«Тендерні тролі», гнила картопля та зірвані постачання. Чи вдалося Державному оператору тилу за рік навести лад у тиловому забезпеченні армії

Про ідею створення двох окремих агентств для управління тиловими та оборонними закупівлями Міністерства оборони України я вперше почула від тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова. Вона стала відповіддю на резонансний скандал із «яйцями по 17 грн». Суть реформи полягала в розмежуванні функцій формування закупівельної політики та її реалізації, що дало б змогу знизити корупційні ризики. Проте шлях до реалізації цієї ідеї виявився складним.
Суть реформи
Створення Державного оператора тилу (ДОТ) і Агенції оборонних закупівель (АОЗ) мало змінити цю систему. Агенції почали запроваджувати сучасні механізми закупівель, а Міністерство економіки відіграло ключову роль у тому, щоб певні процедури стали прозорими (наразі це не стосується АОЗ — закупівлі зброї зі зрозумілих причин засекречені). Завдяки цьому громадськість отримала змогу моніторити тендери на платформі Prozorro.
Труднощі реалізації
Попри позитивні зміни, реформа не розв'язала всіх проблем. Наприклад, у тилових закупівлях залишаються системні труднощі:
1. Якість постачання. До різних регіонів одні й ті самі компанії привозять продукцію неоднакової якості. Так, наприклад, у Донецькій області військові частини отримували низькоякісні продукти. Я бачила там ноунейм-консерви, які неможливо їсти; ковбасу без будь-якого маркування (хоча цей самий постачальник привозить до військових частин Київської області ковбасні вироби ТМ «Глобино») чи гнилу картоплю. Або коли з 10 кілограмів м’яса після розморожування лишається 6, бо 4 — це вода. І альтернативи цим харчам там, де тривають активні бойові дії, часто просто немає, чим постачальники й користуються.
2. Система роботи за каталогом. Від початку своєї роботи Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони закликала постачати товари не за каталогом, як зараз (а це майже 360 обов’язкових позицій, які має закрити один постачальник), а відповідно до категорій — коли м’ясокомбінат може постачати м’ясо, а молочний комбінат — молочні продукти. Поки в цьому ми підтримки не знайшли.
3. Проблеми з логістикою. Дуже часто військові скаржаться на невчасні постачання продуктів. А для зони бойових дій це особливо критично важливо. Чому це відбувається?
Тому що начальники продовольчих служб пишуть заявки за 10 днів до ймовірної дати постачання, з огляду на набір продуктів на тиждень. Тобто, умовно, на перший тиждень грудня меню планують за десять днів — до 01.12. Після дня постачання військова частина повинна розвести по всіх своїх пунктах доставлення, а інколи йдеться про близько 50 пунктів, і на це потрібен час. Усе потрібно зробити до початку тижня харчування.
Як усе відбувається на практиці? Постачальник затримує постачання на 3-5 днів або привозить продукти, які начпрод не може прийняти через їхню невідповідність технічним описам (відсутні сертифікати на м'ясо, овочі гнилі тощо), або товар надходить без ключових продуктів (м’яса, картоплі тощо), які є основою меню на тиждень. І, відповідно, вся розкладка меню на тиждень уже стає неактуальною.
Чи є це проблемою для військової частини? Безумовно. Чи несуть постачальники за це відповідальність? Якщо врахувати низькі штрафи, можна сказати, що не несуть, бо якби штраф у 0,1% від вартості недопоставленого товару для постачальників був критичним чи болючим, то вони б не зловживали цими порушеннями.
4. Технічні описи до продуктів. У Міноборони пручаються їхній зміні. А загальні технічні описи харчів дають постачальникам широкий простір для маніпуляцій. Умовний приклад технічного опису: помідори в діаметрі — не менше ніж 4 сантиметри. Або в консервованих огірках допускається не більше ніж 50% розсолу. Тобто немає деталізації — вези, що хочеш.
Окремою темою є сертифікати відповідності та протоколи випробувань. Уже неодноразово фіксували випадки невідповідності сертифікатів на продукцію, яку постачають. Іншими словами, постачальник для випробувань надає одні зразки партії консервів, а постачає зовсім інші, прикладаючи сертифікати на продукцію належної якості.
5. Маніпуляції постачальників. Варто зазначити, що вже за першого циклу контрактування ДОТ намагався навести лад із постачальниками та сформував чіткий і доцільний перелік критеріїв, яким вони мали відповідати. Наприклад, постачальник має склади для зберігання різних категорій продуктів; здатен забезпечити потрібну кількість продуктів; має холодильні камери, спеціальні авто — всю матеріально-технічну базу, потрібну для роботи; системно обробляє свої склади від шкідників та гризунів.
Проте деякі учасники, як-от ТОВ «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ», ТОВ «КРОСС ПРАЙМ», вважали такі критерії дискримінаційними та подали до суду. Зрештою, суд став на їхній бік, і ДОТ був змушений повернути старі кваліфікаційні критерії та оголосити нові торги. А після того, як були оголошені нові торги, вони в останній момент відкликали свої пропозиції з тендерів. Вказані дії ГАР МО розцінює як картельну змову. Як результат — ДОТ був змушений піти за процедурою укладання прямих договорів.
Також в тендерах брали участь ФОПи, які давали найнижчі цінові пропозиції, проте не могли б виконати контракти — не мали жодних потужностей та операційного досвіду. Це так звані тендерні тролі від одного з великих учасників. Відтак ми можемо припустити, що всі ці прояви можуть бути свідченням змови тих компаній, які є незмінними постачальниками Міноборони вже багато років. Серед них — компанії Глиняної та Гринкевичів.
Зокрема, йдеться про взаємне подання некоректної тендерної документації. Як це робилося: наприклад, ДОТ оголошував тендер на закупівлю продуктів, чотири учасники торгів із п'яти подавали неправильно оформлені документи, тому перемога діставалася тому, хто подав правильно. А фактично всі вони представляли одного й того самого постачальника.
Прогрес і майбутнє
Нещодавно ДОТ оголосив закупівлі харчування на 2025 рік за пілотною моделлю. Вона передбачає низку змін, зокрема:
- відбір виробників на окремі групи товарів планують через закупівельні майданчики. Тобто ДОТ може оголосити закупівлі, наприклад, яєць або м’яса через Prozorro;
- укладання тристоронніх угод: ДОТ — постачальник — виробник;
- відвантаження відбуватиметься через розподільчі центри з вхідним та вихідним контролем якості. Розподільчі центри може надати логістична компанія, яка працюватиме з ДОТ;
- здійснення регулярних аудитів потужностей виробників та постачальників.
Проте жоден з учасників на торги не вийшов, і вони були скасовані. Наразі ДОТ проводить консультації з ринком, і я сподіваюсь, що все вийде. Хоча насправді не дуже вірю в експерименти, особливо коли до цих змін не дуже прагнуть у самому Міністерстві оборони. Згадую один експеримент, який проводили на базі окремо взятої бригади. Тоді один виробник продуктів взяв під опіку бригаду і протягом, здається, трьох місяців забезпечував харчування своїми силами. Тобто відбір постачальників продуктів та торги відбулися виключно під контролем підприємства. Згідно з моїми джерелами, результати були дивовижними: вартість забезпечення продуктами знизилась, а якість виросла в рази. У бригаді військовослужбовці вперше почали їсти масло замість спреду і справжню сметану. І так щодо більшості категорій продуктів.
Але є одне «але»
Потім одіозний пан Козловський довго і натхненно розповідав про те, що експеримент не вдався і взагалі був помилкою. Хоча так ніхто й не зрозумів, у чому полягав провал. Оскільки чиновники не поділилися документами, які свідчать про успішність або неуспішність цього експерименту (хоча ми їх про це просили). Ексзаступник міністра оборони Віталій Половенко під час нарад стверджував, що експеримент невдалий і МОУ проти перенесення цього досвіду на інші бригади.
Боюся, що й експеримент ДОТ може завершитись аналогічно. Але ми схрестили пальці та дуже сподіваємось, що в ДОТ усе вийде.
Ще ДОТ запровадив нові штрафи. Було 0,1% на день від недопостачання товару. Недопоставили на 2 мільйони — заплатіть 2000, що, звісно, небагато. Тепер штрафуватимуть на 0,5%, але й цього недостатньо, аби постачальники ставилися до процесу відповідально. Думаю, адекватним має бути 1%.
Попри всі виклики, створення окремих агентств — ДОТ та АОЗ — стало важливим кроком до зменшення корупції та покращення прозорості. Проте реформи потребують глибших змін у підходах до закупівель і логістики. Від цього залежить не лише якість харчування наших військових, але і їхня боєздатність. Україна має шанс побудувати ефективну систему тилового забезпечення, але це потребує послідовності, наполегливості та політичної волі.
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.
- Поділитися: