Військовослужбовці, частини яких базуються у прифронтовій зоні, приїхали проголосувати на спеціальній виборчій дільниці у наметі недалеко від Маріуполя, 31 березня 2019 року
Фото:

 EPA-EFE/SERGEY VAGANOV

До оголошення результатів першого туру виборів від військових ми чули здебільшого голоси на підтримку чинного президента. Здавалося, що дискусії в армійському середовищі не було, і армія монолітна у своїй підтримці головнокомандувача.

Результати голосування на спецдільницях здивували багатьох. І перш за все — щирих прихильників Порошенка у лавах ЗСУ. За даними спостерігачів «Опори» чинний президент випередив Володимира Зеленського лише на 108 голосів.

Громадське поспілкувалося з чинними й колишніми військовими та армійськими волонтерами, зібрало їхні думки про причини та можливі наслідки такого голосування.

З наших співрозмовників лише один погодився на згадування свого імені у матеріалі. Це офіцер батальйону «Айдар» Петро Моругін, переселенець з окупованої частини Луганщини, який служить у підрозділі з моменту його створення. Результатами першого туру він розчарований.

Високий відсоток голосів за опонентів Порошенка він пояснює збільшенням кількості «заробітчан» у лавах ЗСУ. Йдеться про тих, хто підписав контракт із ЗСУ не з патріотичних, а радше з матеріальних міркувань. Він вважає, що такі люди налаштовані заробляти, а не воювати. І тому віддають свої голоси тим, хто обіцяє «швидко закінчити війну».

Моругін впевнений, що в разі обрання Зеленського питання розбудови армії саботуватимуться, і свого майбутнього у такій армії він не бачить. Каже, що більшість його побратимів серед добровольців першого року війни теж налаштовані звільнитися з лав ЗСУ в разі поразки Порошенка.

Військовослужбовці, частини яких базуються у прифронтовій зоні, приїхали проголосувати на спеціальній виборчій дільниці у наметі недалеко від Маріуполя, 31 березня 2019 року
Фото:

 EPA-EFE/SERGEY VAGANOV

Ті з наших співрозмовників, хто поділяє думку Моругіна, звертають увагу на те, як різняться результати голосування на спецдільницях по мірі віддалення від «червоної зони» — що ближче до передової, то більшою була підтримка чинного президента. Пояснюють це саме тим, що «заробітчани» воліють триматися подалі від зони бойових дій.

Інший співрозмовник вважає, що низький відсоток голосів за Порошенка в армії — закономірний результат кадрових помилок. Оточивши себе радниками, які мають вкрай низький авторитет серед військових, президент останні роки поступово втрачав підтримку армії. Через свою зверхність та непорядність радники множили собі ворогів серед офіцерів та солдат. Ті ж через відсутність реакції на це президента з часом ставали і його ворогами. І тепла ванна, влаштована оточенням, закономірно закінчилася холодним душем результатів першого туру. І, на жаль, каже наш співрозмовник, президент не демонструє готовності визнати ці помилки.

Існування виборчої мережі, через яку з використанням месенджерів інші кандидати скуповували голоси військових, наші співрозмовники теж припускають, але, на їхню думку, це не могло суттєво вплинути на результати.

Найбільш екзотичною з почутих версій була та, за якою лідерство Зеленського вважають «багатоходівкою» президентської команди: нібито у всіх регіонах результати Зеленського штучно завищували. Для того, мовляв, щоб не допустити до участі у другому турі єдиного серйозного суперника чинного президента — Юлію Тимошенко. За словами нашого співрозмовника, який до служби у добробаті тривалий час працював у рекламному бізнесі, у другому турі Порошенко навіть не знадобляться фальсифікації, щоб перемогти Зеленського, реальна підтримка якого набагато нижча, ніж показали результати першого туру.

Військовослужбовці голосують на виборчій дільниці у військовій частині в селі Старичі Яворівського району, Львівська область, 31 березня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/MARKIIAN LYSEIKO

Проте більшість військових, з якими нам вдалося поспілкуватися, сприйняли результати першого туру президентських виборів доволі спокійно.

«Армія — лише зріз нашого суспільства», — каже ще один наш візаві, колишній журналіст, а тепер сержант одного з воюючих підрозділів. А отже, каже він, військовослужбовцям притаманні всі ті ж сумніви, сподівання й розчарування, що і решті українців. Вони так само, як і решта, не сприймають неповагу та брехню.

«У крайні кілька років для багатьох з нас існувало ніби дві армії: одна — та, яку показують в телепередачах: добре оснащена, з високо мотивованими і професійно підготовленими бійцями, потиснути руку яким на передову приїжджає Головнокомандувач. А друга — та, в якій ми служимо: зі старою радянської технікою, яка постійно ламається, з не завжди професійно придатними командирами та безправними солдатами. Та армія, в якій солдати скидаються грошима на запчастини для БМП і по два-три місяці на рік після ротації гниють на полігонах в дірявих наметах», — каже він.

За його словами, армія стала частиною «показухи в масштабах країни». І у людей, яких без їхньої згоди змусили брати в ній участь, це викликає природне відторгнення.

«Саме такий настрій, — каже наш співрозмовник, — панував серед моїх товаришів, коли старенький «Урал» віз нас з позиції на виборчу дільницю».

Оптимісти ж закликають бачити позитив у результатах першого туру. Кажуть, це свідчення того, що армія змінилася — чи не вперше за всі роки незалежності тут не було фальсифікацій та тотального адміністративного тиску на військовослужбовців.

Поділитись: