Антиолігархічний бунт у Молдові: коаліції політиків та вуличні протести

Будівля молдавського уряду, оточене спецпідрозділами поліції, 9 червня 2019 року
Будівля молдавського уряду, оточене спецпідрозділами поліції, 9 червня 2019 рокуNewsmaker

Молдова переживає, мабуть, найсерйознішу політичну кризу в своїй історії. Проросійські та проєвропейські сили в парламенті несподівано об'єдналися одне з одним і з президентом, аби усунути від влади найбільшого олігарха країни. Та він вирішив не здаватися і за допомогою Конституційного суду «звільнив» бунтівників. Тепер обидві сторони стверджують, що вони — легітимна влада.

Почалися вуличні протести на підтримку обох сторін конфлікту. Що відбувається в Кишиневі — в нашому матеріалі.

Молдавський бунт: ключові факти

Відправна точка: парламентські вибори і суперечки навколо коаліції

За підсумками виборів 24 лютого, місця в новому парламенті майже порівну поділилися між трьома основними політичними силами — проросійською Партією соціалістів, проєвропейським блоком ACUM і Демократичною партією Молдови під керівництвом найбагатшої людини країни Влада Плахотнюка.

Детальніше про нього слухайте в інтерв'ю Громадського з молдовським журналістом-розслідувачем Володимиром Тхориком.

Молдова — парламентська республіка, тож переможці мали сформувати коаліцію і визначити склад нового уряду. Переговори тривали понад три місяці, та все даремно.

Плахотнюк пропонував блоку ACUM об'єднатися, та щоразу отримував відмову: «Блок «ACUM» не братиме участі в жодних консультаціях з чинним керівництвом ДПМ, оскільки цей клан є відповідальним за захоплення держави, за зовнішню ізоляцію країни і підрив економіки через сумнівне захоплення найважливіших економічних активів, за злидні і вигнання людей з країни», — так обґрунтував позицію один із лідерів ACUM Андрій Нестасе.

Каталізатор: Конституційний суд і розпуск парламенту

За законом, новообраному молдавському парламенту відводиться певний час на затвердження уряду. Якщо ні — президент його розпускає і призначає нові вибори. Сам по собі крайній термін для формування уряду викликав суперечки в країні. Та 7 червня Конституційний суд раптом визначився і постановив, що вже 8 червня уряд має сформуватися, підкресливши, що президент повинен розпустити «неспроможний» парламент.

Конфлікт: новий уряд затверджений всупереч рішенню Конституційного суду

Під загрозою розпуску парламенту опозиційні сили у складі Партії соціалістів і проєвропейського блоку ACUM вранці 8 червня укладають тимчасову коаліційну угоду. Їх підтримує президент Ігор Додон, він теж соціаліст. Обурені депутати збираються на екстрене засідання в напівтемній сесійній залі, де не працює світло — обслуговуючий персонал не вийшов на роботу і не відповідав на дзвінки. Парламент офіційно проголошує Молдову «захопленою державою», де, на думку депутатів, всі ключові державні структури, включаючи Конституційний суд, перебувають під контролем Влада Плахотнюка, найбільшого олігарха країни і лідера правлячої Демократичної партії.

Представника соціалістів Зінаїду Гречаний обирають спікером законодавчого органу. Президент Ігор Додон, який залишився з депутатами, висуває лідера ACUM Майю Санду в прем'єри, а парламент затверджує її разом з новим урядом. Уперше в історії країни і спікер, і прем'єр — жінки, як і половина складу Кабінету міністрів.

Удар у відповідь: Конституційний суд сам розпускає парламент і скасовує президента

Та в ніч на 9 червня на прохання депутатів Демократичної партії олігарха Плахотнюка, Конституційний суд виносить новий вердикт: рішення, ухвалені депутатами 8 червня, недійсні, адже термін формування робочих органів парламенту вийшов увечері 7 червня. КС тимчасово відсторонив президента Додона (останнє ставалося вже не раз, щоправда, тоді проти Додона виступав парламент) і призначив Павла Філіпа, попередника Санду і найближчого союзника Плахотнюка, в.о. президента.

ZDG

В.о. одразу розпустив «повсталий» парламент і призначив позачергові вибори на 6 вересня 2019 року. «Антиолігархічній» парламент і прем'єр рішення проігнорували і на вечір 9 червня продовжили працювати в екстреному режимі. А на вулицях почалися протестні акції на підтримку як парламенту, так і Демпартії.

Яка влада «законніша»?

Спроба захоплення влади і держперевороту — так описав події вихідних голова Демократичної партії і головний олігарх країни Влад Плахотнюк: «ДПМ не визнає пленарне засідання і все, за що сьогодні проголосували депутати. Ми вдамося до всіх законних і демократичних дій, щоб план захоплення держустанов не реалізували».

Та багато депутатів і юристи вважають, що Конституційний суд помилився у датах: Конституція відводить на створення уряду три календарних місяці, а не 90 днів — тобто, депутати мали в запасі ще один день — 8 червня. До того ж, як каже сам Додон, згідно з основним законом, розпустити парламент може лише президент. Може, але не зобов'язаний. Врешті-решт, навіть у разі розпуску чинний парламент законно працює до скликання нового, на це вказав у своєму Facebook колишній міністр економіки Олександр Муравський.

Утім, колишній член Конституційного суду Віктор Попа захищає рішення КС: «Нині з’являються різні інтерпретації, але не береться до уваги те, що в травні був 31 день, судді не рахують за спрощеною формою, а за кількістю днів». Тобто, за його словами, опівніч 7 червня була останньою датою, коли депутати могли зустрітися на засіданні.

Влад Плахотнюк, лідер Демократичної Партії і найбагатша людина Молдови, очолює мітинг в його підтримку в Кишиневі, 9 червня 2019 рокуNewsmaker

Що далі?

Обидві молдавські влади вважають себе легітимними, тож позиції «силовиків» і міжнародного співтовариства можуть виявитися ключовими. На підтримку «антиолігархічних» сил висловилося посольство США в Молдові, посольство Росії, Європейська комісія, найбільша фракція Європарламенту.

«Сподіваюся, несподівана коаліція допоможе вивести країни з-під домінантного впливу одного олігарха. Конституційний суд показав приклад безпрецедентного дефіциту незалежності», — заявила Ребекка Гармс, голова групи Європарламенту з парламентського співробітництва з країнами Східного Партнерства.

На тлі зростаючої іноземної підтримки парламентарії звернулися до Європейського Суду з прав людини зі скаргою на рішення Конституційного суду і до Ради Безпеки ООН з проханням оцінити ситуацію в Молдові. Понад 80 неурядових організацій так само встали на захист парламенту і нового уряду. Нині і глава Демпартії Влад Плахотнюк, і новопризначений прем'єр закликають силові структури країни виконувати рішення законної влади.

Сусідам Молдови на замітку

Від моменту проголошення незалежності в 1991 році Молдова пережила дві великих політичних кризи, які закінчилися зміною влади — «Твіттер-революцію» 2009 року проти виборчих фальсифікацій, яка призвела до падіння уряду компартії, і протести 2015-2016 років слідом за крадіжкою мільярда з молдавських банків. Хоч би чим закінчилося нинішнє протистояння в Молдові, очевидно, що це перша в історії регіону спроба відсторонити від влади олігархів за допомогою конституційного механізму. «Захоплена держава» — це академічний термін, який останнім часом використовувався для політичної характеристики демократій (особливо в Східній Європі), де попри вільні вибори всі ключові рішення, інститути влади і ЗМІ перебувають під контролем одного чи декількох олігархів. Молдавські депутати вперше перевели цей термін у законодавчу реальність і спробували втілити в життя легальний спосіб «деолігархізації» країни.

Події в Молдові: цитати

Сьогодні у нас немає Сходу чи Заходу, немає червоних, жовтих чи білих. У нас є єдиний народ, єдина мета і одна Молдова — для всі ... Всі ми повинні стати, хай навіть на невизначений період, рушійною силою, яка покладе край злидням, кінець захоплення влади в країні тими, хто хоче підпорядкувати собі все, що їх оточує. Ми повинні стати щитом для наших громадян і не забувати про те, що їхні голоси є водночас шаблею справедливості, яку вони нам довірилиНовообраний спікер парламенту Молдови Зінаїда Гречаний, 8 червня 2019 року
Дорогі мої молдавани, ДПМ дуже старалася створити коаліцію, щоб ремонтувати дороги, підвищувати пенсії і зарплати. Але на останній стометрівці прийшов Додон і запропонував віддати країну тим, хто давно хоче її взяти. Я не прийняв його умови, не погодився зрадити народ... Дострокові вибори! Подивимося, як проголосують за цих манкуртівЛідер Демократичної партії Володимир Плахотнюк, 9 червня 2019 року
Парламент констатує узурпацію влади в державі колишнім антинародним урядом, який втратив довіру громадян та міжнародної спільноти, і, замість того, щоб демократично поступитися владою, вирішив піти шляхом дестабілізації і ескалації насильства. Парламент, обраний в результаті виборів 24 лютого 2019 року, оголошує незаконним уряд Філіпа і вимагає, щоб Демократична партія прибрала найманців з державних установНовообраний прем'єр Молдови Майя Санду, 9 червня 2019 року
Закликаю його (Плахотнюка) мирно передати владу, цивілізовано і не намагатися підпалювати будинок, тому що Молдова йому не належитьНовопризначений парламентом Міністр МВС Андрій Нестасе, 9 червня 2019 року
Я знаю, що декому знесло дах, і не виключаю, що вони готові піти на будь-який сценарій, але, повірте, ми до цього готові. Попри весь бруд, який зараз ллється на президента, на депутатів, — процес почавсяПрезидент Молдови Ігор Додон, 9 червня 2019 року

автори: Максим Еріставі, Світлана Козлова. «Медіамережа», за матеріалами Ziarul de Garda, Newsmaker