20 собак і хамелеон у кишені: як волонтери евакуювали з-під обстрілів тварин

Високі металеві ворота перед приватним будинком під Києвом. За ними знайшли прихисток кілька десятків тварин, яким довелося тікати від війни.

Ціла зграя псів стрімголов мчить і кидається на руки, щойно ми заходимо. Тварини намагаються застрибнути і торкнутися до рук носом.

«Вони не агресивні, просто хочуть уваги», ― заспокоює Настя. Нещодавно фото, на якому вона разом із собаками евакуйовується з Ірпеня, облетіло всі соціальні мережі, українські та закордонні медіа. 10 березня дівчина з чоловіком Артуром вивели з міста 26 тварин.

«Ми з ними розмовляли, але 20 собак ― це зграя»

У невеликому дворі приблизно тридцять псів. Хтось розмістився у вольєрі, інші бавляться на вулиці, решта зайняла місце в теплій буді. Всі вони тут тимчасово. Тварин на цьому подвір’ї завжди було багато. Волонтерка Світлана Бухрик певний час тримала в себе тих, хто лишився без піклування. Нині через війну таких стало більше.

10 березня Настя з Артуром, окрім псів, евакуювали п’ятьох котів, хом’яка, хамелеона та павука-птахоїда. І всі вони зараз тут — у невеликому дворі під Києвом.

В Ірпені Настя й Артур орендували будинок та опікувалися тваринами, які потребували нового дому. Переважно — хворими та старими псами, собаками-інвалідами. На тимчасовому утриманні в пари було 20 чотирилапих.

Коли в місті пролунали перші вибухи, собаки реагували спокійно, пригадує Анастасія. Хтось нервував — тоді доводилося заспокоювати: «Був один собака, який дуже лякався гучних звуків. Він з розбігу застрибував мені на руки й сидів».

Коли загроза і для людей, і для тварин зросла, Настя й Артур вирішили виводити собак з Ірпеня та прямувати на Київ. Завдання виявилося не найлегшим: частину шляху потрібно було пройти пішки. І все це ― під загрозою обстрілів.

Собаки спершу опиралися й відмовлялися йти. Усю дорогу тварини були неспокійні, хотіли додому. Їх довелося буквально тягнути. Пси намагалися розбігтися в різні боки і нервували. Деякі билися між собою.

Вести тварин довелося в упряжці. Для цього Настя й Артур прив’язали їх до себе.

«Це нагадувало зграю їздових собак, ― розповідає Артур. ― Один кінець був прив’язаний до мене спереду, другий ― до Насті».

Дорогою волонтери заспокоювали псів.

«Ми з ними розмовляли, але 20 собак ― це зграя. Кожен тягне у свій бік і нічого не чує. Тільки через годину вони почали на мене дивитися. Пси реагують на тон і команди. Деякі дивляться на інших собак, а не нас», ― додає дівчина.

Вивезти собак до Києва людям допоміг аргентинський дог, який узяв на себе роль лідера. Собака рухався попереду і фактично вивів інших за собою.

У новому домі він мешкає не у дворі, а окремо ― в теплому підвалі. Настя каже, що пес ладнає не з усіма, а там йому затишно.

Шестеро собак не дійшли до Києва, але в компанії з’явилася Дружба

Евакуація з тваринами тривала приблизно три години. За цей час волонтери і пси подолали 3 кілометри.

«Ми пішки прямували до Романівки. Там тероборона допомогла перенести всіх собак імпровізованим мостом, а звідти нас забрала машина, ― розповідає Настя. ― Ми думали, що доведеться йти всі 13 кілометрів, і були насправді готові до цього. Бо спершу не могли знайти автомобіль. Багато машин зупинялися, питали, чим допомогти, чи є у нас авто». 

Евакуювати вдалося 14 собак. Шестеро втекли. Серед загублених тварин — і власний пес Анастасії.

«У мене був вибір: або я кидаю собак і біжу за ним, або виводжу інвалідів і старих», ― пояснює дівчина. Вона вирішила евакуювати більшість.

«Я знаю точно, що принаймні троє зараз удома, їх пустив сусід», ― каже Настя. Дівчина планує повернутися по тварин в Ірпінь і, попри небезпеку, спробувати їх забрати.

Ще один собака дорогою пристав до територіальної оборони. А на його місце прийшла Дружба. Вона вешталася на блокпосту. А бійці, помітивши волонтерів, вирішили, що Дружбі з Настею та Артуром буде безпечніше, і посадили її в машину, якою рятівників собак вивозили до Києва. У новому колективі Дружба поки що соромиться. Але на контакт із людьми йде охоче.

Коти, хамелеон, павук і 30 собак ― на одній території

Коти евакуацію пережили спокійно. Всю дорогу лежали в переносках, які везли на візку із супермаркету.

Павук-птахоїд згорнувся у клубок і так просидів усю дорогу. Хамелеон досі ніяк не відігріється і в прямому сенсі живе на Насті. Але тепер він отримав нову домівку — харчовий бокс.

У будинку розмістилися ті собаки, які найбільше постраждали — у двох немає задніх лап.

15-річний сліпий Дєдушка живе на вулиці. Він евакуацію пережив найспокійніше ― уважно слухав команди волонтерів і слідував за ними.

У дворі лише два вольєри. Тут могли б розмістити до 10 тварин, проте живуть 30. Один простір ділять і новоприбулі з Ірпеня, і ті, кого волонтерка Сніжана Бухрик тимчасово утримувала ще до війни. А нещодавно принесли ще одну собаку.

Волонтери сподіваються, що зможуть вивезти тварин і звідси. Адже тут також не зовсім безпечно.

Авторка: Надія Суха