ENRU

«Cексуальні злочини на війні — відповідальність командирів» — очільниця Міжнародної ліги жінок за мир та свободу

Мадлен Різ очолює Міжнародну лігу жінок за мир та свободу — найстарішу у світі жіночу миротворчу організацію, яка базується в Женеві та має представництва по всьому світу. Основна мета учасниць Ліги — подолати мілітаризм та просувати феміністичні ідеї у зовнішній політиці держав.

У середині 90-х Різ очолювала Агенцію ООН з прав людини у Боснії, де щойно завершилася війна та розташовувався миротворчий контингент ООН.

Разом з колегами вона викрила мережу торгівлі людьми та факти масової сексуальної експлуатації жінок зі східноєвропейських країн за безпосередньої участі миротворців ООН. Це другий візит Мадлен в Україну з 2014 року.

Громадське поговорило з нею про явище сексуальної експлуатації та сексуального насильства під час збройних конфліктів, як цьому запобігати та як допомогти постраждалим.

Очільниця Міжнародної ліги жінок за мир та свободу Мадлен Різ Фото: Громадське

Перед нашою зустріччю я багато читала про боснійський кейс. Неймовірно, як люди, які б мали забезпечити мир та безпеку в регіоні, були залучені в таких жахливих злочинах як торгівля людьми, примусова проституція та зґвалтування. Звідки береться ця дегуманізація в час війни, коли звичайні законослухняні люди починають чинити звірства?

Боснійська історія — це, мабуть, наймасштабніший випадок порушення прав людини, вчинений миротворчим контингентом в одному місці в період після завершення збройного конфлікту. Торгівля людьми в країнах, економіка яких постраждала від війни — це спосіб заробляння грошей, такий собі капіталістичний екстремізм.

У Боснії був величезний «ринок» споживачів — близько 80 тисяч чоловіків-миротворців, які довгий час перебували там без сімей. А також були канали, по яких можна було налагодити доставку жінок з Молдови, України, Болгарії, Румунії.

В той час (середина 90-х рр.) ці країни зубожіли, і жінки почали мігрувати у пошуках заробітку. Вербувальники ніколи не казали, що закордоном примусять їх займатися проституцією. Їм обіцяли роботу покоївок в готелях Німеччини й Греції.

Правду кажучи, я ніколи не зустрічала українців до приїзду в Боснію. А там я зустріла сотні жінок, які були привезені з України з метою сексуальної експлуатації.

Чому це стало можливим? Тому що ніхто це не зупинив. Поліцейські мали заборгованості по зарплаті, тож за невеликі гроші заплющували очі на те, що відбувалося. А люди, які користувалися жінками, були здебільшого іноземцями.

Чи можна сказати, що всі причетні до торгівлі людьми в Боснії були покарані?

Провина найбільших злочинців була доведена, їх ув’язнили. Але багато з них вже відбули своє покарання і нині на свободі. Є ті, хто повернулися в Боснію і спромоглися стати мерами, політиками — повернутися до влади. Але так само багато причетних до цих злочинів людей не були покарані взагалі. І ми не можемо звинувачувати в цьому Міжнародний трибунал — він фокусувався на керівниках цієї злочинної мережі, на організаторах злочинів проти людяності, цього геноциду, на тих, хто віддавав накази.

Справи проти злочинців нижчої ланки розглядалися в боснійських судах і вони досі тривають. Але переважна більшість з них не були покарані. Тож, чи було встановлено справедливість? — Ні.

З іншого боку, завдяки неймовірній сміливості жінок у Боснії ми зараз маємо міжнародне законодавство, яке визначає, чим насправді є зґвалтування під час збройних конфліктів. Це змінило механізм, за яким здійснюється судочинство у таких випадках. Тепер зґвалтування під час війни визнано злочином проти людяності та розглядається як спосіб катувань, що є вкрай важливо. І, за певних обставин, воно визнається складовою геноциду.

Очільниця Міжнародної ліги жінок за мир та свободу Мадлен Різ Фото: Громадське

Що зараз відбувається з миротворчим контингентом ООН? Щось змінилося всередині цієї структури після боснійського кейсу?

Немає жодної миротворчої операції, в якій не було б зафіксовано випадків сексуальної експлуатації. Найсвіжіші історії — у Бурунді та Центрально-Африканській Республіці, де тривала постійна сексуальна експлуатація дітей з боку миротворців. Чи було вжито якихось заходів? — Ні. Це найбільший скандал всередині ООН за весь час, і вони мають щось з цим зробити.

В зоні конфлікту на Донбасі нам також відомо про випадки сексуального насильства щодо місцевих жителів як з боку сепаратистів, так і з боку українських військових. Наші джерела в UNISEF та місії ООН з прав людини розповідають про те, що частина жінок надає сексуальні послуги військовим за їжу. Що з цим робити?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ситуація з порушенням прав людини на сході України загострилась» — голова місії ООН з прав людини

Український уряд та керівники недержавних програм мають взяти на себе відповідальність і бути впевненими, що армія не вчиняє таких злочинів, не примушує жінок платити за будь-що сексом — за гроші, за молоко, за їжу, необхідні для виживання.

Це кримінальний злочин, і злочин дуже важкий, який має каратися законом. Тому основне, що має зробити уряд — це навчати військових. Щоб вони розуміли: подібні дії завершаться слідством та в разі доведення провини — ув’язненням. Командири мають бути поінформовані, що це їхня персональна відповідальність. І цей принцип — базовий у роботі з запобігання сексуальному насильству з боку військових.

Як виявляти жінок, які пережили сексуальне насильство, щоб допомогти?

Під час будь-яких збройних конфліктів вкрай важливий комплексний підхід. Слід мати громадські організації, які б надавали медичні послуги населенню. І забезпечити доступ жінок до цих послуг, оскільки часто на них є високий запит. Під час медичного огляду жінці слід надати можливість розповісти, що з нею сталося. Звісно, вона не зобов’язана,  але таку можливість слід забезпечити.

В ідеалі, також має бути доступ до юриста. Жінка повинна мати змогу поговорити з ним, не обов’язково писати заяву. Можливо, вона захоче встановити, хто був ґвалтівником. Можливо, у неї буде бажання взяти участь у програмі відшкодування. Постраждала особа має отримати представника. Звичайно, це все має бути конфіденційно.

Також дуже важливо, незалежно від того, чи країна в стані конфлікту чи ні, щоб поліція реагувала на випадки сексуального насильства відповідно. Щоб жінка могла прийти у відділок поліції, де її б невідкладно опитали. Де це сталося? Чи ти погодилася на статевий акт, бо тобі обіцяли заплатити?

Тобі необхідний безпечний простір, в якому ти б могла поговорити з офіцером своєї статі, яка зрозуміє, поставиться до тебе серйозно, зареєструє твою заяву та надасть усю необхідну підтримку. Цього довгий час не було в Україні, але реформа поліції має бути, зокрема, про це. Поліцейські потребують спеціального навчання.

Я вважаю вкрай важливим те, що підхід до явища зґвалтування трансформується. Традиційно в цьому завжди звинувачували жінку, ніколи чоловіка. І я думаю, те, що відбувається зараз із розширенням знань про випадки сексуального насильства щодо чоловіків, має довести, що всі ці спроби перекласти вину на жінку — недолугі. І вони завжди були недолугими.

Ніхто не питатиме в чоловіка: «У що ти був одягнений, коли тебе зґвалтували?» Ніхто не спитає: «Ти був напідпитку, коли це сталося?» Ми наголошуємо, що зґвалтування — це завжди про владу. Це про демонстрацію влади над особою.

Очільниця Міжнародної ліги жінок за мир та свободу Мадлен Різ Фото: Громадське

Одного дня війна на сході України завершиться і нам потрібно буде шукати точки порозуміння. На вашу думку, яка роль жінок у цьому миротворчому процесі?

Я була в Україні у 2014-му. Тоді я зустрічалася з жінками як зі сходу, так і з заходу, і я хочу сказати, що на початку я не помітила ворожості. Ми говорили про спільні цінності, про спільну культуру, яку ми маємо підтримувати, про «російську бабусю», яку кожен десь має.

Але так само ми хочемо мати більше свободи, яку пропонує нам західний світ. І важливо зберегти цей баланс. А потім конфлікт загострився і це призвело до поляризації. І я бачу, як важко жінкам продовжувати цю розмову, цей наратив. І не тільки жінкам, а й чоловікам. Чоловіків стали мобілізувати в армію.

Стало важко сповідувати якісь інші поглядів, крім націоналістичних. Якщо ти маєш іншу думку, тебе одразу вважають противником уряду. Тож ці розходження поглибилися. Але попри це, жінки намагаються цьому протистояти. І намагаються сказати тим, хто кричить «нація понад усе» — ні. Тому що цей конфлікт буде тривати допоки не розпочнеться діалог. Не можна мати в країні війну і не направляти всі зусилля на її завершення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ця штучна межа роз’єднує родини» — голова місії ООН з прав людини в Україні

Я з’ясувала, що програма вашої економічної реформи була розроблена без будь-якої уваги до того, як проводити її на сході, без жодних вказівок, що треба зробити, щоб у бюджеті були кошти, необхідні для завершення конфлікту. Що зробити, щоб вимушені переселенці могли нормально повернутися додому? Як надати спеціальне медичне забезпечення, якого потребує цей регіон?

Як створити справедливу систему, в якій будуть враховані соціально-економічні потреби його населення?

Гроші мають витрачатися на те, щоб побудувати єдину Україну, в якій будуть поважати права людини. Але цього не зроблено. Якщо ви не зробите цього зараз, отримаєте боснійський сценарій, коли щось постійно буде заважати підтриманню миру.

Жіночі організації та окремі жінки, з якими я зустрілася в цю поїздку, це усвідомлюють. Вони хочуть включатися в миротворчий процес, хочуть, аби їхні голоси чули. Вони хочуть говорити про те, що насправді відбувається з людьми в зоні конфлікту, а не ці нескінченні розмови про поля бою та лінію фронту.

Ми хочемо розуміти, як живуть там діти, чи мають вони доступ до освіти, чи вистачає пенсіонерам виплат, щоб прогодувати себе? Це ключові питання! І те, як ми збираємося їх вирішувати.

Ми маємо вчитися на досвіді інших країн. У вас застосовують той самий підхід, що і в Боснії. І він — не працює. Боснія, попри вкладені кошти та реформи, є неблагополучною державою. І Україна не має повторити її долю. Це ще можна зупинити, і роль жінок — ключова в тому, щоб донести та просувати цей порядок денний.

Очільниця Міжнародної ліги жінок за мир та свободу Мадлен Різ Фото: Громадське

Підписуйтесь на наш канал в Telegram