Астрономи, ймовірно, вперше знайшли екзопланету за межами нашої галактики. Для цього вони розробили унікальний метод
Науковці виявили докази існування першої екзопланети — тобто планети, яка не належить Сонячній системі й обертається довкола зорі — за межами Чумацького Шляху. Це відкриття дозволить встановити можливе існування цих небесних тіл і в інших галактиках, що покращить наше розуміння їхньої будови.
Про це йдеться в дослідженні у науковому виданні Nature Astronomy, повідомляють Національне аерокосмічне агентство США (NASA) і Гарвард-Смітсонівський астрофізичний центр.
Астрономам вдалося знайти близько п’яти тисяч екзопланет, але лише в межах Чумацького Шляху. Більшість із них перебувають на порівняно невеликій відстані — 3000 світлових років від Землі. Натомість відкрита науковцями екзопланета розташована аж за 28 мільйонів світлових років від Чумацького Шляху в галактиці Месьє М51, або Галактиці Вир.
Зазвичай екзопланети відкривають завдяки явищу проходження — видимого пересування одного небесного тіла на тлі видимого диска іншого. Найбільш відомим різновидом проходження є затемнення Сонця. Потужні телескопи здатні фіксувати зміну яскравості зір, після чого за допомогою даних науковці встановлюють, що саме викликало проходження.
Але для далеких екзопланет ця методика не спрацює: світло розсіюється, а телескопи не достатньо потужні. Тому науковці на чолі з докторкою Розанн Ді Стефано з Гарвард-Смітсонівського астрономічного центру вдалися до аналізу змін яскравості рентгенівських променів, які випромінюють подвійні зорі — зоряні системи, які містять нейтронну зорю або чорну діру.
Довкола такої зорі або чорної діри матерія розігрівається настільки, що починає випромінювати рентгенівські промені. А оскільки район такого випромінювання невеликий, проходження небесного тіла його повністю або майже повністю заблокує. Цей метод науковці застосували до подвійної зорі M51-ULS-1 в Галактиці Вир.
Зафіксувати проходження вдалося космічній рентгенівській обсерваторії «Чандра». Судячи з її даних, тривало те явище близько трьох годин. Якщо це справді здійснила екзопланета, то її розмір приблизно такий самий, як і в Сатурна, а відстань від нейтронної зорі або чорної діри — удвічі більша, ніж у Сатурна від Сонця.
Щоб підтвердити, чи справді науковці виявили сліди екзопланети, потрібно більше даних. Але дістати їх не так просто — передусім тому, що, судячи з параметрів небесних тіл і орбіти, наступне проходження відбудеться приблизно через 70 років. Але автори дослідження кажуть, що, згідно з моделюванням, екзопланета — найбільш імовірний варіант.
«Розроблений і застосований нами метод — єдиний на сьогодні придатний до застосування метод відкриття планетарних систем в інших галактиках», — стверджує Ді Стефано в інтерв’ю BBC. На її думку, фіксування рентгенівського випромінювання залишатиметься основним методом відкриття екзопланет і протягом прийдешніх десятиліть.
- Поділитися: