ENRU
Арка, Прайд та Щорс: чи потурає влада націоналістам?
4 травня, 2017
F953ab9454ec37bb8
За наказом столичного міського голови, після протесту активістів праворадикальних рухів, недофарбовану частину арки у Маріїнському парку розмалюють українськими національними візерунками Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що ділянку арки дружби народів, оформлення якої не змогли завершити до Євробачення через протест активістів «Правого сектора», розмалюють українськими національними візерунками.

Hromadske згадує ще кілька ситуацій, в яких українська влада йшла назустріч вимогам представників націоналістичних організацій.

1. Арка

27 квітня активісти «Правого сектора» і ВО «Свобода» зупинили роботи з оформлення Арки Дружби народів до Євробачення. За задумом куратора культурного спрямування адміністрації президента України Геннадія Курочки, Арка повинна була перетворитися на веселку. Однак представники українських націоналістичних організацій заявили, що це «пропаганда гомосексуалізму» (в Україні такого поняття, як «пропаганда гомосексуалізму», в цивільному і кримінальному праві немає, на відміну, наприклад, від Росії) і вийшли з протестом під суперечливий об'єкт.

«Ми — «Правий сектор», «Свобода», і інші націоналістичні організації не згодні з цими, так званими прикрасами, в лапках, які там робляться. Тому що це прихована пропаганда ЛГБТ, хоча Арка Дружби Народів звичайно застарілий пам'ятник, не дуже потрібний, він входить до  списоку національних пам'яток, що там міняти, це просто протизаконно. Ці роботи не були узгоджені з громадою, це просто волюнтаристське рішення київської мерії, щоб сподобатися Європі», — написав у facebook спікер «Правого сектора» Артем Скоропадський і додав, що «якщо влада так хоче прикрасити цю Арку до Євробачення, то нехай забарвить її народним орнаментами або чимось ще».

В результаті влада ухвалила саме те рішення, яке запропонували  націоналісти, — недофарбовану частину арки завершать національним візерунком.

Представники «лівих» партій та організацій біля арки Арки дружби народів, частково пофарбованої у кольори веселки, під час першотравневого мітингу Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

2. ЛГБТ-прайд в 2014

Українська влада не вперше зіштовхується зі звинуваченнями в потуранні націоналістам у ставленні до ЛГБТ-спільноти.

5 липня 2014 року мав відбутися «Марш рівності» в рамках серії заходів, присвячених правам людини і ЛГБТ-спільноти «Київ Прайд».

Однак незадовго до дати мер Києва Віталій Кличко закликав «не проводити гей-парад», а організатори повідомили, що міська влада і поліція (тоді ще міліція) Києва нездатні забезпечити безпеку учасників акції.

Схожа ситуація сталася торік, 4 червня.

«Сьогодні, коли на Сході України триває війна, проводити масові заходи, які до того ж мають неоднозначне сприйняття в суспільстві, не на часі. У нас зараз один ворог — військова агресія на сході. Тому я закликаю кожного не грати на руку ворогові, не розпалювати ворожнечу і не створювати чергового протистояння в центрі столиці», — заявив Кличко за два дні до проведення« Маршу рівності.

У червні 2016 року «Марш рівності» таки відбувся, але активістам довелось прямувати вулицями столиці в оточенні великої кількості силовиків Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

3. Театр на Подолі

У листопаді на Андріївському узвозі презентували нове приміщення Театру на Подолі. Зовнішній вигляд будівлі викликав бурхливі суперечки: одні називали його потворним, інші захоплювалися креативним рішенням.

Противники будівлі звернулися з претензіями до мерії Києва, після чого Віталій Кличко заявив, що зовнішній вигляд театру «потрібно доопрацювати».

«Без урахування думки фахівців і узгодження з громадськістю, ця будівля не буде здана в експлуатацію. Потрібно доопрацювати її зовнішній вигляд, щоб вона не вибивалася з ансамблю будівель на узвозі», — сказав мер.

Зовнішній вигляд нової будівлі Театру на Подолі викликав шквал критики та бурхливі суперечки Фото: Корпусенко Борис/УНІАН

4. Чекісти та Щорс 

В рамках процесу декомунізації в Києві повинні були прибрати низку радянських пам'ятників, серед них — монумент чекістам на Либідській площі і пам'ятник Щорсу на бульварі Шевченка. Тоді йшлося про створення в майбутньому музею тоталітаризму, де й мали знайти собі місце подібні монументи. А до того їх мали б зберігати цілими і неушкодженими у спеціальних місцях. 

У квітні 2016 почався демонтаж пам'ятника чекістам, під час якого здійнялася хвиля протесту у соціальних мережах проти збереження цих пам'ятників. «Кати», «На них — кров України», «Смерть тирану» писали на постаментах. 

Після цього глава департаменту благоустрою та збереження природного середовища київської адміністрації Андрій Фіщук повідомив, що «поки немає необхідної техніки для демонтажу та перевезення такого великого монумента».

Незабаром пам'ятник розбили представники націоналістичних організацій

Пам’ятник чекістам біля станції метро «Либідська» зруйнували активісти націоналістичних рухів у травні 2016 року Фото: Громадське

У серпні представники націоналістичних організацій заявили про те, що збираються розпиляти пам'ятник Щорсу.

Міська влада обнесли його будівельними риштуваннями, на яких розмістили український прапор. Тим часом, лідер руху «ОУН» Микола Коханівський заявив, що в день незалежності України 24 серпня він збирається знести монумент.

«Нам, напевно, буде трохи складно, тому що його оточить Нацгвардія і який-небудь «Беркут». Якщо немає, то ми будемо використовувати будівельні риштування, кувалди, сходи. Всі підручні матеріали ... (Якщо Нацгвардія оточить пам'ятник) будемо дивитися по ситуації, може, будемо що-небудь кидати», — заявив Коханівський.

Тоді ж глава Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович написав«Увічнення злочинця, винного у вбивствах українців, в центрі української столиці є не тільки наругою над пам'яттю його жертв, але і заохоченням його послідовників, які зараз вбивають на сході країни», — і додав, що пам'ятник має бути демонтований.

22 березня 2017 року стало відомо, що коню з монумента невідомі відпиляли копито.

Після цього В'ятрович заявив, що «відповідальність за пошкоджену ногу лежить на тих людях, які зараз заважають тому, щоб пам'ятник був благополучно демонтований і відсторонений від громадського простору».

Пам'ятник Щорсу на бульварі Шевченка з усіх боків оточили поліцейські в день, коли представники праворадикальних організацій заявили, що збираються розпиляти його Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

 

Підписуйтесь на наш канал в Telegram