Безпека, оборона, телемаратон. Найважливіше про держбюджет-2024

Головні цифри держбюджету 

У 2024 році Україна передбачає 3,35 трлн гривень видатків. Вони фінансуватимуться з надходжень на кшталт податків чи мита, ще майже половину забезпечать іноземні партнери, які мають надати близько 41 млрд доларів. Доходи на наступний фінансовий рік зростуть до 1,76 трлн гривень, а дефіцит — до 1,57 трлн гривень.

Для порівняння: на 2023 рік держава закладала 2,6 трлн гривень видатків, 1,32 трлн надходжень, а також 1,3 трлн дефіциту. Але, зрештою, передбачених коштів було недостатньо, тому протягом 2023-го Верховна Рада ухвалювала додаткове фінансування спочатку на 537 млрд гривень, а потім ще на понад 322 млрд. Після цього, наприклад, видатки сягнули 3,39 трлн.

Макроекономічний прогноз для бюджету-2024 від Міністерства економіки вказує, що в середньому за рік курс гривні може становити 40,7 гривні за долар. Порівнюючи з прогнозом на цей рік, показник поменшав, оскільки українцям говорили про середній курс, який у 2023-му міг сягати 42,2 грн. Хоча протягом року вартість долара в Нацбанку взагалі трималася на рівні близько 36-37 гривень.

Усе для обороноздатності 

Це вже другий річний бюджет України, ухвалений під час повномасштабного вторгнення, тож посилення оборонного та безпекового сектору залишається головним напрямом і становить близько 50% видатків. Так, у 2024 році стаття витрат передбачає 1,69 трлн гривень, тоді як для забезпечення сектору у 2023-му виділяли 1,14 трлн, а втім, як вже зазначалося, ця сума двічі зросла.

Наступного року Міністерство оборони отримає 1,16 трлн гривень, що з урахуванням змін до бюджету-2023 не перевищує цьогорічних 1,44 трлн.

А на Міністерство внутрішніх справ заклали понад 324 млрд гривень. Найбільше з цих грошей виділять Нацгвардії — понад 104 млрд, але, порівнюючи з цим роком, витрати на них зменшилися на близько 32 млрд. В інших підрозділах відомства фінансування таке:

• Держприкордонслужба — 61,9 млрд, порівнюючи з 79,4 млрд 2023 року;
• Держслужба з надзвичайних ситуацій — 43,1 проти 44,2 млрд;
• Нацполіція — 89,8 млрд проти 104,8 млрд.

У новому році Україна планує значно збільшити фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу. Зокрема, для раніше не помітного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості заклали 51,2 млрд гривень проти цьогорічних 12,1 млрд. Відомство спрямує майже всі кошти — 51 млрд —на видатки, пов’язані з виробництвом зброї. Окрім того, держава заклала 43,3 млрд на виготовлення морських дронів та безпілотників.

Важливо згадати і про спецслужби, чиє фінансування у 2024-му майже не відрізнятиметься від цьогорічного. Наприклад, Головному управлінню розвідки МО незначно зменшать видатки з 18,7 млрд до 18,09 млрд, СБУ — з 35,7 млрд до 35,08 млрд. А от у Служби зовнішньої розвідки вони зростуть з 5,96 млрд до 5,97 млрд,

Окрім коштів на розвідувальну діяльність чи забезпечення заходів у сфері безпеки, всі три спецслужби традиційно передбачили гроші на побудову або купівлю житла для своїх співробітників.

Воєнізована охорона здоров’я 

До трьох найбільших фінансових секторів держбюджету традиційно увійшла й медична сфера, тож видатки на медицину у 2024 році зростуть на понад 20 млрд. Тобто фінансування Міністерства охорони здоров’я зросте з 176,1 млрд гривень до 203,4 млрд.

1,45 млрд гривень спрямують на будівництво та модернізацію закладів охорони здоров’я. Це чимала сума у статті видатків, якої взагалі не було для 2023 року. Зокрема, на наступний рік Мінфін передбачив додаткову грошову допомогу місцевим бюджетам на будівництво укриттів в лікарнях на 1 млрд гривень, зазначила очільниця бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

Окрім того, у медичному секторі держбюджету-2024 з’явилися дві статті видатків, спрямовані на військових:

• На запуск пілотного проєкту щодо зубопротезування окремих категорій людей, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, виділять 749 млн гривень.
• Ще 200 млн призначено для медичної допомоги та соціальної реабілітації військовослужбовців, однак лише в київській лікарні «Феофанія».

Досі актуальним залишається фінансування на боротьбу з епідеміями, яке зросло з цьогорічних 3,8 млрд гривень до 4,92 млрд. І хоча пандемія COVID-19 залишилася в минулому, все ж такі видатки важливі на тлі останнього спалаху гепатиту А на Вінниччині та виявлення нового штаму коронавірусу «Пірола».

Незмінна проблема — прожитковий мінімум  

На соціальний захист передбачають виділення майже 470 млрд гривень, тоді як у цьому фінансовому році на це заклали 463,4 млрд.

Мінімальна зарплатня підвищиться з січня до 7 100 гривень на місяць, а з квітня — до 8 000 гривень. Також заплановано індексацію мінімальної пенсії з 2 093 гривень до 2 361.

А прожитковий мінімум у новому році зросте на 331 гривню — до 2 920 гривень. І попри це підвищення, Комітет соцполітики та захисту прав ветеранів у своєму висновку до держбюджету зазначив, що вся соціальна частина держбюджету, як і в попередні роки, «сформована на основі значно заниженого і протиправного розміру прожиткового мінімуму».

Одним із пріоритетів держави під час ухвалення бюджету була підтримка ветеранів, тож у 2024-му на це спрямують вдвічі більше коштів, ніж цього року, — 14,3 млрд гривень.

Серед інших планів — забезпечення житлом понад 2,2 тисячі ветеранів війни, надання реабілітаційних та психологічних послуг, а також забезпечення створення інституту помічника ветеранів.

Податки

Суттєвий дохід у 2024-му Україна розраховує отримати з податків, а саме 1,57 трлн гривень, що трохи перевищує 1,15 трлн для цього року.

Найбільше державний бюджет, як і у 2023 році, наповнять внутрішні податки на товари та послуги — цей показник зріс з 761,6 млрд до 981,5 млрд.

Друге місце посідають податки на доходи фізичних осіб — 300,3 млрд гривень проти 143,86млрд. Водночас оподаткування прибутку підприємств забезпечить державі 183,7 млрд гривень, що на 73 млрд перевищує дохід від цього податку, що був запланований на 2023 рік.

Що стосується ФОПів, розміри ЄСВ і ставки єдиного податку з 1 січня 2024 року становитимуть:

• ФОП І групи — ЄСВ становитиме 1562 гривні на місяць до квітня і 1760 після (22% розміру мінімальної заробітної плати), єдиний податок — 302,80 гривень на місяць (не більше за 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року);
• ФОП ІІ групи — ЄСВ становитиме 1562 гривні на місяць до квітня і 1760 після, єдиний податок — 1420 гривень на місяць (20% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2024 року);
• ФОП ІІІ групи — ЄСВ становитиме ті самі 1562 гривні на місяць до квітня і 1760 після, а єдиний податок — 5% доходу, або 3% доходу в разі сплати ПДВ.

Чому всі ці податки важливі? Передусім тому, що саме цими коштами фінансують сектор безпеки й оборони. Тобто всі гроші платників податків спрямовують на армію.

Бізнес

Наступного року держава продовжить інвестувати в підприємництво для розвитку економіки. На підтримку бізнесу планують виділити 30,9 млрд гривень. Зокрема, в Мінекономіки другий рік поспіль закладають 1,37 млрд на гранти для створення або розвитку бізнесу.

У новому році також діятиме програма для бізнесів «Доступні кредити 5-7-9%». Її продовжить реалізовувати Фонд розвитку підприємництва, фінансування якого зросло на два мільярди, тож у наступному році становитиме 18 млрд гривень.

Серед іншого — держбюджет передбачає часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, підтримку індустріальних парків та інвестиційних проєктів.

Серіали й телемаратон

У 2024 році на культуру та медіапростір виділять 10,2 млрд гривень замість цьогорічних 9,1 млрд. Таке збільшення відбулося після того, як за останні місяці тема фінансування культури під час війни набула широкого обговорення. Щоправда, саме Міністерство культури та інформаційної політики досі залишається без міністра.

Другий рік поспіль Мінкульт отримає найбільше коштів на «виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансову підтримку системи державного іномовлення України». Тобто наступного року понад 1,5 млрд гривень спрямують, зокрема, на телемаратон та іномовлення, за яке відповідає «Мультимедійна платформа іномовлення України».

За останній рік це держпідприємство декілька разів фігурувало в резонансних справах. Так, МПІУ проводила мистецький конкурс на держфінансування українських стрічок і серіалів. Тоді одним із переможців став проєкт «СМТ Інгулець» від телеведучого Юрія Горбунова. Але він так і не отримав 33 млн гривень на виробництво передусім через суспільне обурення.

Згодом про іномовлення заговорили знову — після журналістського розслідування щодо англомовного медіа The Gaze, яке за чотири місяці отримало понад 60 млн гривень на виробництво контенту, що набирає доволі небагато переглядів.

Ще одним цікавим пунктом бюджету є фінансування Держкіно, яке зросло з цьогорічних 136,7 млн до 663,3 млн гривень. Майже всі кошти, закладені на 2024 рік, спрямують на «державну підтримку кінематографії, зокрема документування воєнних злочинів». Як розповів народний депутат Ярослав Железняк, парламентарі прагнули скерувати частину цих грошей на реабілітацію, а передусім ідеться про військових з інвалідністю, однак уряд залишив кошти для кіновиробництва.

А чи вистачить фінансування на все це?  

Як уже зазначалося, підтримка з-за кордону на 2024 рік сягатиме майже 41 млрд доларів — близько половини всіх видатків. Однак чи має Україна ці кошти?

Напередодні ухвалення законопроєкту про бюджет міністр фінансів Марченко в інтерв'ю Politico казав, що без подальшої підтримки з боку союзників Києву загрожує «діра» розміром у 29 млрд доларів. Тож Україна потребуватиме грошей від партнерів одразу з початку наступного року. З його слів стає зрозуміло, що якщо Україна хоче отримати ці кошти, то має продовжувати реформування антикорупційних органів.

Уже під час виступу у Верховній Раді 9 листопада міністр пояснив, що на 2024 рік Україна має отримати 31,9 млрд від Міжнародного валютного фонду, США та Європейського Союзу.

Щодо ще 9,1 млрд держава вестиме перемовини з урядами Японії, Канади, Норвегії, Південної Кореї, також планують залучити кошти Світового банку, розповів народний депутат Ярослав Железняк.

Попри складну ситуацію, Марченко впевнений, що Адміністрація американського президента Джо Байденазнайде вихідщодо фінансування України.

«Про жодне емісійне фінансування не йдеться, ми знайдемо можливість профінансувати потреби коштом зовнішньої допомоги», — процитував главу Мінфіну депутат Железняк.