The New York Times коментує історичну угоду з Іраном. «За словами іранських урядовців, угода та її додатки займають понад 80 сторінок, розписуючи до деталей скільки ядерного палива Іран може зберігати у наступні 15 років; які дослідження та розробки він може вести на своїх центрифугах та іншому ядерному устаткуванні; деталі реконструкції ядерного реактора та підземного об’єкту із збагачення урану. Ці об’єкти викликали занепокоєння серед американських та ізраїльських урядовців тим, що могли бути захищеними від авіаударів. Щоб досягти згоди, Керрі та іншим переговорникам довелось погодитись із збереженням значної частини іранської ядерної інфраструктури на ключових об’єктах. Хоча більшу частину устаткування розберуть та відправлять на склад. Очевидно, Іран скористається цим фактом як свідченням, що він ніколи не погодиться із демонтажем своїх найбільш важливих ядерних об’єктів».  

«У вівторок грецький прем’єр Алексіс Ципрас спробує заручитись підтримкою власного уряду після того, як він погодився із найбільш нав’язливою програмою, яка будь коли надавалась Євросоюзом. Її мета – залишити Грецію у єврозоні, а ціна – 86 мільярдів євро. Щоб ухвалити до встановленого ЄС дедлайну, тобто середи, цілу низку економічних реформ, Ципрас, очевидно, буде змушений розраховувати на підтримку опозиції на тлі зростаючого невдоволення угодою крайніх лівих депутатів. В іншому випадку, країну чекає банкрутство. Екстремістська у правлячій партії Сіріза, Ліва платформа, назвала угоду «приниженням Греції». Партнер по коаліції, лідер правої партії «Незалежні греки» також повідомив, що його партія не підтримає угоду, назвавши її «путчем Німеччини» та її твердолобих союзників по єврозоні, а саме Нідерландів та Фінляндії», - повідомляє The Financial Times.  

«Канада уклала з Україною угоду про зону вільної торгівлі, яка більшою мірою є жестом солідарності, ніж торговельним проривом. Угоду укладено у той час, коли Київ з усіх сил бореться із проросійськими сепаратистами, наростаючим державним боргом та економікою, яка за пронозами цього річ скоротиться на більш, ніж 9 відсотків», - пише The Globe and Mail. «Водночас Оттава не надто палає бажанням розповісти канадцям про умови угоди, яка є найбільшим кредитом Україні, а саме про виділення 400 мільйонів доларів США під низький відсоток. Кредит видав Києву уряд Гарпера, щоб допомогти стабілізувати економіку».      

Олександр Гольц коментує у The Moscow Times дезертирство кількох десятків контрактників із Майкопської розвідбригади, які відмовились їхати до України. «Якщо ця історія є правдою, тоді вона свідчить про кінець прогресивних військових реформ. І проблема не в тому, що після обіцянок лідерів зробити військову службу більш гуманною, вони знову звели солдат до рівня рабів. На додаток до 18-и річних призовників, керівництво нівелює рівень дорослих професіоналів. А саме ці люди представляють єдину надію на модернізацію та покращення збройних сил у цій країні. І оскільки вони не вірять у справедливість закону в Росії, їм нічого не залишається, як втікати з армії. Після такого досвіду, чи є реалістичним розраховувати від них на те, що вони віддадуть життя за країну, яка поводиться із ними так ганебно?».    

Поділитись: