Політика

«Дармоїди» проти Лукашенка: що відбувається в Білорусі

30 березня, 2017 15:00
Політика/«Дармоїди» проти Лукашенка: що відбувається в Білорусі
Зберегти
Вигляд
lead
25 березня – на День волі – в Білорусі очікуються масові протести. Ця акція має стати кульмінацією найбільших з 2010-го року маніфестацій, які тривають уже понад місяць.

25 березня – на День волі – в Білорусі очікуються масові протести. Ця акція має стати кульмінацією найбільших з 2010-го року маніфестацій, які тривають уже понад місяць. Обурення білорусів викликав так званий «податок на дармоїдів», запроваджений президентом Аляксандром Лукашенко. Та дуже швидко до вимог скасувати податок доєдналися інші.

Які шанси на успіх у білоруських протестувальників цього разу? І чи не скористається ситуацією Росія, яка останнім часом не в захваті від поведінки «бацьки»?

Що стало причиною протестів і чим вони відрізняються від попередніх?

Білорусів на вулиці вивів так званий «декрет №3», або податок на «дармоїдів». Згідно з ним, кожен білорус, який не працює понад півроку, має заплатити податок у 360 рублів – близько 170 доларів. Закон було ухвалено ще у 2015-му році, однак до 20 лютого 2017-го року люди мали сплатити перші внески. Із 400 тисяч білорусів, які отримали сповіщення про сплату податку, виконали наказ лише 54 тисячі. Це вперше білоруси так масово відмовилися робити те, що їм наказала влада, зауважує Віктор Малишевський, директор «Європейського радіо для Білорусі» – одного з небагатьох вільних медіа в країні.

Під дію декрету потрапили багато пенсіонерів, які у 2015-му році ще не були на пенсії, але вже не мали роботи. Саме вони і виходять зараз на вулиці. І цим протести відрізняються від попередніх.

«Виходять протестувати ті люди, які голосували за Лукашенка в 2010 і 2015 році», – каже Арсен Сівіцкі, директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень у Мінську. Головний каталізатор їхнього гніву – складна економічна ситуація в Білорусі. «Немає роботи – ось що основне. Влада звинуватила людей в тому, що вони не працюють. Люди звинуватили владу в тому, що немає роботи», – пояснює Малишевський.

Особливим є також те, що протести відбуваються не тільки в столиці, а й у регіонах. Мозир, Барановичі, Пінськ – у цих містах на площі виходили близько тисячі людей. Це багато для Білорусі, така кількість зазвичай збирається на акціях у Мінську.

Яка реакція влади?

Влада Білорусі не була готовою до того, що декрет про «дармоїдів» виведе на вулиці тисячі людей. Перші акції минули без арештів, однак уже 26 лютого у Вітебську була затримана активістка. Згодом учасників затримували у Бресті та Молодечному.

Наймасовіший мітинг відбувся у Мінську 15 березня – участь у санкціонованій владою ході взяли дві тисячі людей. Після акції люди в цивільному затримали близько 50 демонстрантів, яким висунули звинувачення у хуліганстві, непокорі співробітникам міліції та вживанні ненормативної лексики.

Президент Аляксандр Лукашенко назвав організаторів акції «п’ятою колоною» і закликав «видлубувати їх, як родзинки з булки».

Влада почала залякувати білорусів через підконтрольні їй медіа. На державному телебаченні вийшли в ефір фільми, в яких учасників  протестів називають ворогами, анархістами та маріонетками терористів. «Коли влада каже про те, що не можна виходити на вулиці, вона постійно натякає на Україну: «Подивіться, що було в Україні, коли вийшли люди. Обережніше, цим може скористатися якась третя сила», – розповідає білоруський журналіст Малишевський.

З огляду на масовість протестів, Аляксандр Лукашенко заявив, що відстрочить на рік набуття чинності декретом №3. Він зазначив, що це – не поступка під тиском вулиці, а визнання владою своєї помилки. Та вже за кілька днів «бацька» змінив думку – мовляв, декрет не скасовував і не відкладав.

Активісти тримають перевернутий портрет білоруського президента Аляксандра Лукашенко, протестуючи проти порушення ним Конституції, під час акції протесту проти «декрету про дармоїда» у Мінську 15 березня 2017 року

Фото: Tatyana Zenkovich/EPA

Наскільки високі шанси на успіх протестів?

Із протестів проти декрету №3 та економічної ситуації акції швидко трансформувалися у мітинги проти режиму. Люди виходять на вулиці з гаслами «Декрет №3 – Лукашенко, уходи», «Дістав», «Ні диктатурі», «Живе Беларусь!». «Низка опозиційних фігур – Статкевич, Некляєв, Дашкевич – намагаються ці протести конвертувати в політичні і домагатися не лише скасування декрету, а й відставки уряду й особисто Лукашенка», – каже аналітик Сівіцкі.

Однак шансів на успіх у них небагато. Білоруська опозиція, як і в попередні роки, роз’єднана і без єдиного лідера. До того ж, у ній немає людей, з якими Лукашенко був би готовий сісти за стіл переговорів, вважає журналіст Малишевський.

Що буде на День волі 25 березня?

25 березня у Білорусі відзначають День волі, щороку відбуваються акції протесту. Цьогоріч цей день стане тестом для влади – планується наймасовіша акція проти декрету №3. Попри те, що мітинг у Мінську не санкціонований владою, очікується участь 15 — 20 тисяч людей. Лідери опозиції, крім Статкевича, під арештом після попередніх акцій.

У День волі цілком ймовірний силовий сценарій, вважає Сівіцкі. Конфліктна динаміка наростає як між громадянським суспільством і владою, так і між владою та опозицією. «Жодна зі сторін нічого не робить задля деескалації ситуації, тому є побоювання, що мирна маніфестація 25 березня може закінчитися геть не мирним чином», каже він.

Опозиція 25 березня планує марш до тієї ж самої площі, на котрій міліція брутально розганяла людей після виборів у 2010-му році. «Тобто порушувати закон опозиція буде від самого початку. Влада має зробити вибір – як діяти?», – пояснює Малишевський. «Тут влада в незручному становищі. По-перше, опозиція йде чому? Тому що хоче захистити «дармоїдів», простих людей. А влада кого буде розганяти? Тих, хто вийшов захищати «дармоїдів»? Декрет про яких вона сама ж скасувала? Незрозуміло. Виходить, що в опозиції зараз більше козирів, ніж у влади, як не дивно. До того ж не можна показати погану картинку в Європі».

25 березня в День волі опозиція планує наймасовішу акцію проти декрету №3

Фото: Tatyana Zenkovich/EPA

Роль «третіх сил»: Євросоюзу та Росії

Стосунки Білорусі з Заходом якраз почали налагоджуватися після років санкцій, і Лукашенко з усіх сил намагається зберегти обличчя. Перші мітинги минули без арештів і з мінімумом міліції. 15 березня, коли в Мінську відбувався санкціонований владою «марш недармоїдів», в країні з візитом перебували чиновники Євросоюзу. Міліція формально протести не розганяла – учасників хапали і садили в автомобілі без розпізнавальних знаків люди в цивільному.

«Яка картинка могла піти в Європу? Там могли побачити хіба бійки на вулицях Мінська – одні б’ються з іншими. Міліції там узагалі не було», – каже Малишевський. У День волі в столиці Білорусі перебуватиме спецдоповідач ПАРЄ Андреа Рігоні – він несподівано продовжив свій візит ще на один день.

За ситуацією в Білорусі уважно спостерігає Росія. Лукашенко добре це усвідомлює і побоюється так званого «українського сценарію». «Під час маніфестацій можуть з’явитися різні диверсійні групи, метою яких є спровокувати кровопролиття між владою та протестувальниками.

Немає сумнівів, що Росія використає таку дестабілізацію як привід для втручання у внутрішні справи Білорусі політичним чи військовим шляхом. Так, як це сталося з Україною 2014 року», застерігає Сівіцкі.

Лукашенко боїться «русского міра», але вже готується давати йому відсіч, додає Малишевський, нагадуючи про нещодавні військові навчання в Білорусі. «Майже в центрі міста захищали від терористів міську адміністрацію, доки не прийдуть регулярні сили – армія. Захищали силами якихось повстанців, швиденько роздали їм зброю. В принципі, всі бачать, що відпрацьовують конкретно те, що було в Україні».

Влада відстежує публікації в російських медіа, в яких пишуть, що білоруської мови та нації не існує. Відкрито кілька кримінальних справ. За однією з них був заарештований редактор порталу «Регнум» Юрій Баранчик – білорус за національністю.

На думку експертів, Лукашенко боїться «русского міра», але в той же час готується давати йому відсіч, проводячі військові навчання в Білорусі

Фото: Tatyana Zenkovich/EPA

Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Пов`язані новини