Сирійська біженка гріється біля вогнища на турецько-грецькому кордоні поблизу міста Едірне, Туреччина, 5 березня 2020 року. Тисячі сирійських мігрантів намагаються потрапити до Європи, втікаючи від громадянської війни, що триває в їхній країні майже дев'ять років
Фото:

EPA-EFE/ERDEM SAHIN

2 березня човен із 48 мігрантами вирушив до грецького острова Лесбос, але перекинувся в Егейському морі. Берегова охорона Греції не змогла врятувати хлопчика, який був на судні.

Мігранти — серед яких були жінки та діти — прямували з Туреччини. Вона напередодні заявила, що більше не може стримувати на своїй території людей, які хочуть потрапити до країн ЄС, та відкриває для них кордони.

Чому Анкара пішла на такий крок та як на нього реагують у Європі — пояснює hromadske.

Що зараз відбувається на турецько-грецькому кордоні?

Ще 28 лютого почали з’являтися кадри з біженцями, що рухаються до кордону Туреччини з Грецією, аби потрапити до ЄС. Більшість із них — сирійці, які тікають від громадянської війни, що триває в їхній країні майже дев’ять років.

Уже в неділю, 1 березня, міністр внутрішніх справ Туреччини заявив, що кордон країни перетнуло близько 100 тисяч біженців, переважно сирійців. А 3 березня Анкара повідомила, що до Греції рушило вже понад 130 тисяч біженців.

Греція цю інформацію не підтверджує і називає набагато нижче число: з 29 лютого тамтешні прикордонники зупинили 35 тисячі людей. Частина з біженців так і лишається на кордоні, деякі намагаються повернутися до Туреччини — втім остання вже задіяла тисячу силовиків, аби не допустити цього.

Грецька влада визнає, що самотужки їй не вдається забезпечити безпеку кордонів, і вже звернулася по допомогу до Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів (Frontex).

Тим часом кордон біля міста Едірне, що в європейській частині Туреччини неподалік від кордону з Грецією та Болгарією, нагадує кадри з американського бойовика. Грецькі прикордонники відкривають вогонь біля колон біженців, які намагаються потрапити на грецьку територію.

За повідомленнями очевидців, люди на грецько-турецькому кордоні закидують прикордонників камінням, останні у відповідь застосовують сльозогінний газ. А 3 березня BBC оприлюднило відео, на якому берегова охорона Греції відштовхує надувні човни з мігрантами в морі й робить попереджувальні постріли в їх бік.

Група біженців з дітьми, які прямують до Європи через Туреччину, відпочивають на березі річки Мерік на турецько-грецькому кордоні поблизу міста Едірне, Туреччина, 1 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SEDAT SUNA

Чому Туреччина відкрила кордони для біженців?

27 лютого в сирійській провінції Ідліб обстріляли колону турецьких військових — загинуло 33 військовослужбовці. Туреччина в Ідлібі підтримує частину збройних угруповань, що воюють із урядом Башара Асада. Останній за підтримки Росії веде наступальну операцію, щоб узяти провінцію під свій контроль.

За словами Анкари, напад 27 лютого організували саме сили Башара Асада. У відповідь Туреччина майже одразу почала обстріл позицій сирійської армії, а 1 березня оголосила про початок військової операції «Весняний щит» у Сирії.

Ще в день нападу інформаційні агентства Reuters і AFP із посиланням на неназваних турецьких посадовців повідомили, що Анкара вирішила відкрити кордони для біженців та мігрантів, які через Туреччину намагаються потрапити до ЄС. А 29 лютого турецький президент Реджеп Таїп Ердоган під час виступу в парламенті прямо сказав: «Ми відкрили двері (для мігрантів і біженців — ред.)».

За словами Ердогана, Туреччина не може прийняти більше мігрантів і біженців на свою територію — тому й не стримуватиме їх. Тим часом в Ідлібі продовжуються запеклі бойові дії між Туреччиною й Сирією, яку підтримує РФ.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Сирійські чоловіки-біженці з дітьми на руках на турецько-грецькому кордоні поблизу міста Едірне, Туреччина, 3 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ERDEM SAHIN

Чому в Туреччині так багато біженців і в яких умовах вони живуть?

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, у Туреччині перебуває більше 4 мільйонів біженців. Із них переважна більшість (3,7 мільйона) — із Сирії, близько 44% — діти

У Туреччині нині більше біженців, ніж у будь-якій іншій країні. При цьому лише 2% з них станом на середину 2019 року жило в тимчасових таборах. Турецьке законодавство дає біженцям право на освіту і соціальне забезпечення, утім більшість нарікає на неможливість знайти роботу й прогодувати сім’ю.

Сирійці почали тікати в Туреччину після початку громадянської війни в країні в 2011 році: з політичних міркувань (не бажають жити при владі Башара Асада), з міркувань безпеки (внаслідок воєнних дій зруйновано їхні домівки, а також школи й лікарні) — або через те й інше разом.

Особливо від конфлікту страждає провінція Ідліб на північному заході Сирії, яка межує з Туреччиною. Із 2017 року там ведуться найбільш запеклі бої. Із грудня 2019 року війська Асада за підтримки Росії почали там військову операцію «Світанок Ідлібу», мета якої — здобуття контролю над більшою частиною Ідлібу. Це єдина на сьогодні провінція, більшість якої контролюється опозиційними до Асада силами.

Ситуацію в Ідлібі називають чи не найтяжчою гуманітарною кризою за всі дев’ять років війни в Сирії. У двох прикордонних містах провінції, за оцінками гуманітарної організації Save the Children, зруйнована або серйозно пошкоджена майже третина будівель. А на півночі Ідлібу з 2017 року у два-два з половиною рази зросли табори для внутрішньо переміщених осіб.

На сирійсько-турецькому кордоні в Ідлібі нині перебуває понад мільйон сирійців. Вони тікають від влади Асада і бомбардувань цивільних об’єктів, відповідальність за які ООН у своєму останньому звіті поклала на уряд Асада й Росію. (Росія звинувачення відкидає).

Як раніше Туреччина й ЄС вирішили кризу біженців?

У 2015-2016 роках ЄС уже переживав міграційну кризу. Після введення російських військ до Сирії потік біженців та мігрантів із країни різко зріс. Сюди ж додалося погіршення економічної та воєнної ситуації й в інших близькосхідних країнах — Іраку, Афганістані, Лівії тощо. Загалом у ті роки, за даними Frontex, європейський кордон перетнули понад 2,3 мільйона біженців та мігрантів.

У березні 2016 року Туреччина та ЄС уклали угоду, аби зменшити міграцію до європейських країн. Усіх мігрантів і біженців, які прямували до грецьких островів, Анкара повинна була утримувати на своїй території в обмін на європейську фінансову допомогу — 6 мільярдів євро.

Нині Анкара заявляє, що Євросоюз так і не надав їй обіцяної суми; натомість Брюссель уточнює, що надавав обіцяну допомогу не Туреччині напряму, а гуманітарним організаціям, які допомагають біженцям.

Основною вимогою Туреччини залишається отримання обіцяних кілька років тому грошей. 29 лютого Ердоган поговорив з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Він заявив, що Туреччина триматиме кордони відкритими до тих пір, поки гроші не будуть на рахунках. Тим часом із європейського боку починають лунати пропозиції про укладення нової міграційної угоди з Туреччиною.

Чоловік за допомогою мотузки повертається назад на турецький берег прикордонної річки Мерік після невдалої спроби дістатися території Греції, Едірне, Туреччина, 1 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ERDEM SAHIN

Як на рішення Ердогана відреагували в ЄС?

Болгарію, яка теж має спільний кордон з Туреччиною, нинішня криза зачепила поки незначним чином: влада одразу направила до кордону 1000 солдат і до 140 одиниць техніки. Деякі інші країни ЄС, як-от Австрія й Угорщина, вже заявили, що не пропускатимуть на свою територію мігрантів і біженців із Туреччини. Австрійський канцлер Себастьян Курц навіть заявив, що Ердоган нині використовує мігрантів як «зброю для тиску на ЄС».

Уряд Греції заявив, що на місяць призупиняє прийом заявок від біженців на тимчасове проживання і депортуватиме всіх, хто незаконно потрапить на територію країни.

Європейський Союз став на бік Греції. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ситуація з біженцями й мігрантами на грецькому кордоні — це «відповідальність усієї Європи». А глава Європейської ради Шарль Мішель закликав Туреччину дотримуватися умов угоди від 2016 року.

Що може вплинути на ситуацію?

Поки що скидається, що сторони намагаються врегулювати конфлікт дипломатичним чином. Утім між Грецією й Туреччиною вже триває «війна слів». Так, 2 березня під час зустрічі з болгарським прем’єром Бойко Борисовим Ердоган звинуватив грецьку владу у вбивстві кількох мігрантів — що Афіни пізніше заперечили. І назвали Туреччину «офіційним торговцем мігрантами».

Представники Євросоюзу 3 березня вирушили до Греції й Туреччини, аби обговорити зі сторонами варіанти розв’язання нинішньої ситуації. Можливим варіантом, який обговорюється в європейських столицях, називали створення так званих «зон безпеки» на півночі Сирії, куди могли б повернутися біженці й мігранти.

5 березня відбулася зустріч лідерів Туреччини й РФ. Ердоган і Путін обговорили ситуацію в Ідлібі. За результатами перемовин Туреччина й Росія домовилися про негайне припинення вогню з 6 березня, створення коридору безпеки й спільне патрулювання російських і турецьких військ у зоні деескалації в Ідлібі.

Можливо, перемир’я дозволить стримати потік біженців та мігрантів із Сирії, що прямують до європейських країн.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Співавторка: Ірина Запорізька
Поділитись: