Чи зможете конкретно ви проголосувати на перших повоєнних виборах?

Мільйони людей переїхали. Чи знає про це ДРВ?

Повномасштабна війна радикально змінила географію українських виборців. Мільйони громадян були змушені залишити свої домівки, переїхати в інші громади або виїхати за кордон. Частина людей уже облаштувалася на новому місці, інші ж досі не знають, де житимуть найближчим часом. Однак ці зміни далеко не завжди відображаються в державних реєстрах.

Громадянська мережа «ОПОРА» за фінансової підтримки МЗС Німеччини провела унікальне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців. Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі, а також аналіз агрегованих даних про переміщення абонентів від мобільного оператора «Vodafone Україна».

За результатами дослідження, чверть дорослого населення України має досвід довготривалого переміщення. 71% з них переїхали після початку повномасштабного вторгнення. З них лише 45% мають офіційний статус внутрішньо переміщеної особи, а зміна місця реєстрації для більшості громадян не є пріоритетом. Близько 29% українців фактично проживають не за адресою своєї реєстрації — і це без урахування мільйонів громадян, які нині перебувають за кордоном.

Чому це має значення саме для Державного реєстру виборців? ДРВ не може самостійно «побачити», що людина переїхала. Для нього вирішальне значення мають офіційні дані про задеклароване або зареєстроване місце проживання. Саме за цією адресою визначається виборча адреса виборця і, відповідно, приміщення, де він буде голосувати. Закон дозволяє змінити виборчу адресу за заявою виборця в міжвиборчий період, однак у загальному порядку вона визначається саме за місцем реєстрації (так званою пропискою).

Наслідки такої системи добре помітні на прикладі окремих громад. Так, Центральна виборча комісія розповідала, що, за даними Державного реєстру виборців, у тимчасово окупованому Бахмуті досі значаться близько 56 тисяч виборців, хоча фактично в місті ніхто не живе. Це не означає, що Реєстр працює неправильно, адже він лише відображає офіційні дані, які отримує від інших державних органів.

Як передбачити (не)рівномірність навантаження?

Додатковим викликом для ДРВ стало й те, що після початку повномасштабного вторгнення його роботу тимчасово призупинили з міркувань безпеки. Згодом функціонування Реєстру почали поступово відновлювати — зокрема, наприкінці 2023 року в частині періодичного поновлення даних про виборців. Працівникам відділів ведення довелося опрацьовувати значний масив накопичених за цей період змін: інформацію про нові місця проживання, досягнення повноліття, зміну персональних даних, факти смерті тощо. Сьогодні електронні сервіси ДРВ знову працюють: кожен може за лічені хвилини перевірити власні дані, а за потреби — змінити свою виборчу адресу.

Раніше для тих, хто хотів проголосувати поза своєю виборчою адресою, доступною була лише процедура тимчасової зміни місця голосування. На останніх загальнодержавних виборах 2019 року нею скористалася рекордна кількість громадян. Згідно з даними Державного реєстру виборців, 315 725 людей змінили місце голосування в період першого туру президентських виборів, 325 604 людини — у період повторного голосування (другого туру), 280 922 людини — у період позачергових виборів народних депутатів.

Варто зазначити, що тоді ще не існувало опції подати таку заяву онлайн. Ця процедура стосувалася конкретного дня голосування і відбувалася після оголошення виборчого процесу. Як наслідок, перед кожним із голосувань виборці вистоювали величезні черги до відділів ведення ДРВ. Зараз, коли йдеться про процедуру зміни виборчої адреси, важливо розуміти, що вона доступна на постійній основі й саме в міжвиборчий період, поки вибори не оголошені. Скористатися нею онлайн зараз — дуже просте завдання, що допоможе уникнути нерівномірного навантаження на відділи ведення ДРВ безпосередньо перед виборами, хай коли вони будуть призначені.

Для цього необхідно мати електронний цифровий підпис (ЕЦП) та зробити такі кроки:

1. Зайти в «Кабінет виборця» на сайті ДРВ: www.drv.gov.ua;
2. Обрати із запропонованих розділів «Заяви, запити»; 
3. Обрати пункт «Звернення щодо зміни виборчої адреси»;
4. Заповнити відповідний шаблон звернення та надіслати його, наклавши ЕЦП.

Також із таким зверненням у письмовому вигляді можна звернутися до відділу ведення ДРВ за місцем вашого фактичного перебування. Проте, аби зрозуміти, чи необхідно вам проходити цю процедуру, варто спочатку перевірити актуальність своїх даних у ДРВ у розділі «Перевірка включення» в тому самому «Кабінеті виборця». Ця процедура ще простіша й потребуватиме лише робочої електронної скриньки.

Актуальний Державний реєстр виборців — один із фундаментів чесних і добре організованих виборів. Саме на його основі формуються списки виборців, визначається потреба у виборчих дільницях, оцінюється навантаження на виборчу інфраструктуру та планується організація голосування в Україні й на закордонних дільницях.

Водночас Державний реєстр виборців не може бути актуальнішим, ніж та інформація, яку він отримує від інших державних органів. Саме тому підтримання його актуальності — це спільна відповідальність держави, яка має забезпечити зрозумілі, доступні й безпечні механізми оновлення даних, і самих громадян, які повинні ними скористатися. Без активної участі виборців жодне оновлення Реєстру не буде повним.

Чому це важливо для кожного?

Перевірка власних даних у Державному реєстрі виборців особливо актуальна для тих, хто змінив місце проживання, тривалий час живе не за місцем реєстрації або перебуває за кордоном. Якщо нова громада вже стала для вас місцем постійного життя, можна поставити собі просте запитання: чи відповідають мої дані в Реєстрі тому, де я реально живу, користуюся місцевими послугами й сплачую податки?

Зміна виборчої адреси дасть вам можливість голосувати на майбутніх виборах там, де ви фактично живете. Водночас це допоможе державі краще зрозуміти реальну географію виборців і якісніше підготуватися до організації перших повоєнних виборів.

Дослідження «ОПОРИ» показують, що готовність громадян взаємодіяти з державою значно вища, ніж може здаватися. Майже половина українців уже зараз готова перевірити свої дані перед повоєнними виборами. Якщо ж держава чітко пояснить, навіщо це потрібно і як це зробити, рівень готовності зростає до 77% серед дорослого населення України та до 61% серед українців, які перебувають за кордоном.

Люди, які розуміють, як працює процедура зміни виборчої адреси й навіщо вона потрібна, значно охочіше готові взаємодіяти з державою — серед них готовність оновлювати свої дані сягає майже 90%. Натомість більшість побоювань пов'язана не зі складністю самої процедури, а з браком інформації: необізнаністю про те, куди звертатися, які документи необхідні й наскільки завчасно потрібно подати заяву.

Через тривалу відсутність виборів українці поступово втрачають досвід взаємодії з виборчими процедурами. Ба більше, сформувалося ціле покоління громадян віком 18-23 роки, яке ще жодного разу не брало участі у виборах і не має практичного досвіду взаємодії з Державним реєстром виборців.

Можливо, інформаційно-просвітницький ресурс «ОПОРИ» допоможе комусь уперше замислитися над тим, чи відповідає його виборча адреса реальному місцю проживання. А для тих, хто вже давно пов'язав своє життя з новою громадою, — ухвалити усвідомлене рішення змінити виборчу адресу, щоб повноцінно брати участь у місцевому політичному житті.

Перші повоєнні вибори вимагатимуть безпрецедентної підготовки і від держави, і від суспільства. Один із найпростіших, але водночас найважливіших кроків, який кожен із нас може зробити вже сьогодні, — перевірити свої дані в Державному реєстрі виборців.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.