На одного прокурора — 7 тисяч справ. В ОГП відповіли, чому така низька динаміка розслідувань воєнних злочинів

Про це повідомив начальник відділу взаємодії з міжурядовими, державними та неурядовими організаціями Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, ОГП Олександр Зюзь під час дискусії в межах Docudays UA, передає кореспондентка hromadske.

«Ми маємо обмежені ресурси, тому визначаємо певні пріоритетні напрями й намагаємося групувати ці справи. Загалом, якщо порахувати, воєнні злочини по всій Україні документують близько 700-800 людей — це органи досудового розслідування та органи прокуратури.

Навантаження залежить від регіонів. Наприклад, у Донецькій області на одного прокурора припадає десь близько 7 тисяч таких справ. На Харківщині — близько 2,5 тисячі. В інших регіонах їх менше, але все одно навантаження велике», — зазначив Олександр Зюзь.

За його словами, в українських судах підозрюваних у скоєнні воєнних злочинів нині — більш як 1222 людини, обвинувачених — 893, засуджених — 273. Більшість вироків — 250 — заочні (тобто ухвалені за відсутності обвинуваченого), решта ж — стосуються російських військових, які перебували в українському полоні. Кожне розслідування, каже Зюзь, займає близько пів року.

На запитання, що перешкоджає розслідуванню, адже до суду дійшло лише пів відсотка від усього масиву справ, представник Офісу генпрокурора зазначив, що тут головне не кількість, а якість.

«Жодна країна у світі не розслідувала воєнні злочини під час того, як конфлікт триває і продовжують вчинятися воєнні злочини. Тому ми намагаємось не міряти це процентами від загальної кількості. Це (239 тисяч — ред.) зареєстровані інциденти. Дуже часто вони об'єднуються, тому триває робота стосовно їхньої систематизації, пошуку від безпосереднього виконавця або співвиконавця до командира, який надав наказ», — зазначив Олександр Зюзь. 

Він запевнив, що всі докази в цих справах задокументовані належним чином і придатні для міжнародного правосуддя.

«У міжнародних органів є достатньо велика довіра до нашої системи. Про їхню якість свідчить і те, що десь на відсотків 90 ті ордери на арешт Міжнародного кримінального суду базуються на доказах українських правоохоронних органів.

Тобто ми збираємо їх згідно з нашим законодавством і впевнені в їхній допустимості та релевантності. А далі оцінку вже робить сам Міжнародний кримінальний суд або інші механізми. Співпраця з МКС триває. У нас систематичні зустрічі. І я упевнений, що ми матимемо результати», — наголосив Зюзь.

Щоправда, додав, що процедура в Міжнародному кримінальному суді не дає змоги притягати до відповідальності заочно, тому й прогнозувати, коли можна очікувати вироків щодо російських воєнних злочинців — складно.

«Гадаю, за рік-два вони дійдуть до стадії підтверджувальних слухань. Далі ж вони не можуть рухатись відповідно до їхньої процедури», — додав представник ОГП.