До суду направили обвинувачення щодо свідка у справі затриманого детектива НАБУ

Про це повідомив Офіс генпрокурора.

Нагадаємо, Юсуф Мамешев проходить як свідок у справі щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова — останнього підозрюють у пособництві росії. За даними слідства, Магамедрасулов допомагав своєму батькові (який має паспорт рф) продавати технічні коноплі до Дагестану, тобто суб'єкта російської федерації.

Однак громадська організація «Центр протидії корупції» переконана, що СБУ переплутала на записах прослуховувань російську Республіку Дагестан із країною Узбекистан.

За даними слідства, Магамедрасулов обговорював можливість продажу технічних конопель саме з Юсуфом Мамешевим.

Так, Мамешев наполягає, що в його розмові з Русланом Магамедрасуловим ішлося про Узбекистан. Саме там, за словами Мамешева, діє державна програма підтримки закупівлі технічних конопель.

В СБУ називали заяви про нібито плутанину Дагестану — Узбекистану «щонайменше дивною». Кажуть: уся доказова база підтверджена відповідними експертизами й на записі співрозмовники говорять саме про торгівлю з Дагестаном.

Що кажуть у прокуратурі?

ОГП зазначає: автентичність і зміст аудіозаписів підтверджено сімома судовими експертизами — лінгвістичними, фоноскопічними та криміналістичними, — проведеними у чотирьох незалежних державних експертних установах.

Як стверджується, лінгвістичні експертизи підтвердили, що Магамедрасулов висловлював намір щодо співпраці з представниками рф зокрема — пошуку покупців та готовності реалізувати насіння технічних конопель, що належали його родині, особам, пов’язаним із державною програмою підтримки Республіки Дагестан.

Слідчі також провели аналіз нормативної бази і Узбекистану, і Дагестану, щоб перевірити твердження про державну програму. Там кажуть: у Республіці Дагестан є держпрограма підтримки вирощування технічних культур, зокрема конопель, а в Узбекистані — ні.

«У Республіці Узбекистан державних програм із підтримки вирощування технічних (промислових) конопель не існує — це підтверджено постановою президента Узбекистану від 05.04.2023 №ПП-113», — пише ОГП.

Щобільше, судова психологічна експертиза встановила, що під час допиту «свідок ухилявся від прямих відповідей, давав суперечливі свідчення, намагався уникати розкриття деталей подій, мав ознаки орієнтовно-настановної комунікативної поведінки».

«Крім того, свідком підтверджені тривалі особисті контакти між ним та підозрюваним детективом НАБУ, що може пояснювати мотиви викривлення фактів», — пише ОГП.

Так, дії свідка кваліфікували за ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді виправних робіт до двох років, арешту до шести місяців або обмеження волі до двох років.

Підписатися