Партія медикаментів для лікування онкологічних захворювань прибула на склад держпідприємства «Укрмедпостач», Київ, 3 квітня 2017 року
Фото:

Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Народні депутати в першому читанні ухвалили зміни до закону «Про публічні закупівлі». Нові правила гри вже отримали неофіційну назву Prozorro 2.0, оскільки усувають більшість шпарин, якими користувалися недобросовісні учасники. Проте одностайної радості немає: пацієнтські організації «100% Життя» та «Пацієнти України» заявили, що у разі ухвалення законопроєкт №1076 вб'є міжнародні закупівлі ліків.
1

Що сталося?

351 голос за перше читання, 310 — за розгляд законопроєкту за скороченою процедурою. І все це без жодних консультацій із громадськістю. Через це із законопроєкту зникла норма, за якою міжнародні закупівлі ліків не підпадали під дію закону «Про публічні закупівлі». Це головна претензія пацієнтських організацій до авторів правок. Відповідно, наголошують там, пацієнти можуть не отримати ліки від дитячої та дорослої онкології, стенти, катетери Сван-Ганса, а також вакцини та сироватки.

2

Чи дійсно із законопроєкту викинули міжнародні закупівлі ліків?

В чинному законі «Про публічні закупівлі» міжнародні закупівельні організації закріплені як в термінах, так і в статті 2, частині 3. Саме там перераховано закупівлі, на які не поширюється дія закону.

«Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі».

За новим законопроєктом міжнародні спеціалізовані закупівельні організації товари та послуги для системи охорони здоров’я не купуватимуть. Таку можливість залишили тільки для потреб оборонки.

3

Як пояснюють свою позицію автори законопроєкту?

Роксолана Підласа, народна депутатка від «Слуги народу», яка представляла законопроєкт в парламенті, так пояснила логіку поданого документу: «Автори вважають, що практику міжнародних закупівель ліків потрібно завершувати, оскільки це завжди планувалось як тимчасовий захід, а не постійне рішення».

Віктор Нестуля, який з жовтня 2018 року по квітень 2019-го був генеральним директором держпідприємства «Медичні закупівлі України», вважає, що за міжнародниками потрібно залишити лише окремі напрямки. На його думку, якщо «постійно відкладати і казати що «держпідприємство не закупить, держпідприємство вкраде» і так далі, то ніколи нічого не почне працювати».

4

Скільки ще купуватимуть ліки міжнародники?

Парламент попереднього скликання продовжив закупівлю ліків та вакцин міжнародними організаціями до квітня 2020 року. Вони працюють за своїми внутрішніми правилами, тому при ухваленні закону «Про публічні закупівлі» для них було зроблено винятки.

Колізія може виникнути, якщо парламент вчергове продовжить закупівлі через міжнародників, але така можливість не буде прописана в профільному законі.

Поки немає жодних перешкод, щоб міжнародники закуповували вакцини та ліки відповідно до контрактів.

5

Що планується до другого читання?

Колишня заступниця міністра охорони здоров’я, а зараз народна депутатка від фракції «Голос» Ольга Стефанишина заявила, що планує до другого читання внести правки, які продовжать роботу закупівельних організацій в Україні.

«Наразі є розуміння, що міжнародні закупівлі потрібно подовжити мінімум на два роки для ліків та медвиробів, а для вакцин — назавжди. Такі правки ми домовилися подати спільно з Михайлом Радуцьким між першим і другим читанням», — написала вона на своїй Фейсбук-сторінці.

Поділитись: