Ілюзія норми: як мозок «приховує» від нас втрату зору й чому перевірити це простіше, ніж здається

Перевірка зору в метро Києва як зручний формат чекапу

Лише 13% українців, які відчувають потребу в медичній допомозі (не тільки офтальмологічній), звертаються до фахівця. Основні причини — переконання, що впораються самостійно (39%), і відчуття, що проблема «недостатньо серйозна» (36%).

«Упродовж найближчих років не тільки серед українців, а серед людей в усьому світі проблема погіршення зору буде актуальною. Для нас величезну роль у цьому відіграє той стрес, який ми переживаємо зараз. Наскільки буде гірше, покаже лише час. Проте перевірятися потрібно — стабільно, у досвідчених лікарів. На щастя, сучасне обладнання  дає змогу провести діагностику зору й лікування швидко, щоб вчасно запобігти незворотним змінам, які псують якість життя», — коментує офтальмохірургиня, лікарка вищої категорії клініки «Новий Зір» Марина Куліш.

Щоби привернути увагу українців до проблеми тихої втрати зору й заохотити їх до своєчасного скринінгу, мережа офтальмологічних центрів сама пішла до пацієнтів — у громадський простір. Так на станції метро «Політехнічний інститут» у Києві з'явилися функціональні постери для швидкої первинної перевірки зору.

На колонах біля платформ розміщені оптичні ілюзії, класичні таблиці й медичні тести для перевірки зору, а також вправа-тренажер для очей. Вони розроблені під особливості метрополітену з дотриманням рекомендацій офтальмологів. Чекап можна встигнути пройти за час очікування поїзда. 

За даними комунального підприємства «Київський метрополітен», торік метро скористалися 249 мільйонів разів. А людей, які перебували в столичній підземці вночі під час небезпек, — майже мільйон. Ймовірно, серед них чимало тих, хто досі не знає, чи добрий має зір і чи потребує лікування очей. 

Тиха втрата зору: тривожні цифри для України

Коли одне око поступово втрачає зір або починає бачити значно гірше (наприклад, через травму, хворобу чи вроджену патологію), мозок адаптується й починає формувати цілісну картину, використовуючи здоровіше око. Цей процес робить часткову втрату зору непомітною протягом тривалого часу. Проблема не рідкісна, але для України вона стала масовішою з лютого 2022 року.

«Офтальмологи фіксують стрімку тенденцію до “омолодження” захворювань ока. Катаракту й глаукому, які раніше вважалися проблемою людей за 60, дедалі частіше діагностують у 30–40-річних. Частішають офтальмологічні хвороби й серед дітей», — коментує офтальмохірург, лікар вищої категорії клініки «Новий Зір» Михайло Білий.

Дослідження свідчать, що за останні роки кількість випадків гострих порушень зору в Україні зросла у два-три рази: з приблизно 1–1,3 на 10 000 дорослих до близько 3 на 10 000. UNDP та Мінсоцполітики відзначають, що людей із задокументованими діагнозами стабільно більшає.

Поширеність дитячої короткозорості збільшилася з ~26,7‰ до ~30‰. Причини, за даними фахівців, — онлайн-навчання, користування ґаджетами й постійне навантаження на очі, зниження фізичної активності й зменшення кількості прогулянок, стрес. Але найнебезпечніше те, що тривожні симптоми з'являються непомітно.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує перевіряти зір дітям шкільного віку щороку; дорослим до 40 років без симптомів — раз на два роки; після 40 — раз на один-два роки; тим, хто мав проблеми зі зором або має діабет чи гіпертонію, — щороку. Більшість українців не робить цього навіть приблизно в такі терміни. 

За словами лікаря Михайла Білого, для батьків новина про погіршення зору дитини стає шоком. Та насправді це саме стосується і дорослих. Сухість в очах, печіння, відчуття «піску», незначне затуманення після роботи за комп'ютером, посмикування повіки — зазвичай такі сигнали люди списують на втому й чекають, що саме мине.

«Статистика звернень свідчить: на той момент, коли пацієнт відчуває перший тривожний симптом — “туман” чи пелену перед очима, що є ознакою глаукоми, — зазвичай уже втрачено понад 60% нервових волокон зорового нерва, які передають зображення в мозок. Глаукому в такому разі ми фіксуємо вже у стадії, яка значно знизила зір. І це досить типова для нашого часу й від того ще більш прикра ситуація», — коментує Михайло Білий.

Діагностика зору: як стрес шкодить очам

Стрес — фізіологічний процес із конкретними наслідками для очей. Гормони адреналін і кортизол звужують судини, підвищують тиск, порушують кровообіг. Коли це відбувається хронічно, страждають і судини, що живлять зоровий нерв. У деяких випадках розвивається тунельний зір, коли людина бачить лише прямо перед собою.

«Синдром сухого ока й пов'язані з ним скарги виходять на перше місце за кількістю звернень разом із запальними захворюваннями переднього відділу ока. Перебування в закритих приміщеннях з малою кількістю кисню, з порушеною вологістю, як-от укриття, викликає занадто велике випаровування сльозової плівки. Це провокує дискомфорт, печіння, але також запальні зміни повік, декомпенсацію сльозової плівки, що порушує якість зору», — коментує Михайло Білий.

Лікарі радять простий спосіб первинної самоперевірки зору: прикрити одне око й подивитися далеко і близько. Потім так само з іншим оком і порівняти, чи не викривляються лінії, чи не мають об’єкти розмитий вигляд. Стежити за тим, як очі реагують на темряву або яскраве світло, коли частіше болять, сльозяться, чи виникає «туман», чи є «мушки»  перед очима. 

Та найкращим варіантом буде пройти фахову діагностику зору. Сучасні клініки пропонують десятки різноманітних технік скринінгу із залученням комп'ютеризованих приладів — від перевірки гостроти зору й коректності фокусування, визначення кута косоокості до тестування на наявність синдрому сухого ока і якість слізної плівки, а також пахіметрії (вимірювання товщини рогівки для виключення патологій) тощо. Провівши спектр таких тестів, пацієнту підбирають лікування або рекомендації зі спостереження.  

Кампанія «Побач по-новому» в метро свідомо не закликає «йти лікуватись», натомість пропонує спершу пройти простий скринінг. Якщо результат насторожив, поруч є рекомендації, що доцільно зробити далі.

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами