Лубінець: Закон про дозволи на оренду землі для мобільних станцій порушує Конституцію та Конвенцію з прав людини

Про це йдеться у повідомленні уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Лубінець заявив, що цей закон передбачає особливості примусового відчуження земельних ділянок, іншого нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану для розміщення об’єктів оборонно-промислового комплексу та об’єктів інфраструктури в Ужгородському районі Закарпатської області.

А оскарження до суду або адміністративного органу рішень Закарпатської обласної державної адміністрації про примусове відчуження земельної ділянки, іншого об’єкта нерухомого майна «взагалі не допускається».

«А чи знали ті, хто це ухвалював, що такий підхід є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що гарантує право на справедливий судовий розгляд? Чи віднині можна нехтувати правими людини на оскарження рішень у суді? Статтю 55 Конституції України тепер можна викреслювати?» — написав Лубінець.

Омбудсмен заявив, що таке обмеження права на судовий захист є втручанням у право власності людини. А Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та Конституція України гарантують захист права власності.

«Хочу нагадати та наголосити, що навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану право на звернення до суду за захистом свого порушеного права не може бути обмежено (ст. 64 Конституції України)», — написав омбудсмен.

Що передувало?

Мінцифри, яке готувало цей законопроєкт, писало, що він дасть операторам змогу отримувати землю для будівництва базових станцій за 1–3 місяці замість 6. А десятки тисяч українців у селах удвічі швидше будуть із 4G та якісним зв’язком.

Окрім того, законопроєкт дозволить використовувати обмежене право користування чужою земельною ділянкою для будівництва веж мобільного звʼязку та встановлювати тимчасові технічні засоби й споруди електронних комунікацій.

Для мінімізації корупційних ризиків у законопроєкті прописали, що використовувати обмежене право користування чужою ділянкою зможуть мобільні оператори, які внесені до реєстру постачальників послуг електронних комунікацій. Його формує та перевіряє НКЕК.

Однак до другого читання до документа внесли низку правок, як не відповідають Конституції України та іншим законам, як оцінило Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради.

Народна депутатка Ірина Геращенко заявила, що назва законопроєкту не відповідає змісту, оскільки йдеться «про землю для електронних комунікацій, а не спрощення процедур». Депутатка зазначила, що пропозиція про зміни в цільовому призначенні землі може призвести до зловживань.

21 серпня законопроєкт підтримали у другому читанні фактично мінімальною кількістю голосів — 228. За словами Геращенко, народні обранці від ЄС, «Голосу» і «Батьківщини» не дали жодного голосу, їх назбирали від «слуг» та колишніх представників ОПЗЖ.

А депутатка Ганна Бондар заявила, що в документі є поправки, якими забудовників звільняють від сплати пайової, яку вони мали сплатити у 2020 році. Депутат Ігор Фріс від «Слуги Народу» заявив, що готує постанову про скасування документа.