ЄСПЛ визнав порушенням внесення ексдиректора НАБУ Ситника до реєстру корупціонерів

На той час директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час пресконференції в Києві 9 листопада 2018 року
На той час директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час пресконференції в Києві 9 листопада 2018 рокуБрессонова Ані / УНІАН

Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що внесення колишнього директора НАБУ Артема Ситника до реєстру корупціонерів «кинуло тінь на його добре ім’я» та «підірвало довіру до всіх його професійних зусиль чи досягнень».

Про це йдеться на сайті ЄСПЛ у висновку до справи «Ситник проти України».

Ситник подав до ЄСПЛ скарги на порушення його права на справедливий судовий розгляд (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини) та права на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8 Конвенції). 

Крім того, посилаючись на порушення межі допустимих обмежень прав (стаття 18 Конвенції) у поєднанні зі статтями 6 і 8, він скаржився на те, що провадження проти нього та наступні заходи були зумовлені неправомірними прихованими мотивами.

ЄСПЛ став на бік Ситника, задовольнивши скарги за всіма статтями.

На думу ЄСПЛ, українські суди знехтували доказами свідків захисту, а внесення Ситника до реєстру корупціонерів завдало серйозної шкоди його професійній і соціальній репутації.

Зокрема, суд вважає, що той факт, що Ситника назвали «корупціонером», не лише «кинуло тінь на його добре ім’я», а й «підірвало довіру до всіх його професійних зусиль чи досягнень».

Водночас суд не став призначати компенсації, визначивши, що достатньо самого визнання порушення. На цьому наполягав сам Ситник, хоча й зазначав, що зазнав матеріальної і моральної шкоди та значних витрат на своє юридичне представництво.

Більше контексту

Артем Ситник став директором НАБУ у 2015 році та очолював відомство до квітня 2022-го.

За керівництва Ситника НАБУ відзначилось низкою гучних справ, зокрема у 2017 році правоохоронці затримали сина тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Розслідування стосувалося закупівлі для міністерства тисячі ймовірно завищених неякісних рюкзаків, контракт на які було укладено з компанією, нібито пов’язаною з родиною міністра.

Тоді МВС розкритикувало НАБУ за цю справу. На сайті відомства вказувалося, що розслідування «було засноване на політиці, а не на законі». Одночасно повідомлялось про конфлікт між Офісом генерального прокурора та НАБУ.

У 2019 році генеральна прокуратура склала щодо Ситника адміністративний протокол через його відпочинок у мисливському господарстві на Рівненщині. За версією генеральної прокуратури, директор НАБУ не вказав у своїй декларації, що цей відпочинок оплатили інші люди.

У вересні того самого року Сарненський суд Рівненської області визнав Ситника винним у порушенні за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків) та присудив штраф — 3400 гривень.

А у грудні на підставі цього рішення Ситника внесли до Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Ситник наполягав, що будинок для відпочинку орендували кілька сімей, які розподілили між собою всі витрати.

Уряд стверджував, що не було жодного зв’язку між кримінальними справами, які розслідувало НАБУ під керівництвом Ситника, і провадженням проти нього.