ENRU

9 кроків уряду Грузії для поліпшення відносин з Росією

Baac0c8f9ba2b1d13
Прем'єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі та члени його уряду (на задньому плані) під час церемонії покладання квітів на цвинтарі у Тбілісі у дев'яті роковини початку російсько-грузинського військового конфлікту, Грузія, 08 серпня 2017 року Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE
Коли правляча партія Грузії «Грузинська мрія» йшла на вибори у 2012 році, однією з головних передвиборчих обіцянок було відновлення відносин з Росією, які дуже постраждали від війни 2008 року.

Представники партії казали, що непрагматична політика й агресивна риторика попередників, «Національного руху» (з Міхеілом Саакашвілі на чолі), дратували Москву та створювали постійну напругу.

Як саме і наскільки успішно діє влада? У межах російськомовного партнерства Громадське публікує матеріал JAMnews.

«Грузинська мрія» вибрала прямо протилежну «Національному  руху» тактику у стосунках з Росією — обережну й помірну. Лідери партії відтоді неодноразово заявляли, що важливий результат такої тактики — відсутність ризику прямої військової конфронтації з Росією.

Але багато експертів зазначають, що єдиним позитивним результатом тепер стало деяке поліпшення торговельно-економічних зв'язків, у всіх інших сферах нічого радикально не змінилося. Зокрема:

Після шести років владування «Грузинської мрії» між двома країнами не відновлені дипломатичні відносини.

На територіях, контрольованих Росією — в Абхазії та Південній Осетії, як і раніше порушуються права громадян Грузії, їх  викрадають і вбивають.

Росія продовжує інтегрувати окуповані території у свій політичний, економічний і військовий простір. Зокрема, в березні 2017 року Володимир Путін підписав рішення про входження військових підрозділів Південної Осетії до складу збройних сил Росії. Також триває процес установлення прикордонних загороджень на адміністративному кордоні з Південною Осетією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Життя крізь колючий дріт: лінія розмежування з Південною Осетією

На цьому тлі кроки чинного уряду часто сприймаються суспільством як зайві поступки й слабкість, й критикуються опозицією та  громадянським суспільством.

Гостра полеміка розгорнулася, зокрема, цими днями навколо відкритого листа грузинського прем'єра Кремлю, яке опублікували 9 березня 2018 року. Георгі Квірікашвілі закликав Росію зробити кроки назустріч один одному.

Опоненти «Грузинської мрії» стверджують, що в останні роки окупація Абхазії та Південної Осетії з боку Росії тільки посилюється, і грузинська влада часто не може адекватно відповісти на цей процес.

JAMnews нагадує про конкретні кроки, які протягом цих шести років зробив уряд «Грузинської мрії» для врегулювання відносин з Росією.

Грузинський прем'єр Георгі Квірікашвілі у відкритому листі закликав російське керівництво до кроків назустріч одне одному у подоланні конфлікту, який посилився після військової конфронтації 2008 року (на фото — Квірікашвілі на відкритті Міжнародної виставки Toursim FITUR 2017 у Мадриді, Іспанія, 18 січня 2017 року) Фото: EPA/LUCA PIERGIOVANNI

1. Відновлений прямий діалог між Грузією та Росією

Одразу після приходу до влади «Грузинської мрії» колишній прем'єр Грузії Бідзіна Іванішвілі створив посаду спецпредставника прем'єра щодо врегулювання відносин з Росією.

На цей пост призначили дипломата Зураба Абашидзе, який мав досвід роботи послом Грузії в Росії. Також створили новий формат відносин — регулярні зустрічі Зураба Абашидзе із заступником міністра закордонних справ Росії Григорієм Карасіним. Їх завдання полягало у відновленні економічних, культурних і гуманітарних відношень.

Прямий діалог між країнами припинився після серпневої війни 2008 року, оскільки тодішній уряд Грузії вважав Росію агресором, з яким неможливий діалог без присутності міжнародних спостерігачів. Єдиним форматом відносин були Женевські переговори.

На ґрунті домовленостей, досягнутих у форматі Карасін-Абашидзе у 2013 році, в Росії знову відновили продаж грузинської продукції — фруктів, овочів, вина, мінеральної води. Також відновили регулярні авіарейси між Грузією та Росією.

Зустріч між представником грузинського прем'єр-міністра щодо врегулювання відносин з Росією Зурабом Абашидзе (в центрі) і заступником міністра закордонних справ Росії Григорієм Карасіним (другий ліворуч) у Празі, Чехія, 21 листопада 2013 року Фото: Manana Kuzma (RFE/RL)

2. Риторика стала м'якішою

Різко пом'якшала риторика щодо Росії та її керівництва. На відміну від колишнього уряду, нова влада фактично відмовилися від термінів «агресор» та «окупант». Представники влади також не дозволяють собі критикувати перших осіб РФ.

«Для чого мені критикувати Путіна, якщо в нас уже є Саакашвілі. Де логіка?», — заявив творець і на той час лідер «Грузинської мрії» Бідзіна Іванішвілі в одному з інтерв'ю.

У квітні 2013 року Іванішвілі заявив, що тактика принесла свої плоди:

«Непоганий початок для відновлення відносин з Росією. Ми змінили риторику і цим змогли відкрити російський ринок».

Прем'єр-міністр Грузії (2012-2013 рр) Бідзіна Іванішвілі під час прес-конференції у Тбілісі, Грузія, 3 липня 2013 року Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE

3. Звільнили звинувачених у шпигунстві на користь Росії

У тому ж 2012 році з в'язниць у Грузії звільнили за амністією кілька людей, яких звинувачували у шпигунстві на користь Росії. Ці справи досі залишаються під грифом «секретно». Доводи щодо провини або невинності засуджених також невідомі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Міст шпигунів»: 5 гучних обмінів спецслужб

Влада звільнила цих людей без будь-яких умов, від Росії навіть не вимагали звільнення громадян Грузії, затриманих за аналогічними звинуваченнями. Переговори про це у форматі Карасін-Абашидзе почалися пізніше, тільки в лютому 2014 року Зураб Абашидзе заявив про дострокове звільнення двох громадян Грузії, засуджених в Росії за шпигунство.

4. ОРТ і телеканал «Росія» повернулися до телеглядачів у Грузії

У 2012 році, вже за кілька тижнів після виборів 1 жовтня, які змінили владу в країні, в кабельній мережі Грузії знову з'явилися російські інформаційні телеканали. Їх відключили в серпні 2008-го року за рішенням колишнього уряду під керівництвом Саакашвілі.

5. Грузія не стала бойкотувати Олімпіаду в Сочі у 2014

Попри розбіжності в суспільстві, уряд підтримав участь Грузії в Олімпіаді в Сочі в 2014 році. Уряд Саакашвілі збирався її бойкотувати. У 2011 році парламент Грузії визнав геноцид черкесів з боку Російської імперії в Сочі та прилеглих територіях.

Президент Путін тоді схвалив рішення Грузії відправити свою олімпійську збірну в Сочі:

«Вважаю, що це дуже хороший знак, і це той випадок, коли олімпійські ігри допомагають налагодити стосунки там, де це  вбачалося неможливим або дуже складним», — заявив Путін.

6. Влада поклала на Саакашвілі відповідальність за серпневу війну 2008 року

Представники нової влади Грузії часто заявляють, що уряд Саакашвілі несе відповідальність за війну 2008 року, і вважають за необхідне розслідувати військові злочини. Ще на посаді прем'єра Іванішвілі не раз звинувачував колишню владу в розв'язанні війни.

«Уважаю невиправданим приведення військ у бойову готовність і початок бойових дій ще до того, як Росія перетнула кордон ... Я дивився всі телевізійні випуски й нічого особливого там не сталося. Один з бойових снарядів потрапив у будинок, пошкодивши стіну. Водночас жодна людина не загинула... Єдиним правильним рішенням, напевно, було б залучення міжнародної спільноти. Мені незрозуміле підґрунтя всього цього, і в мене виникає безліч питань...», — заявляв Іванішвілі у квітні 2013 року.

На виступ Іванішвілі відгукнувся його російський колега. У серпні 2013 року, за 5 років після війни, прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив:

«Достатньо згадати, що сказав прем'єр-міністр Іванішвілі. Адже він правильно все сказав. Конфлікт був спровокований Саакашвілі. Напевно, йому було важко казати це, але це мужні слова».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Політ» Саакашвілі

Президент Грузії (2004-2007, 2008-2013) Міхеіл Саакашвілі (в центрі) у зруйнованій частині міста Горі, Грузія, 25 серпня 2008 року. Горі — місто, яке пережило низку важких бомбардувань житлових районів під час грузино-російського військового конфлікту влітку 2008-го року Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE

7. Стриманість у позиції щодо України

На відміну від колишнього уряду, нинішній уряд Грузії проявляє стриманість в оцінці подій в Україні. Грузія підтримує територіальну цілісність України, але негативно оцінює участь грузинських бійців-добровольців у бойових діях на боці України.

У грудні 2014 року, після звістки про загибель грузинського бійця в Україні, уряд оголосив відряджання грузинських бійців на Україну «помилкою» і поклав повну відповідальність на колишній уряд.

8. Зміцнення проросійських неурядових організацій і медіа

На відміну від попередників, нинішня влада лояльніша щодо проросійськи налаштованих неурядових організацій або медіа, чия активність значно зросла за останні два роки.

Приміром, перші особи уряду не тільки не відмовляються давати інтерв'ю відкрито налаштованої проти заходу газети «Асавал-дасавалі», відомою своєю ксенофобією і гомофобією, а й вихваляють редакторську політику газети.

Також вільніше почуваються неурядові організації, які мають ідеологічні та фінансові зв'язки з російськими пропагандистськими організаціями.

Наприклад, останні два роки в Грузії активно працює «Фонд Горчакова», на сайті якого зазначається, що так звана «м'яка сила» стає дедалі більш значущою на міжнародній арені, тому вкрай важливо посилити міжнародну активність місцевих (російських) неурядових організацій. Нині діяльність цього фонду обмежена в країнах Балтії.

9. Грузія не приєдналася до санкцій проти Росії

Президент України Петро Порошенко 19 січня 2018 року під час зустрічі в Києві з головою парламенту Грузії Іраклієм Кобахідзе запропонував Грузії приєднатися до механізму продовження санкцій проти Росії.

За словами Порошенка, «це допомогло б привернути увагу і заохотити Європу до продовження санкцій проти Росії. У плані Грузії ми могли б додати компоненти Абхазії та Південної Осетії».

Грузія пропозицією України не скористалася.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) та голова парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе під час зустрічі в Києві, 19 січня 2018 року Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН