Справа сховища ядерного палива: одного з обвинувачених екстрадували з Німеччини

Про це повідомило Національне антикорупційне бюро.

До України екстрадували очільника приватної будівельної компанії, яка фігурує у справі. Його оголосили в розшук ще у листопаді 2023 року, та лише у квітні 2025-го його вдалося затримати за сприяння німецьких органів.

Затриманого передали співробітникам НАБУ в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець — Корчова», що на Львівщині.

Що це за справа?

За даними слідства, у 2017-2020 роках тривало будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для потреб «Енергоатому».

У 2020 році проєкт будівництва скоригували й виникла необхідність у закупівлі робіт по його завершенню. У грудні того ж року між ВП «Атомпроектінжиніринг» (який входить у структуру «Енергоатому») та приватною компанією уклали відповідний договір, за даними слідства — в обхід відкритих торгів.

НАБУ зазначає: з метою заволодіння коштами держпідприємства ціну договору збільшили втричі — з 421 млн гривень до 1,497 млрд гривень. Зокрема, до його умов додали постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а у 2021 році продала «Енергоатому» втричі дорожче.

За оцінкою правоохоронців, у результаті цього держпідприємство переплатило майже 100 млн грн.

У 2022 році журналісти-розслідувачі «Схем» (проєкт «Радіо Свобода») опублікували аудіозапис, як стверджується, наради в офісі «Атомпроектінжинірингу». Її учасники констатували, що частина грошей на будівництво сховища для палива у Чорнобилі зникла, і обговорювали, як приховати цей факт та профінансувати подальші роботи, щоб вчасно здати об’єкт.

«Давайте, щоб із цим розбиратися предметно. Можна попросити вас все-таки об'єктивно. Ви ж розумієте, що гроші пішли, продані, спиз*ені й таке інше. Потрібно знаходити інші джерела фінансування, і до того ж їх треба якось узаконити. Як? Ми ще не дуже розуміємо», — можна почути на записі.

Ще у 2023 році правоохоронці повідомили про підозри за цією справою:

• генеральному директору відокремленого підрозділу «Енергоатому»;
• начальнику кошторисно-договірного відділу цього відокремленого підрозділу;
• керівнику приватної компанії, його заступнику та працівнику юридичного відділу компанії.

Їхні дії кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Ця стаття передбачає від 7 до 12 років за ґратами з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування провадження стосовно однієї з підозрюваних закрили у зв’язку з її смертю.