки, тому вся відповідальність за цю кризу лежить лише на росії.

Раніше росія майже не експортувала зерно через Естонію, бо це занадто дорого для них. Проте зараз, намагаючись вивезти продукцію та заробити гроші будь-яким способом, російські компанії почали дедалі активніше цікавитися нашими портами. Кілька місяців тому прем’єр-міністр Латвії запропонував країнам Балтії виробити спільну позицію щодо цього транзиту.

Ми в Естонії діємо практично: щойно побачили загрозу — одразу запровадили повну заборону. Відтепер жодне зерно з росії чи Білорусі до Естонії не потрапить.

У Латвії ситуація складніша, оскільки через неї транзит ішов роками. Але наша позиція однозначна: ми повинні посилювати тиск на росію скрізь, де це можливо.

Наприкінці жовтня ви анонсували передання локомотивів для України. Скільки саме локомотивів Естонія планує надати для підтримки залізничної мережі України та коли це станеться? 

Ми бачимо, що росія продовжує обстрілювати українську інфраструктуру й ця зима буде надзвичайно складною. Саме тому наприкінці січня в Таллінні ми організовуємо Конференцію з відновлення України. Наше завдання — об’єднати політичні ініціативи, фонди та міжнародні коаліції, щоб забезпечити конкретні заходи підтримки для України.

Один із таких практичних проєктів — передання локомотивів: завдяки однаковим технічним характеристикам залізничної колії наш рухомий склад можна експлуатувати в Україні одразу, без переобладнання. Наразі ми ведемо переговори з міжнародними фінансовими інституціями, а також закликаємо долучитися до підтримки партнерів із подібною залізничною мережею — Фінляндію, Литву, Латвію та інші країни. 

Сподіваюся, що перші локомотиви вирушать з Естонії до України вже цього року. Загалом може йтися про понад 70 одиниць техніки, але процес ще триває. Подробиці ми оголосимо, щойно все узгодимо. 

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна та міністр закордонних справ України Андрій СибігаМіністерство закордонних справ Естонії

Якої допомоги загалом Україна може очікувати від Естонії наступного року?

Ми продовжуємо виконувати свої зобов’язання. Що стосується ініціативи PURL, то ми нещодавно ухвалили рішення про виділення додаткових 10 мільйонів євро. Військова допомога на рівні 0,25% нашого ВВП для України збережеться, і я сподіваюся, що цей показник може зрости. 

Крім того, ми розгортаємо масштабну співпрацю через наше агентство ESTDEV. Йдеться про конкретні проєкти вартістю десятки мільйонів євро, які ми реалізуємо з 2022 року: це школи, дитячі центри, лікарні та мости. Зараз обсяги цієї роботи стрімко зростають, і ESTDEV є одним із провідних координаторів у взаємодії з іншими міжнародними агентствами. 

Також діє «Талліннський механізм», який об’єднує великі країни-партнери для цивільної кіберпідтримки та цифрової співпраці з Україною. У межах цієї ініціативи йдеться про ресурси на сотні мільйонів євро, і Естонія відіграє в ній провідну роль.

Окреме важливе питання — це додаткове фінансування на наступний рік від Європейського Союзу, яке має доповнити вже схвалені 90 мільярдів [євро]. Переговори щодо цього ще тривають, і ми сподіваємося, що остаточні рішення ухвалять уже до кінця цього року або безпосередньо під час конференції в січні. 

У цей непростий час Естонія разом з Україною перебуватиме в центрі координації всіх цих зусиль і збереже лідерство за обсягом підтримки України з розрахунку на душу населення. 

По всій Європі дедалі частіше фіксують російські диверсії, зокрема підпали оборонних підприємств. Наскільки активною є діяльність російських спецслужб в Естонії та як ви їй протидієте?

Ми бачимо, що росія неспроможна вести війну проти НАТО. Усі їхні військові ресурси перекинуті в Україну, тому безпосереднього військового накопичення на наших кордонах немає. Стратегічних проривів на фронті росія також не здатна досягти.

Натомість москва зміщує фокус на терористичні атаки, диверсії та провокації, як-от нещодавні інциденти на польському кордоні. Головна мета цих дій — не стільки залякати Естонію, інші Балтійські країни чи навіть Польщу, а розколоти єдність Європи та посіяти паніку. 

Ми знаємо, що диверсії, атаки та операції під чужим прапором стануть ще серйознішими, і ми маємо бути до цього готовими. В Естонії добре знають: будь-яка діяльність на замовлення російських спецслужб закінчується арештом і в’язницею. Але мене турбує решта Європи, де стійкість до таких дій часом менша. 

Головна зброя росії там — це гра на страхові. Наближаються вибори у Франції, Німеччині та інших країнах… Зараз кремль просуває брехню, ніби це Європа та НАТО поводяться агресивно й провокують велику війну, хоча насправді ескалацію влаштовує саме росія.

Для нас ключовими є практична готовність, стійкість і недопущення людських жертв. Європейські уряди поступово це усвідомлюють — наприклад, інцидент у Лейпцигу було офіційно визнано терактом. На тлі цих провокацій головне — зберігати холодний розум і діяти рішуче.

Ви неодноразово заявляли, що Україна та Європа не повинні вести переговори з росією, а натомість мають посилювати тиск на москву. Що думаєте про це зараз?

Наша позиція залишається незмінною: потрібно посилювати тиск на росію та нарощувати підтримку України. Я повністю згоден із президентом Зеленським у тому, що Україна готова до припинення вогню та змістовних переговорів, але єдиний, хто цього не хоче, — путін. Будь-які розмови та телефонні дзвінки з ним лише грають йому на руку. Це дає кремлю змогу демонструвати внутрішній аудиторії, ніби світові лідери вмовляють його провести переговори, а в коаліції підтримки України нібито немає єдності. 

Поки ми не побачимо реальної готовності росії до справедливого й тривалого миру, діятиме принцип «мир через силу».

Якщо Україна звертається по допомогу, ми її надаємо. Але ми не можемо допустити ситуації, коли Європу схиляють до ролі «нейтрального посередника» між Україною та росією. Як казав Зеленський, у цій війні нейтралітет означав би зменшення допомоги Україні та зняття санкцій з агресора — а це саме те, чого прагне путін. Адже йдеться не просто про припинення вогню, яке росія могла б оголосити хоч зараз. Йдеться про майбутнє європейської безпеки, надійні гарантії та розширення ЄС. 

путіну потрібні не просто окремі території — його мета знищити український суверенітет і зруйнувати європейську архітектуру безпеки, про що він відкрито заявляв ще до лютого 2022 року. Саме тому зараз немає жодних підстав іти на поступки чи вести з ним беззмістовні переговори.

Міністерство закордонних справ ЕстоніїНадано hromadske

Чи могли б ви детальніше розповісти про Drone Deal, яку Україна та Естонія підписали в липні цього року? Яких результатів вже вдалося досягти?

Зараз триває практична робота між міністерствами оборони та приватним сектором. Естонія та Україна підписали міжурядову угоду, яка відкриває шлях для промислової кооперації. 

Я не можу розкривати всіх деталей, але сподіваюся, що це забезпечить практичну користь фронту, а також дасть змогу залучити українські інновації, бойовий досвід і технології до виробництва на території Естонії спільно з нашими компаніями. 

Європа й Естонія гостро потребують цього інноваційного досвіду, випробуваного на полі бою. Хоча проєкт розрахований на довгострокову перспективу, перші результати громадськість побачить уже дуже скоро.

Чи планують сторони масштабувати це оборонно-промислове партнерство надалі?

Безумовно, такі плани є. 

Якби ви мали змогу звернутися безпосередньо до всього українського народу просто зараз, що б ви сказали?

Залишайтеся сильними, якими ви є, і будьте впевнені, що ви можете повністю покластися на Естонію. Ми робимо все можливе для вашої підтримки. Те, що коїть росія, — це жахливо, але ми стоїмо пліч-о-пліч з українським народом: цієї зими й в усьому, що чекає попереду.


Дякуємо команді eGA та проєкту Європейського Союзу DT4UA за допомогу в організації інтерв’ю.