Без грошей, роботи, дому і підтримки від рідних: як переживають карантин трансгендерні азербайджанці

У червні цього року в Баку була вбита трансгендерна жінка Айсу.

«18 червня, вночі до Айсу та ще кількох трансгендерних людей підійшов чоловік. Побачивши Айсу, він запропонував їй велику суму грошей, і відвів її з собою на квартиру. На кадрах камери відеоспостереження видно, як Айсу заходить в будинок, а через деякий час намагається вийти. Але чоловік хапає її за волосся і кидає назад у квартиру. Згодом стало відомо, що тієї ночі Айсу була вбита 11 ударами ножа», — розповідає Сеймур Назар, один з друзів Айсу.

Через день після вбивства, 20 червня, ще на одну трансгендерну жінку напав клієнт з ножем. Він завдав їй поранення в горло і плече, але їй вдалося врятуватися.

З березня місяця в Азербайджані через спалах коронавирусу оголошено жорсткий карантинний режим. Зараз з дому можна виходити тільки на три години, отримавши смс-дозвіл. Зачинено всі магазини, крім продуктових, не працюють кафе і ресторани, розважальні заклади. Багато в країні залишилися без роботи.

Але особливо важко обмеження вдарили по трансгендерних людях. Хоча їм і без карантину живеться несолодко в найбільш гомофобній і трансфобній країні Європи, згідно з рейтингом правозахисної групи ILGA-Europe.

Для складання цього рейтингу правозахисники вивчають ряд показників в кожній країні, зокрема, рівність і відсутність дискримінації, юридичне визнання зміни статі, боротьбу зі злочинами на ґрунті ненависті, свободу вираження поглядів. І за всіма цими показниками Азербайджан з 2016 року в рейтингу найбільш гомофобних країн Європи залишається найнебезпечнішим для ЛГБТ.

«Ми змушені продавати своє тіло»

36-річна трансгендерна жінка Назрін (ім'я змінено з міркувань безпеки — ред.) зараз винаймає квартиру з п'ятьма друзями.

«Квартира двокімнатна. Тут нас живе шість осіб: четверо геїв і я з подружкою — трансгендерною жінкою. Знімаємо за 350 манатів (близько $ 202)», — розповідає Назрін.

Назрін з подругою — секс-працівниці.

«В Азербайджані трансгендерних людей не беруть на роботу. І тому вони змушені займатися наданням секс-послуг», — пояснює Сеймур Назар.

«Ми сьогодні продаємо своє тіло для того, щоб заробити гроші на квартиру, їжу, оплату комунальних послуг», — пояснює Назрін.

«Айсу і інші секс-працівники в умовах карантину просто змушені виходити на вулиці. Але кому хочеться піддавати своє життя небезпеці? Секс-працівники й так зазнають гонінь, періодично їх переслідує поліція», — каже ЛГБТІ-правозахисник Джавід Набієв, який зараз живе в Німеччині.

З тим, що знайти іншу роботу в Азербайджані вона вже не зможе, Назрін майже змирилася («майже», бо після інтерв'ю вона боязко поставила знімальній групі питання — а чи беруть трансгендерних людей на роботу журналістами?). Але жорсткий карантинний режим позбавив її та заробітку у сфері секс-послуг. Після вбивства Айсу, а також через страх бути оштрафованою за порушення режиму карантину на 200 манатів (близько $ 130), вона вже боїться виходити на вулицю.

Айсу та її подруг штрафували вже кілька разів. «Через поліцейських, які патрулюють усе місто, нікуди не вийдеш. Так, нас не затримують, але виписують штрафи, які нам зараз неспромога оплатити. Ну і потім починається — що ви за люди, ні жінки, ні чоловіки, кому ви такі потрібні», — розповідає Назрін. І зараз вони змушені, за її словами, «працювати по телефону».

Але і дзвінки в останні місяці практично припинилися.

«Після того, як почалася пандемія, люди злякалися, дзвінки стали рідше, взагалі не дзвонять. Ніхто не приходить, кажуть, вірус є», — скаржиться Назрін.

«Вбивство сталося через два дні після погроз»

В Азербайджані покладатися на допомогу, підтримку сім'ї і родичів трансгендерним людям не доводиться.

«Якщо, припустимо, гомосексуали в умовах, коли немає доходу, немає можливості самостійно знімати житло, купувати їжу, можуть повернутися на деякий час до сімей, і не бояться того, що їх виставлять за поріг, то трансгендерні люди й цього собі дозволити не можуть. У них немає шансів повернутися додому, до рідних», — каже ЛГБТІ-правозахисник Джавід Набієв.

Від більшості трансгендерних людей близькі відмовилися. Про зміни в їхній зовнішності вони також часто не знають. Багато трансазербайджанців збігають з дому, ретельно приховують своє місцеперебування від рідних, боячись фізичної розправи.

Саме це, на думку друзів, сталося з Айсу. Річ у тому, що кілька місяців тому азербайджанський блогер Ата Абдуллаєв поширив відео, в якому він крупним планом показав обличчя Айсу. Знімав він її вночі на безлюдних вулицях Баку і без згоди самої жінки.

«Сама Айсу після поширення цього відео розповіла своєму перукареві, що відео побачив її дядько, який недавно вийшов з в'язниці й зараз шукає її. І вона дуже боїться, що він її знайде», — розповідає Сеймур Назар. За його словами, за кілька днів до вбивства дядько її все ж знайшов і погрожував фізичною розправою.

Про те, що вбивство було навмисним, на думку її друзів, дозволяє говорити й те, що чоловік, підійшовши на вулиці до кількох трансгендерних жінок, «посвітив їм в обличчя і, побачивши Айсу, запропонував їй досить велику суму грошей».

У прокуратурі вже порушено кримінальну справу за статтею «навмисне вбивство». За підозрою затримано такого собі Кянана Абдурахманова. Але, за словами Сеймура, дядько Айсу в цій кримінальній справі ніяк не фігурує.

Поховали Айсу її друзі. Родичі на похороні не були присутні.

«Яка сім'я прийме мене такою?»

Назрін додому повертатися не збирається — ні до кого.

«Батько мене зачав як сина, мати народила як сина, яка сім'я прийме мене такою? І я змушена сама про себе дбати», — каже Назрін.

Оскільки карантинний режим в Азербайджані діє вже четвертий місяць, і ні про які доходи думати не доводиться, Назрін і її друзям, нічого не залишається, як накопичувати борги.

«У мене багато боргів. Через квартиру борг взяла, інакше не буде чим платити за оренду, — скаржиться Назрін. — Попросила господаря якийсь час оплачувати половину суми, не погодився. Каже: не хочеш — шукай іншу квартиру».

І тому їм вшістьох доводиться тулитися в крихітній двокімнатній квартирі. «Буває, що і на хліб і сигарети грошей не можемо знайти», — каже Назрін. Але проблема не тільки в даху над головою і їжі.

«Трансгендерні люди потребують ще й постійної гормональної терапії, — пояснює Сеймур Назар. — На жаль, в період карантину вони не можуть її оплатити. І тому мучаться. Кілька разів нам вдалося зібрати потрібну суму для 2-3 трансгендерних людей. Але для всіх зібрати не вдається». Всі трансгендерні азербайджанці, які приймають гормони, консультуються в зарубіжних клініках. І всі гормональні препарати, за словами Сеймура, привозяться з Росії, Туреччини.

«Є ще іранські, — пояснює Назрін. — Але їх я нікому приймати не раджу. А ось європейські дорогі. Я не можу собі дозволити, і з самого початку вирішила не брати».

За слова Назрін, подруга, з якою вона зараз ділить житло, через безвихідь зважилася на кардинальні заходи.

«Вона вирішила видалити грудні імпланти та повернутися додому, через кілька днів збирається повертатися, зараз на операцію повинна лягти», — розповідає Назрін.

Подруга живе в азербайджанській глибинці. Про те, що вона — трансгендерна жінка, рідні не знають.

«Ніхто не хоче допомагати ЛГБТІ-людям»

З початку карантинного режиму в Азербайджані в умовах, коли багато хто залишився без роботи й засобів до існування, громадські активісти почали благодійні кампанії зі збору допомоги грошима і продуктами для нужденних. До кампанії приєдналися тисячі людей в країні та за її межами. Але і тут ЛГБТІ-люди не дочекалися допомоги.

«Розповім вам про один випадок, з яким ми зіткнулися у зв'язку з однією кампанією, — розповідає Джавід Набієв. — Ніхто не хоче надавати фінансову допомогу в рамках кампанії, де наявні букви ЛГБТІ. Організатори цієї кампанії також відмовилися від згадки ЛГБТІ, позаяк боялися, що це може відштовхнути охочих надати матеріальну допомогу. І вони вирішили відмовити ЛГБТІ-людям, щоб взагалі не залишитися без фінансової допомоги».

Назрін вдячна і тій невеликій допомозі, яку вона все ж отримала за ці чотири місяці. Ще на самому початку карантину їй подзвонили з організації, назва якої вона не запам'ятала, і допомогли фінансово. Хтось із друзів поділився в соцмережах даними її банківської картки, на яку зрідка хтось перераховує невеликі суми.

«У ці дні карантину допомагаючи нам, простягаючи руку допомоги, ви не робите нічого поганого, а навпаки — робите добро. Ми такі ж люди, як і ви, тільки трохи відрізняємося», — каже Назрін.

За підтримки «Медіамережі»