«Цього вистачить, щоби влаштувати пекло для ворога». Що означає американська допомога українській армії

Під час візиту президента Зеленського до США сторони оприлюднили заяву про стратегічне партнерство — фактично, програмний документ, левова частка якого стосується саме оборони. Угоди також уклали Міністерства оборони України і США та окремо «Укроборонпром» із низкою американських компаній. Вже після цього відбувся візит американських сенаторів до Києва, під час якого тема «оборонки» також була однією з головних.

Чи справді ці документи й контакти зміцнять українську армію та «оборонку», чи це лише декларації — розбиралося hromadske.

Напрями співпраці

Спільна заява України та США щодо стратегічного партнерства містить пʼять розділів. Перший і найбільший присвячений саме безпеці та обороні. У ньому США обіцяють, що «продовжать працювати над тим, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію».

Є там і перелік напрямів, на партнерство в яких тепер може розраховувати Україна. Це, зокрема, повноцінна програма тренувань і навчань, партнерство між розвідувальними відомствами, поглиблення співробітництва в Чорноморському регіоні та посилення співпраці у сфері кібербезпеки.

Містяться там і зобовʼязання, які взяла на себе Україна: провести оборонні реформи відповідно до стандартів НАТО, збільшити прозорість військових закупівель, реформувати корпоративне управління.

«Джавеліни» й не тільки

Сполучені Штати також оголосили, що нададуть Україні безпекову допомогу ще на 60 мільйонів доларів — 1,6 млрд грн. Ці гроші будуть відведені, зокрема, на нову партію переносних протитанкових ракетних комплексів Javelin.

Станом на 2020 рік на озброєнні Збройних сил України були 47 пускових установок і 360 ракет Javelin. Остання партія — 10 пускових установок і 150 ракет — коштувала 36,5 млн доларів.

Керівник програми «ВПК та оборона» Українського інституту майбутнього Володимир Пікузо вважає, що продаж Україні американської зброї є важливим сигналом для інших постачальників.

«Країни-лідери на ринку озброєння не продають нам летальну зброю, — констатує експерт. — По-перше, просто щоб не сваритися з росіянами. А по-друге, тому що немає позитивного досвіду постачання Україні летальної зброї. А Сполучені Штати таким чином дають сигнал ринку: „Україну можна озброювати, ми ж це робимо“».

Але на що саме підуть обіцяні 60 мільйонів доларів, поки не відомо.

«Питання, на яких умовах нам нададуть ці гроші, — каже Пікузо. — Можливо, що на всю суму треба буде закупити „Джавеліни“ — пускові установки та ракети. Це буде і позитив, і негатив. Позитив — в озброєнні нашої армії. Негатив — у тому, що саме в галузі протитанкових ракетних комплексів ми впораємось і самі. У нас є конструкторське бюро „Луч”, яке може створювати ПТРК, які будуть прямими конкурентами „Джавелін”. Але якщо ми зараз більше ніж на 1 млрд грн закупимо американських ПТРК, то Міністерству оборони вже будуть не потрібні ПТРК вітчизняного виробництва».

Експерт вважає розмір допомоги від США досить пристойним:

«Я не сприймаю розмови про те, що це замало для України. Для порівняння: до 40 млн доларів коштує налагодження виробництва окремих видів озброєння. Нам на патронний завод потрібно 55-60 млн доларів. А тут нам їх просто подарували! На цю суму можна закупити достатню кількість переносних протитанкових ракетних комплексів, щоб влаштувати пекло будь-якому бронетанковому підрозділу ворога».

Він припускає, що, крім «Джавелінів», на ці гроші можуть закупити снайперські комплекси і стрілецьку зброю.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що американці поставлятимуть нам те саме озброєння та обладнання, що і раніше. Пріоритетами можуть бути військово-морські сили, протиповітряна оборона, засоби звʼязку.

Зазначимо, що під час нещодавньої зустрічі міністра оборони України з делегацією Конгресу США американські сенатори пообіцяли допомогти в посиленні протиповітряного та протиракетного захисту.

Чи купить Україна F-16?

Також певне уявлення про напрями співпраці могли б дати угоди, укладені керівником «Укроборонпрому» Юрієм Гусєвим із компаніями Lockheed Martin Corporation, Harris Global Communications Inc., Global Ordnance, Day & Zimmermann Lone Star LLC.

Lockheed Martin є найбільшим постачальником військової техніки до армії США. Найбільш відомі її вироби — власне протитанковий комплекс Javelin і винищувач F-16 (зараз компанія виготовляє його новішу модифікацію — F-35).

Також вона спеціалізується на випуску тактичних ракет, систем протиповітряної і протиракетної оборони, а також високоточної зброї «повітря-земля».

У 2019-му NASA обрав 11 компаній для виробництва прототипів апаратів для висадження на Місяць. Поряд із компаніями, які спеціалізуються на польотах до космосу, такими як SpaceX і Blue Origin, у списку опинився і Lockheed Martin.

Global Ordnance — невелике приватне підприємство, яке належить ветеранам. Воно виробляє нестандартну зброю і боєприпаси, засоби індивідуального захисту, оптику і тепловізори, хімічні, біологічні, радіологічні, ядерні та вибухові речовини.

Сама компанія повідомила, що уклала з «Укроборонпромом» багаторічну угоду про співпрацю. Попередньо йдеться про 500 мільйонів доларів.

«Угода дозволить уряду України використати виробничі партнерства Global Ordnance у США та всьому світі, щоб отримати велику кількість засобів оборони, технологій та виробничого потенціалу, необхідних для зміцнення військової й оборонної інфраструктури», — сказано у повідомленні.

У Global Ordnance підкреслили також давні звʼязки з Україною. Зокрема, вони постачали до нашої країни військові гвинтівки.

Також Global Ordnance закуповує у заводу «Зоря», що в Рубіжному Луганської області, тротил для американської армії. Це підприємство, що цікаво, контролюється лідером партії «Опозиційна платформа — За життя» Юрієм Бойком. Нещодавно цей актив остаточно перейшов під контроль родини Бойка.

Harris Global Communications виготовляє, зокрема, прилади нічного бачення і засоби звʼязку.

Day & Zimmermann Lone Star LLC спеціалізується на виготовленні боєприпасів.

Однак експерти поки що налаштовані скептично, і не впевнені, що за підписаними угодами є щось реальне.

«„Укроборонпром” — це субʼєкт управління, апарат службовців, які забезпечують взаємодію державних підприємств. Конкретні угоди щодо взаємодії зі США могли бути укладені тільки між підприємствами. А якщо підписував концерн — то це якісь декларації», — переконаний керівник програми «ВПК та оборона» Українського інституту майбутнього Володимир Пікузо.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник також сумнівається, що меморандуми матимуть практичні наслідки.

«Питання інвестицій у виробничі потужності, у спільне виробництво меморандумом не вирішиш. Тут проблеми з захистом цих інвестицій, з українським законодавством, українськими судами. Щоб потужний американський партнер захотів мати справу з українською компанією, вона має відповідати певним критерієм. Ключове — це прозорість. Не має виникати питань стосовно корупції, відповідності міжнародним стандартам», — каже він.

Разом із тим Олексій Мельник додає, що одним із реалістичних варіантів співпраці є домовленості про просування продукції української оборонки на міжнародних ринках.

Союзник, але без статусу

Деякі експерти вважають, що шляхом розширення підтримки України міг би бути статус основного союзника США поза НАТО (MNNA).

«На поточному етапі це була б суттєва підтримка. Більшою мірою політична. Хоча вона має і значні практичні можливості. Там є доволі великі можливості для розширення співпраці», — каже Олексій Мельник.

У 2014-2019 роках Київ і Вашингтон рухались у бік набуття Україною цього статусу. Проте він не згадувався публічно під час перемовин між президентами України і США. Депутат від «Голосу» Сергій Рахманін під час дебатів у Верховній Раді стверджував, що США чітко дали зрозуміти, що Україна цей статус не отримає.

Ймовірно, саме тому депутати від «Слуги Народу» не голосували за звернення до Конгресу з проханням надати цей статус.

«Це не дає значних переваг, але дуже роздратує нашого супротивника на Сході. Тому немає підстав вважати, що у близькій перспективі цей статус буде отримано», — переконаний Володимир Пікузо.