Цькування у школі і поза нею: що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або його ініціатором

Жертви

Однокласники почали цькувати восьмирічну Еленіко Гогохія за те, що її мати підтримує ЛГБТ-активістів. У цьому випадку невдоволення зародилося в середовищі батьків, а діти лише виявилися трансляторами агресії дорослих. Для того, щоб захастити дівчинку від булінгу, її довелося перевести в іншу школу.

Подробиці читайте в матеріалі JAM-News «Буллінг у школах Грузії: коли не можна бути несхожим на інших».

Учениця молдавської школи Домніка страждає на дерматит, що само по собі дуже неприємно для підлітка, а надто, коли дефекти шкіри з'являються на обличчі.

Та коли ці недоліки помічають оточуючі, і вони стають приводом для цькування, життя підлітка стає нестерпним. Домніка намагалася розповісти батькам про цькування в школі, але вони вважали її проблеми незначними. Порятунок прийшов, коли батьки прочитали публікації в ЗМІ про підліткові самогубства, тоді й звернули увагу на свою доньку.

Історію Домніки читайте в публікації ZDG «Не бери близько до серця: буллінг і байдужість дорослих».

Проте цькувати у школі можуть не лише дітей. Проведене НДУ Вищої школи економіки (Росія) дослідження показує, що 70% вчителів тією чи іншою мірою зазнають булінгу. Учениця московської школи Даша розповіла, як вони з класом зацькували вчителя хімії, просто тому що він був новенький, молодий і затинався.

Подробиці дослідження про цькування вчителів у російських школах читайте в статті Новой газеты «Вчитель — це мішень. Педагогів у школі цькують частіше, ніж учнів».

Олександр Черкас — учитель української мови, літератури та інформатики київської школи у районі Відрадний. Йому 25 років, це вже третя школа, в якій він викладає. У 2017 учні Олександра номінували на премію Global Teacher Prize в Україні. Він також класний керівник у 8 класі. Каже, що із цькуванням серед дітей стикається постійно.

Нецензурна лексика, образи, бійки — усе це чи не щодня вчитель бачить на власні і очі та намагається із цим боротися. Переважно через обережні розмови з батьками, психологами, особисті бесіди з дітьми, а також позакласні уроки.

Переслідувачі

Зазвичай вже сам факт того, що діти збираються в групу і починають цькувати жертву говорить про те, що з групою не все гаразд, і часто допомога потрібна переслідувачеві більше, ніж жертві.

«У моїй родині емоції у дорослих були заборонені», — розповідає Марина Пирогова, яка в дитинстві ставала ініціаторкою цькування однокласників.

Вона каже, що саме емоції, які вдавалося витиснути з однокласника за допомогою насильства, приносили дівчинці задоволення. Коли Марина виросла, вона усвідомила свою проблему, розшукала більшість своїх жертв і вибачилася перед ними.

Читайте історію Марини в публікації Єврорадіо «Ми всі — жертви булінгу». Як і за що підлітки цькують одне одного».

Найстрашніше відбувається тоді, коли дорослі не просто не перешкоджають, а й підтримують булінг, як це сталося в бакінській школі №162. Коли Еліна Гаджиєва звернулася до вчительки з проханням про допомогу, класна керівниця відповіла: «Мабуть, ти сама винна і заслужила на це».

Історія закінчилася трагічно. Чотирнадцятирічна Еліна викинулася з вікна школи. Всю історію читайте в матеріалі Meydan.tv «Сама винна і заслужила на це»

З булінгом можна і треба боротися законодавчо. В країнах Східної Європи закон проти булінгу — рідкість, хоча західний досвід показує, що антибулінгове законодавство працює. У січні 2019 року в Україні ухвалили закон про булінг і вже навіть почали застосовувати.

Та найголовніші люди в цій історії все ж батьки. Щоб вижити, дитині, навіть найскладнішому підліткові дуже важливо знати: що б не сталося — дорослий на його боці.

Над проектом в межах «Медиасети» працювали: Дмитро Аваліані, Ольга Булат, Алекс Бурець, Марія Войтович, Світлана Козлова, Маша Колесникова, Христина Корнеску, Андрій Мамай, Іоана Мунтяну, Ніно Меманішвілі, Наніко Сісвадзе, Женя Снежкіна, Павло Ходинський, і Мейдан ТВ