У МЗС Польщі нагадали Україні про Волинську трагедію: «Знайдіть рішення, або ми вживатимемо жорстких заходів»

Про це Сікорський заявив в інтерв’ю Le Monde.

Глава польської дипломатії розповів, що 12 вересня вирушить до Києва, де планує зустрітися з українським колегою та православним духовенством. Під час зустрічі Сікорський хоче порушити тему вшанування загиблих у Волинській трагедії.

«Те, що сталося в 1943 році під час німецької окупації Польщі та України, було планом українського [руху] опору [провести] етнічну чистку Волинської області […] шляхом масового вбивства польського цивільного населення», — розповів французькому виданню польський міністр.

Він заявив, що протягом кількох місяців було вбито від 80 000 до 120 000 людей. Водночас Сікорський визнав, що «​​були й акти помсти з боку польського руху опору».

Очільник польського МЗС зазначив, що Польща подолала свій імперський синдром щодо України, але має одне прохання — провести ексгумацію жертв Волинської трагедії, щоб поховати їх за християнським звичаєм.

За словами Сікорського, він хоче донести дві думки. Пояснити полякам, що неможливо повернути до життя жодну із жертв Волинської трагедії, але можна будувати краще майбутнє з сусідами. А українцям — що треба «знайти рішення, перш ніж Польща вживатиме жорсткіших заходів».

«Наша громадськість дуже схвильована з цього приводу. Тоді вцілілих поляків депортували до Польщі, а їхні нащадки тепер представляють мільйони людей, для яких це питання є важливим і які голосують», — пояснив глава польського МЗС.

Він підсумував, що «великі нації здатні розпізнавати темніші місця у своїй історії».

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії у минулі роки та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.

У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.

А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».

Уже цього року міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Що саме він має на увазі під «розв’язанням» — польський міністр не уточнив.