Чому вбивають «Медузу». Гендиректорка видання Галина Тимченко про статус іноЗМІ та репресії проти журналістів у Росії

Галина Тимченко (на той момент редакторка видання Lenta.ru) під час конгресу «Україна–Росія: Діалог», Київ, 24 квітня 2014 року
Галина Тимченко (на той момент редакторка видання Lenta.ru) під час конгресу «Україна–Росія: Діалог», Київ, 24 квітня 2014 рокуОлександр Хоменко / hromadske

23 квітня російський Мін'юст вніс російськомовне видання «Медуза» в реєстр іноземних ЗМІ, «що виконують функції іноземного агента». Відповідно до закону, такі ресурси зобов'язані попереджати читачів про свій статус у кожній публікації, причому розмір цього уточнення має бути вдвічі більшим за власне публікацію.

«Статус іноземного агента позбавляє нас можливості повноцінно займатися журналістикою та знищує наш бізнес. Мін'юст виконує політичне рішення керівництва Росії, мета якого — вбити “Медузу”», — заявив головний редактор видання Іван Колпаков.

Про те, як внесення до реєстру вплинуло на роботу видання та що все це означає, hromadske розповіла генеральна директорка «Медузи» Галина Тимченко.

Як внесення «Медузи» в список іноземних агентів відбилося на роботі видання? Що змінилося за ці кілька днів?

За ці кілька днів поки що нічого критично не змінилося, але це справа часу.

На рекламі, на жаль, це справді позначилося. Рекламодавці йдуть від нас — і йдуть досить багато для того, щоб відчути, що це тільки початок.

З іншого боку, навпаки, є рекламодавці, які приходять і кажуть: «Вирішили підтримати іноземного агента своїм рублем, хочемо хорошу рекламу».

Чи бачите ви якісь зміни в кількості передплатників і читачів?

Ні, поки не бачимо.

Медуза всі шість з гаком років свого існування стояла на простому принципі: ми не експериментуємо над своїми читачами — ми поважаємо своїх читачів. Авжеж, за якийсь час ці попередження в дописах можуть перетворитися на сліпе банерне місце. Проте це знущання зі здорового глузду та очей читачів.

Я не здивуюся, якщо зрештою читачі скажуть: «Ну що тут вдієш». Я не вважаю, що «Медуза» — єдине гідне медіа в Росії. Тут є багато хороших журналістів і є багато хороших медіа, які продовжують працювати попри все. Їм (читачам — ред.) є, що почитати.

Наше існування зробили практично нестерпним, але що ж тут вдієш?

Журналісти «Медузи» не вперше потрапляють у конфлікт із російською владою. У 2019 році Івана Голунова, журналіста-розслідувача видання, звинуватили в збуті наркотиків і взяли під варту. На фото — акція на підтримку журналіста в Санкт-Петербурзі, 12 червня 2019 рокуDmitri Lovetsky / AP

Ви ж латвійське медіа («Медуза» базується в Латвії). Чи можете ви не виконувати вимоги Роскомнагляду?

Так, звісно, можу не виконувати. Але сама я російська громадянка — це по-перше. А по-друге, в законі абсолютно чітко йдеться про те, що зі штрафуванням вони проблем не матимуть. Вони призначать мені спершу адміністративні штрафи, потім заведуть кримінальну справу: чи на керівників, чи на співробітників — це не важливо. А кримінальна справа загрожує нам двома роками позбавлення волі. (Крім того, Роскомнагляд може заблокувати ресурси «Медузи» на території Росії — ред.).

Скажімо, «Радіо Свобода» відмовляється платити штрафи російській державі. Нині сума їхніх штрафів перевищила 8 мільйонів рублів (близько 2,8 млн грн).

(Окремі автори, що отримують гроші від іноЗМІ, теж можуть бути визнані іноземними агентами. Раніше так було з журналістами Сергієм Маркеловим і Людмилою Савицькою, які співпрацювали з «Радіо Свобода» — ред.)

Як команда? Які подальші плани?

Жодних планів у нас немає. Ми щодня проводимо наради. Команда тримається й працює — це все люди відважні, бойові, їх різною нісенітницею не залякати. Але зрозуміло, що довго так тривати не може, адже всі вони — звичайні живі люди. І коли ти весь час живеш з очікуванням, що незабаром прокинешся від дзвінка у двері, відчиниш, а там поліція — працювати складно.

У середу, 27 квітня, до вашої спецкорки Христини Сафонової в Москві приходила поліція. З чим це пов'язано?

Поліція приходила не тільки до нашої спецкорки, а й ще до багатьох журналістів, які висвітлювали протести 21 числа (мітинги на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального — ред.).

Мабуть, поліція перевіряє систему розпізнавання осіб у такий спосіб — на нас. Але це моє припущення. Або ж показує журналістам, що всіх їх уже знають: до всіх приходять, беруть пояснення, перевіряють редакційні посвідчення, документи тощо. Така собі масова атака на журналістів.

Муніципальні працівники зафарбовують графіті з портретом ув'язненого російського опозиційного лідера Олексія Навального в Санкт-Петербурзі, Росія, 28 квітня 2021 рокуValentin Egorshin / AP

Внесення «Медузи» до переліку іноЗМІ теж пов'язане з цим? Якщо ні, то в чому причина?

Ви знаєте, було б дуже наївно припускати, що в мітингах на підтримку Олексія Навального (щодо яких висловлювалися всі російські ЗМІ) головним винуватцем вибрали чомусь латвійське медіа. Ні, ми думаємо, що Олексій Навальний тут ні до чого, та й Фонд боротьби з корупцією (некомерційна організація, створена Олексієм Навальним — ред.) теж ні до чого. Це просто ситуація в країні.

Це державні репресії, спрямовані не лише проти журналістів, а проти всіх людей, які, на думку влади, надто не згодні з нинішнім порядком.

Мені не цікаво розбиратися в головах ідіотів, які ухвалюють такі закони та вважають всіх журналістів ворогами лише на підставі того, що журналісти виконують свою роботу — ту роботу, яка, зокрема, зафіксована в законі «Про засоби масової інформації».

Мені геть не цікаво, що в головах дурних людей. Я бачу наслідки їхніх рішень, хоч і не маю змоги впливати на ці рішення. А колупатися ще й у цьому я не хочу.


Додамо, що 14 квітня в Москві затримали чотирьох журналістів студентського журналу DOXA, що активно висвітлював акції. Всіх їх звинуватили в залученні неповнолітніх до протестів.

Водночас речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що визнання іноземним агентом не обмежує та не забороняє діяльність «Медузи».

«Ми з глибокою повагою ставимося до кожного ЗМІ, цінуємо професіоналізм журналістів кожного ЗМІ, але сучасний ринок інформації побудований так, що — будемо відверті — зникнення будь-якого ЗМІ не сильно відчуватиметься», — сказав Пєсков.