Стефанішина підтримала законопроєкт, який критикують медійники. Пропонує знайти баланс

Про це Стефанішина сказала під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

«Звернула увагу, що парламент не проголосував законопроєкт, який посилює відповідальність за дані з реєстру. Звичайно, була певна комунікація громадськості. Я б уважніше придивилася до цих зауважень. Але, в частині контролю безпеки баз даних, за які відповідальне Міністерство юстиції, ця законодавча зміна мала б дуже великий вплив саме на спільноту. Хоча необов’язково призвела б до притягнення до відповідальності», — сказала Стефанішина.

На зауваження, що цей законопроєкт викликав критику медіаруху, Стефанішина зазначила, що отримує сотні звернень про неправомірне втручання у реєстри. А під час великої війни необхідна більша відповідальність щодо безпеки даних.

«Дійсно, питання складне, можливо воно було недостатньо прокомуніковане, є певна конспірологія. Якщо читати безпосередньо законопроєкт, у ньому не можна побачити якісь ризики, які були публічно прокомуніковані. Але, я сподіваюся, що нам вдасться знайти необхідний баланс і все ж таки забезпечити посилення відповідальності за доступ до реєстрів», — сказала вона.

Міністерка заявила, що особливу увагу приділятиме заходам захисту реєстрів, безпеки, доступу до реєстрів, а також посилення заходів контролю та відповідальності реєстраторів, які здійснюють несанкціонований доступ в реєстр або незаконні дії у реєстрі.

Що за законопроєкт?

Українські медійники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкт № 10242, який пропонує посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних із державних реєстрів до 8 років ув’язнення. При цьому не передбачається звільнення від відповідальності для викривачів корупції.

Закон також дасть правоохоронцям можливість посилити контроль за джерелами журналістів і самими журналістами, вважає журналіст Михайло Ткач.

Народний депутат Ярослав Юрчишин підтримав заяву медійників та закликав «всіх притомних депутатів» блокувати його.

«Можна довго водити хороводи довкола нібито інформаційної безпеки, але все це виглядає, як спроба наступу на свободу слова. Якщо є реальні безпекові ризики — треба виходити на діалог із медіаспільнотою та разом напрацьовувати рішення», — наголосив він. 

Під час голосування 4 грудня законопроєкт відправили на повторне друге читання.