Олігарх Рінат Ахметов через бізнес-партнера та офшорні фірми монополізував коксохімічну галузь в Україні, але Антимонопольний комітет цього не помітив. Або не захотів помітити.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

У місті Кам’янське на Дніпропетровщині розташований Дніпровський металургійний комбінат. Мешканці міста, яке входить у п’ятірку найбільш забруднених в Україні, скаржаться на викиди з підприємства.

Так, за чисельними зверненнями екологічна інспекція провела перевірку і виявила понаднормові викиди. Завод оштрафували на 26 тисяч гривень. У червні цього року поліція порушила кримінальну справу за фактом забруднення атмосферного повітря.

Фото:

«Схеми»

Підприємство формально контролює корпорація «Індустріальна спілка Донбасу», акціями якої володіють російські інвестори в особі державного «Внєшекономбанку» та народний депутат Сергій Тарута. Останній каже, що не впливає на комбінат, бо у корпорації в нього лише 25% акцій.

Як дізналися «Схеми», у 2018 році виробничі потужності меткомбінату викупило за 400 мільйонів гривень сусіднє підприємство — Дніпровський коксохімічний завод.

Кокс — продукт переробки кам’яного вугілля, є своєрідним ключем до металургійної галузі, бо без нього неможливо виробити сталь, чавун і прокат.

До війни в Україні було 12 коксохімічних підприємств, зараз на підконтрольній території залишилось лише 8 коксохімів, п’ять із яких прямо чи опосередковано контролює Рінат Ахметов і його бізнес-партнер по «Метінвесту», народний депутат Вадим Новинський.

До війни Ахметов контролював три коксохіми: Авдіївський коксхохімічний, «Запоріжкокс» та потужності на «Азовсталі». Після війни він отримав контроль над ще двома, встановили «Схеми».

Фото:

«Схеми»

До Революції гідності власником Дніпровського коксохіму була група Evraz російського олігарха Романа Абрамовича, але в 2014 році він продав майже всі свої активи в Україні.

Група Ахметова і Новинського «Метінвест» почала проявляти інтерес до Дніпровського коксохіму, але для цього треба було отримати згоду Антимонопольного комітету.

За словами тодішньої держуповноваженої АМКУ Агії Загребельської, вже тоді були ознаки, що Ахметов фактично контролював цей коксохім, хоча рішення АМКУ ще не було.

«Були ознаки того, що концентрація вже проведена. Вони проявлялися в зміні фізичних осіб в органах управління Дніпровського коксохіму, зміні структури власності. Вони проявлялися у змінах щодо ринкової поведінки ще до того, як АМКУ дав дозвіл на концентрацію», — розповіла вона.

АМКУ повинен визначити, чи нова монополія не зашкодить споживачам. Монополістом визнають того, хто контролює 35% чи більше товарів або послуг.

Згідно зі службовою запискою департаменту концентрації АМКУ, холдинг Ахметова сконцентрував понад 80% обсягів виробництва коксу.

«Метінвест» зробив запит до АМКУ для купівлі Дніпровського коксохіму наприкінці 2014 року, але за три роки отримав попередню відмову. Утім за рік АМКУ передумав і надав дозвіл, пояснивши це «наявністю конкурентів» у компанії Ахметова.

Але аналіз «Схем» виявив, що серед п’яти названих компаній тільки три є реальними конкурентами: ПАТ «Харківський коксовий завод» із незначною часткою на ринку менш ніж 2% та ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», який наразі виробляє кокс тільки для власних потреб.

За словами Загребельської, під час розгляду запиту «Метінвесту» усі члени АМКУ отримали службові записки з аналізом, який свідчив, що група Ахметова вже купила Дніпровський коксохім, сусідній металкомбінат та ще одного конкурента у коксохімічній галузі.

Водночас голова АМКУ Юрій Терентьєв наполягає, що доказів цього не було, і службової записки такої він не бачив.

Голова АМКУ Юрій Терентьєв
Фото:

«Схеми»

Але журналісти стверджують, що такі докази є. Вони встановили, що до надання дозволу Антимонопольним комітетом структура власності чотирьох фірм, які формально контролювали Дніпровський коксохім, змінилася.

Так, власником і керівником Mastinto Trading Ltd став Крісоваланто Тампуріді. Він також є директором іншої кіпрської компанії — Nourteno Holdings Ltd, яка володіє акціями «Чорноморського суднобудівного заводу». Останній входить у структуру власності суднобудівного субхолдингу SMG «Смарт-холдинг» Вадима Новинського, давнього бізнес-партнера Ахметова.

Фірму Misandyco Holdings Ltd записали на кіпріотку Александру Дамоціду й перереєстрували за однією адресою з іншою кіпрською компанією, якою володіє безпосередньо Вадим Новинський — Adeona Holdings Ltd.

Спорідненість із цими офшорами Новинський депутатам коментувати не захотів.

Фото:

«Схеми»

Одночасно з тим, коли АМКУ роздумував над запитом «Метінвесту» на купівлю Дніпровського коксохіму, Ахметов отримав контроль над ще одним підприємством — «Южкокс», яке також розташоване у Кам’янському і також забруднює повітря міста, як встановила екологічна інспекція.

94,96% акцій заводу належать кіпрській компанії Dashuria Ltd, яка до 2017 року належала дочірній фірмі групи Evraz Романа Абрамовича.

У 2019 році акції Dashuria Ltd поділили між собою 5 компаній, серед яких безпосередньо Metinvest B.V. Ще одна компанія — Prime Meridian Holdings Ltd, яка, станом на березень цього року, належала народному депутату кількох скликань, члену тодішньої «Партії регіонів» Сергію Кию, який працював помічником Ахметова у футбольному клубі «Шахтар» з 2001 до 2006 року.

Фото:

«Схеми»

Рештою акцій володіє кіпрська компанія Altana Limited та дві вже згадані офшорні компанії Misandyco Holdings Ltd. та Mastinto Trading Ltd, пов’язані з Новинським. Сумарно холдинг «Метінвест» Ахметова-Новинського отримав 75% акцій «Южкоксу».

Проте компанія не зверталася за дозволом до АМКУ, бо формально «Метінвест» купив 23,71% акцій, у такому випадку дозвіл регулятора не потрібен.

У самому Метінвесті вважають, що частка холдингу на ринку не перевищує 35%. Таку позицію обґрунтовують тим, що у компанії є значною частка внутрішньогрупового споживання коксу.

Водночас проблему із забрудненням навколишнього середовища у «Метінвесті» не прокоментували.

Як зазначають «Схеми», фактично холдинг Ахметова контролює 5 з 8 коксохімічних підприємств і АМКУ мав би оштрафувати його за монополізм.

«Штраф становить 5% від усього обороту. 5% — це 500-600 мільйонів доларів США», — пояснює редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.

«Приязні відносини з колишнім президентом Петром Порошенком, бізнес-партнер із широкими можливостями й депутатським мандатом Вадим Новинський, декілька офшорних компаній й довірених осіб — схоже, це все, що потрібно, щоб монополізувати галузь коксохімічної промисловості», — резюмують автори розслідування.

Поділитись: