Україна розпочне консультації з Угорщиною, щоб розблокувати переговори про вступ у ЄС — Стефанішина

Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції  Ольга Стефанішина та заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр
Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте МадярОфіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Україна та Угорщина домовилися з 12 травня на регулярній основі організовувати консультації, щоб працювати над вимогами Будапешта в питанні нацменшин. Це допоможе розблокувати переговорний процес про вступ у Європейський Союз.

Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністерка юстиції Ольга Стефанішина в етері телемаратону під час візиту в Будапешт.

За її словами, такі консультації триватимуть до визначення всього переліку завдань у межах 11 рекомендацій, які є «предметом занепокоєння угорської сторони».

Віцепремʼєрка зазначила, на зустріч 29 квітня українська сторона прибула з додатковими пропозиціями щодо врегулювання всього комплексу питань.

«Ми очікуємо попрацювати протягом цього тижня над контрпропозиціями угорської сторони і вже 12 травня розраховуємо на те, що матимемо проміжні результати […] Я сподіваюся, що цей діалог матиме всі шанси прокласти шлях до розблокування переговорного процесу», — зауважила Стефанішина.

Посадовиця додала, що сьогодні українська делегація не почула радикальних заяв чи негативних висловлювань від Будапешта.

Що за вимоги Угорщини?

Усі 27 держав-членів ЄС вже дали «зелене світло» для початку переговорів з Україною про вступ до блоку, а втім, Угорщина блокує їх.

Так, ще торік Будапешт висунув Україні перелік з 11 вимог для того, щоб розблокувати подальший шлях до Євросоюзу. Усі вони спрямовані на посилення захисту прав національних меншин в Україні.

Більшість пунктів є «прийнятними», зазначала «Європейська правда». Утім, серед них є й такі:

  • визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл;
  • скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською;
  • внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення представництва угорців у Верховній Раді;
  • зняття вимоги до державних діячів щодо знання державної мови, дозволяючи їм використовувати угорську.