“У ЗМІ та в інтернеті багато питають: чому саме Луганськ, чому саме аеропорт, чому там стояли, чому тримались? Хочу пояснити, аеропорт є важливим стратегічним об`єктом. Якщо би з 8 квітня 2014 року не тримали би оборону аеропорту, сьогодні лінія розмежування не знаю де б зараз була», розповідає Сергій Кротов - начальник штабу 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї ОАМБр, яка тоді утримувала Луганський аеропорт. Згадуючи події минулого літа, Сергій каже: «ми були як кістка у горлі супротивника».

С середині липня 2014 року командування сектору «А» приймає рішення про необхідність розблокування Луганського аеропорту та створення коридору. Його здійснювали в три етапи. Посилення охорони, забезпечення артилерійської підтримки охоронцям аеропорту, пробиття самого коридору, завдяки якому стало можливим постачання боєприпасів та продовольства та поширення зони відповідальності Луганського аеропорту у зони безпеки.

«Наші підрозділи разом з підрозділами 25-ї бригади знаходилися у аеропорті приблизно на початку липня. У них вже закінчувалися боєприпаси, закінчувалася провізія. Їх повинні були забезпечувати повинні були забезпечувати підрозділи протиповітряної оборони, які знаходилися в районі Металіста, розповідає Сергій Кротов. Коли вони вже не мали такої можливості, допомога почала приходити від місцевих жителів:

«Дуже багато людей допомагало. Дуже. Возили воду, провізію, навіть боєприпаси перевозили, паливо. Коли «зачинилася» сторона з Луганська, люди з селища Переможне, що поблизу аеропорту, постійно допомагали. Від початку і до самого кінця».

Добровольці під час боїв за Луганськ показали себе на дуже високому рівні, розповідає Орест Каракевич - заступник командира 1-ї штурмової роти батальону «Айдар». Але ресурсів не вистачало. «Якби не допомога волонтерів, ми б цього не зробили» - каже військовий.

Точна кількість загиблих військових і досі невідома. «Втрати були, втрати замовчуються. Тільки в одному Хрящуватому наш підрозділ втратив до 30 чоловік».

Поділитись: