Чим більше зайвої ваги в чиновників, тим більше вони схильні до корупції. Україна — виняток
Дослідник Університету Монпельє Павло Блавацький проаналізував вагу 299 членів уряду країн колишнього Радянського Союзу, які були на посадах у 2017 році, й виявив: чим більшу вагу вони мали, тим більш схильними є до політичної корупції.
Про це йдеться в дослідженні Блавацького «Зайва вага політиків і корупція в пострадянських країнах», оприлюдненому в журналі Economics of Transition and Institutional Change.
Для визначення ваги урядовців (якої у відкритому доступі немає) дослідник використав технологію машинного навчання, яка проаналізувала фото людей і визначила їхню вагу. Для кожної з 15 країн колишнього СРСР бралося медіанне значення — тобто таке, яке стоїть посередині ряду, де числа стоять у порядку зростання.
Оцінка рівня політичної корупції вираховувалася на основі п’ятьох рейтингів, серед яких — дані міжнародної організації Transparency International, Світового банку й Індексу публічної доброчесності, який складає Європейський центр із протидії корупції та державобудування.
Обчислення показали, що між вагою членів уряду країн пострадянського простору й оцінками рівня корупції в країні є зв’язок. «Медіанна оцінка ваги (урядовців — ред.) має високу кореляцію з усіма п’ятьма оцінками рівня корупції», — пише Блавацький.
Так, країни колишнього СРСР із найбільшим рівнем корупції — Туркменістан, Таджикистан і Узбекистан — мали і «найважчий» уряд. Натомість у країнах Балтії та Грузії ситуація протилежна. Україна стала винятком із правила: там медіанна вага уряду входила в ТОП-3, а от корупція — лише на шостому місці.
Блавацький, втім, вказує: вага чиновників в аналізованих країнах не співвідноситься із середньою вагою їхнього населення. Тому робити висновок, що для боротьби з корупцією потрібно боротися із зайвою вагою, неправильно.
Та й застосування методики дослідника для аналізу цілих країн має свої обмеження: так, точну вагу дізнатися не було можливо. Тому Блавацький сам висновує, що «фізичні характеристики політиків» можна використовувати для оцінки корупції лише на попередньому етапі, коли інших способів цьому немає, «наприклад на дуже локальному рівні».
- Україна втратила два бали у порівнянні з 2018 роком і з 30 балами повернулася на рівень 2017 року. Така ж кількість балів у Азербайджану і Киргизстану. Тепер ми знаходимося на 126-му місці зі 180. Про це свідчить дослідження Індексу сприйняття корупції-2019, опубліковане міжнародною організацією Transparency International.
- Поділитися: