«Борг Януковича»: як Росія змусила Україну позичити в неї гроші

Але вже у 2016 році відмовилася повертати гроші, відтак Росія подала позов до Високого суду Лондона. Торік він вирішив, що Україна таки повинна платити. Київ із цим не погодився і подав апеляцію, яку два тижні тому задовольнили. Тож тепер позов Росії розглянуть по-новому. Цього разу з урахуванням аргументів України, зокрема про те, що позику Янукович брав під тиском Кремля.

Текст рішення з’явився на сайті апеляційного суду Англії тільки через два тижні після оголошення вердикту. Громадське проаналізувало документ, який пояснює, як саме Україні вдалося переконати суддів скасувати рішення про необхідність повернення боргу Росії.

Що це за борг

Угоду про кредит на 15 мільярдів доларів та 30% знижку на газ Україна та Росія підписали 24 грудня 2013 року. За місяць до того, на саміті у Вільнюсі Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС.

Доки в Києві тривав Євромайдан, Янукович у Москві домовився про своєрідну компенсацію за призупинення євроінтеграції. Україна встигла отримати тільки перший транш кредиту — 3 мільярди доларів. Для цього держава випустила облігації зовнішньої позики, які розмістили на Ірландській фондовій біржі, а Росія викупила ці облігації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Борг Януковича»: Чи уникне Україна сплати 3 мільярдів доларів

Згідно з угодою, щороку Україна повинна була сплачувати додаткові 5% від суми кредиту. Спірні питання Україна й Росія домовилися вирішувати у високому суді Лондона. Де зрештою і зустрілися.

Спірні питання Україна й Росія домовилися вирішувати у Високому суді Лондона. Фото: EPA/FACUNDO ARRIZABALAGA

На третьому році суду країни повернулися до стартових позицій. Апеляційний суд Англії скасував рішення Високого суду Лондона про те, що Україна таки повинна повертати борг. Тепер суд розгляне справу заново, але цього разу врахує аргументи України.

Позиція України

В апеляції Київ наголошував, що видача 3 мільярдів доларів була частиною політики Кремля та повинна розглядатися як політичний хабар.

Україна стверджує, що позов — це частина широкої стратегії Російської Федерації з незаконного економічного, політичного та воєнного тиску на Україну, який має переконати українців не йти шляхом європейської інтеграції.

«Цей позов є інструментом гноблення, який включає військову окупацію, знищення землі, незаконне відчуження активів та жахливі людські втрати», — цитує позицію України у своєму рішенні Апеляційний суд.

Україна посилалася на 6 ключових аргументів:

• відсутність повноважень посадовців укладати угоду про випуск облігацій;
• примус, залякування і тиск з боку Росії випустити ці облігації;
• суддя першої інстанції помилково не продовжив провадження;
• у самому договорі бракує умови, що Росія не перешкоджатиме виконанню Україною її зобов’язань щодо випуску облігацій;
• відмова України від виплати боргу — це законний і пропорційний контр-захід проти втручання Росії в її економіку й територіальну цілісність;
• наявність непереборних аргументів, щоб продовжити судовий розгляд.

З них суд взяв до розгляду два: про відсутність повноважень укладати таку угоду та про політичний тиск Москви.

Порушення Бюджетного законодавства

Апеляційний суд Англії постановив, що облігації видані Україною в особі тодішнього міністра фінансів Юрія Колобова були нелегітимними. Сума боргу, про який Колобов домовився з Росією перевищувала ліміт, установлений законом України про державний бюджет на 2013 рік, а це є порушенням українського бюджетного законодавства.

Апеляційний суд Англії постановив, що облігації видані Україною в особі тодішнього міністра фінансів Юрія Колобова були нелегітимними. ​На фото колишній віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул (ліворуч) та екс-міністр фінансів України Юрій Колобов у Києві, 21 жовтня 2013 року. Фото: Володимир Гонтар / УНІАН

Україна не могла позичити із зовнішніх джерел більше, ніж дозволяє ліміт, тому і не повинна була випускати такі облігації зовнішньої державної позики.

По-друге, угоду про випуск облігацій укладали з порушенням Конституції України.  Перш ніж схвалити позику, Кабмін повинен був отримати експертний висновок про її необхідність. Такий висновок отримали невчасно, він вказував на численні порушення бюджетного законодавства, але його вже не брали до уваги.

Окрім того, угода включала нав'язані Росією умови, обтяжливі для України, про які тодішній уряд не повідомили. Таким чином, Кабмін не знав і не врахував усіх матеріальних умов угоди про позику.

До того ж, сам міністр фінансів не мав повноважень підписувати угоду від імені України, це була відповідальність Кабінету міністрів.

Суд також вирішив, що в результаті Російської агресії в Криму та на Донбасі, українські урядовці не могли вільно й адекватно оцінити угоду про про випуск облігацій.

Захист від протиправного примусу

Апеляційний суд взяв до уваги, що умови, за яких укладався договір включають широкий контекст заходів, вжитих Росією у 2013, щоб відмовити Україну від укладання угоди про асоціацію з ЄС.

Росія використовувала метод батога і пряника. Україні потрібні були гроші, тому вона хотіла отримати доступ до Європейських ринків капіталу через асоціацію з ЄС. Росія погрозами намагалася переконати Україну не робити цього, і погодилася сама позичити Києву 15 мільярдів доларів. Отримані 3 мільярди — перший транш цього фінансування.

Коли між сторонами виникли політичні розбіжності, Україна запропонувала вирішити їх у міжнародному суді, але Росія не погодилася, намагаючись натомість довести недоречність таких претензій у суді в Англії.

Суд вирішив, що дії Росії щодо захоплення Криму і бойові дії на сході України становлять чітке порушення Росією фундаментальних принципів міжнародного права, зокрема згідно з імперативними нормами, відображеними в статті 2(4) Статуту ООН. І висловив готовність «справедливо розсудити» сторони.

Міністерство фінансів України очікує, що остаточне рішення Лондонського суду у справі про «борг Януковича» перед Росією ухвалять наприкінці 2019 року.