Чому в Македонії штурмували парламент?

Скривавлені обличчя депутатів, розгнівані люди в масках і бійки – так виглядав штурм македонського парламенту ввечері 27 квітня.

Це апогей політичної кризи в Македонії, яка триває з червня 2015-го.

Громадське розбиралося у причинах цієї кризи, та навіщо в країні штурмували парламент.

Прихильники консервативної політичної сили колишнього прем'єра Македонії Ніколи Груєвського силою намагаються потрапити у будівлю парламенту в знак протесту проти обрання спікером етнічного албанця Талата Хафері Фото: Georgi Licovski/EPA

Телефонне прослуховування 

27 квітня були оприлюднені 670 000 телефонних розмов, які, як наголошує опозиція, записували спецслужби за часів екс-прем’єра Ніколи Груєвського.

Вони підслуховували понад 20 000 політиків, чиновників, суддів, прокурорів, журналістів.

У цих записах, зокрема, — свідчення корупції та зловживання владою.

Саме прихильники консервативної політичної сили Груєвського з довгою назвою «Внутрішня македонська революційна організація –Демократична партія македонської національної єдності» (ВМРО-ДПМНЄ) й увірвалися до парламенту.

Їх обурило те, що сформована після виборів у грудні 2016-го парламентська коаліція обрала спікером, уперше в історії країни, етнічного албанця Талата Хафері.

Македонська партія «Соціальний демократичний союз» Зорана Заєва, що донедавна перебувала в опозиції, змогла порозумітися з албанськими партіями й створила з ними альянс у законодавчому органі країни.

Незадоволені обранням спікером етнічного албанця прихильники консервативної політики Македонії штурмом увірвались в зал засідань парламенту 27 квітня Фото: Maja Zlatecska/EPA

Країна без уряду

Після торішніх позачергових виборів у країні так і немає нового уряду. Це парламентське порозуміння дарувало надію на вихід із кризи, а значить – і на легітимний уряд.

Втім, націоналістичні політики трактували це мало не як «албанський переворот». У відповідь –  близько 200 їхніх прибічників напали на парламент.

Постраждали щонайменше 8 людей. Серед них – і сам Зоран Заєв.

Експертка-балканістка Інституту світової політики Дар’я Гайдай вбачає головну причину нинішнього конфлікту в неврегульованому статусі албанців у Македонії.  Вони становлять третину населення цієї країни.

«Ключові питання стосовно статусу албанської мови, історичних незгод, доступу албанців до керування країною не були вирішені в Македонії. Це було лише питання часу, коли вони вийдуть на поверхню», – пояснює аналітик.

На її думку, Євросоюз та США могли б виступити активніше як медіатори в цьому конфлікті.

«Єдина надія, що останні події змусять зовнішніх перемовники: США, НАТО, ЄС – більш активно включитися в переговори й змусити сторони конфлікту сісти за стіл перемовин»,– відзначає Дар’я Гайдай.

Лідер партії «Соціальний демократичний союз» Зоран Заєв з розбитою головою намагається покинули залу засідань парламенту Македонії 27 квітня 2017 року Фото: STR/EPA

Пошук компромісу

Поки що македонські керманичі намагаються власними силами почати перемовини. Так, президент Македонії Ґеорґ Іванов запросив усі парламентські політичні сили почати перемови.

Глава держави представляє партію  ВМРО-ДПМНЄ. До цього він не надав створеній Зораном Заєвим парламентській коаліції мандат на формування уряду.

Цього вимагає македонська Конституція.

Македонію досі відзначали як балканську країну, яка, на відміну від своїх країн-сусідів, спромоглася уникнути громадянських конфліктів, відколи здобула незалежність у 1991 році.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram