«Амазон» не відкриє офіс у Нью-Йорку: місто повстало проти великої корпорації

Гігант електронної торгівлі «Амазон», чий засновник Джеф Безос є найбагатшою людиною планети, вирішив не відкривати офіс у Нью-Йорку. Розмови про це точилися з листопада минулого року. Корпорація змінила плани через опозицію мешканців Нью-Йорка та місцевих політиків ― навіть тих, які спершу підтримували прихід «Амазону».

Плани на три мільярди

«Я вважаю, це поворотний момент ― по-перше, через масштаби і владу «Амазону». А по-друге, тому що люди повстали не проти фабрики, яка забруднює довкілля, чи сміттєспалювального заводу», ― так Тріна Гамільтон, професорка географії в університеті Баффало, коментує новину про те, що «Амазон» відмовився від планів відкрити великий офіс у Нью-Йорку.

Компанія повідомила про це 14 лютого ― після трьох місяців перемовин із очільниками Нью-Йорка. «Амазон» планував відкрити офіс на Лонг-Айленді, в районі Квінс ― це мала бути друга за масштабами штаб-квартира техгіганта у США, після центрального офісу в Сіетлі. Корпорація обіцяла створити щонайменше 25 тисяч робочих місць із середньою зарплатнею співробітників 150 тисяч доларів на рік.

Представники будівельних компаній потирали руки ― прихід «Амазона» означав перевтілення всього кварталу поряд із майбутнім офісом і обіцяв величезні прибутки. Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо та губернатор Ендрю Куомо підтримали проект, пообіцявши «Амазону» три мільярди доларів у вигляді податкових преференцій.

Але ніхто не передбачав, що проти відкриття офісу техгіганта розгорнеться настільки потужна кампанія.

Робітничий клас проти хіпстерів

Невдоволення частини політиків та мешканців викликали власне ті три мільярди, які в якості «приманки» пообіцяли «Амазону» очільники Нью-Йорка.

«Ми могли б інвестувати ці мільярди в наш район самі. Могли б найняти більше вчителів, поліпшити роботу метро, створити робочі місця», ― заявила одна з найгучніших опоненток проекту, представниця 14 округа Нью-Йорка в Конгресі Александрія Окасіо-Кортес. Її називають політиком нового покоління у США, популярність її стрімко зростає.

Інтереси мешканців міста мають іти передусім ― таким був меседж незгідних з відкриттям офісу. На їхню думку, прихід корпорації, хоч і принесе прибутки певній частині населення, боляче вдарить по середньому та робітничому класам.

Як приклад вони наводять міста Кремнієвої долини, зокрема ― Сан-Франциско. Присутність в його околицях офісів технологічних компаній, таких як Facebook і Google, та високі зарплати їхніх співробітників призвели до різкого зростання цін, зокрема, на нерухомість. Із Сан-Франциско виїхали люди, котрі жили там багато років, але більше не могли собі дозволити сплачувати орендну, вартість якої стрімко зросла. Багато маленьких підприємців, які роками працювали в центрі міста, були змушені закрити свій бізнес. На місці колишніх продуктових крамниць та майстерень ремісників відкрилися хіпстерські кав’ярні. З подібними проблемами зіштовхнувся й Сіетл, де розташований головний офіс «Амазону».

Безхатченки та міграція

«Амазон» створив там проблему безхатченків ― їхня кількість зросла на 160%», ― каже сенатор 12 округу штату Нью-Йорк Майк Джанаріс. Він спочатку підтримував відкриття штаб-квартири «Амазону», однак змінив думку, ознайомившись із умовами проекту та досвідом інших міст.

Влада Сіетла домагалася, аби корпорація, яка є головним роботодавцем у місті, платила додатковий податок на будівництво доступного житла для тих, хто зазнав втрат через техгіганта. Однак після того, як «Амазон» пригрозив перенести свій офіс деінде, відмовилася від своїх вимог.

«Амазон» шантажує уряд. Це дуже небезпечна ситуація, коли великі корпорації вважають, що мають владу вказувати політикам, що робити. Це поведінка барона-розбійника. Ми відійшли від цього сто років тому і не хочемо повертатися тепер», ― вважає Джанаріс.

Проти офісу «Амазону» в Нью-Йорку виступили й борці за права людини. Вони протестували через співпрацю техгіганта з Іміграційною та митною службою США. «Амазон» надав їй ліцензію на використання своєї технології із розпізнавання облич. Її, кажуть правозахисники, прикордонники використовують, зокрема, для того, щоб розділяти на кордоні сім’ї мігрантів, які шукають притулку в США.

Зрештою під тиском обурених політиків та мешканців Нью-Йорка «Амазон» відмовився від своїх планів.

Приклад для інших?

«Мала група політиків поставила свої вузькі інтереси вище інтересів громади, яка в опитуваннях демонструвала високий рівень підтримки відкриття офісу «Амазону» на Лонг-Айленді», ― так відреагував на новину про згортання планів техгіганта губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо.

Натомість мер міста заявив, що «Амазон» сам змарнував чудову нагоду. «Ми дали «Амазону» можливість бути хорошим сусідом і вести бізнес у найкращому місті на землі, ― сказав Білл де Блазіо. ― Замість того, щоб працювати з громадами, «Амазон» змарнував цю нагоду».

У самій корпорації заявили, що натомість розширять уже наявні офіси в різних містах США ― Бостоні, Остіні, Детройті та Пітсбурзі. У Нью-Йорку, де на «Амазон» уже працює 5000 людей, планують створити додаткові робочі місця, хоч і не в масштабах, запланованих попередньо.

Після скандалу з офісом у Нью-Йорку про наслідки співпраці з «Амазоном» замислилися і в штаті Вірджинія, де техгігант планував відкрити хаб із аналогічними до нью-йоркських потужностями. Лідери місцевої громади хочуть переглянути угоду, згідно з якою, влада округа Арлінгтон пообіцяла «Амазону» податкові пільги на 550 мільйонів доларів у обмін на створення 25 тисяч робочих місць. Вони озвучують ті ж самі побоювання, що й мешканці Нью-Йорка: мовляв, зростання цін на житло змусить виїхати мешканців із невисоким рівнем прибутків. 13 березня місцева влада має остаточно вирішити ― схвалити чи відмовитися від співпраці з «Амазоном».