«Деолігархізація» чи наступ на свободу — що несе Угорщині дружба з Росією

Російський президент Володимир Путін та угорський прем’єр Віктор Орбан зустрілися в Будапешті. На їхньому порядку денному, поміж іншого, — скасування санкцій і перезавантаження відносин Росії та ЄС з допомогою Дональда Трампа.

Угорський керманич вітав перемогу на президентських виборах у США саме мільярдера-республіканця. На його переконання, така зміна влади означає завершення епохи «ліберальної недемократії» та встановлення «неліберальної демократії». Останнє словосполучення, на думку критиків Орбана, означає не що інше, як новочасний авторитаризм. Водночас, у власній країні вже не перший рік крок за кроком він вибудовує політичну систему, яка обмежує свободу слова й свободу дій неурядових організацій, як наголошують представники тамтешнього громадянського суспільства. «Воно нині стає мішенню для нескінченного регулювання та відвертого залякування по всьому світу – від Угорщини до Єгипту», – заявив у 2014 році президент США Барак Обама.

Громадське.Світ розповідає про ті процеси всередині країни-сусідки України, які нині викликають особливе занепокоєння в громадських активістів і журналістів.

Неурядовим організаціям готують сюрприз?

10 січня 2017 року парламент Угорщини оприлюднив порядок денний пленарних засідань наступної сесії. Згідно з цим графіком, у квітні 2017-го угорський парламент, Національна асамблея, розгляне пропозицію про зміну правил фінансової звітності неурядових організацій (НО). Відомо, що пропозиція має на меті примусити НО оприлюднювати декларації про доходи – за зразком чиновників і депутатів.

Будівля парламенту Угорщини Фото: wikipedia.org

«Ми переконані, що для неурядових організацій повинен бути встановлений такий же рівень прозорості, як і для політичних діячів. Особливо ж якщо мова йде про організації, котрі ведуть політичну діяльність», – прокоментував речник прем’єр-міністра Угорщини Золтан Ковач в інтерв’ю The Guardian.

Представники партії «Фідес» Віктора Орбана не приховують: здебільшого ініціатива стосується організацій, що фінансуються відомим філантропом угорського походження Джорджем Соросом. Зокрема, мова йде про місцеву філію Transparency International, Угорську Гельсінську спілку та Спілку громадянських свобод Угорщини (TASZ). Ці неурядові організації працюють у правозахисній та антикорупційній сферах.

Акція протесту, організована TASZ 

Фото: офіційна сторінка Tasz у Facebook

«2017-й стане роком, коли Джордж Сорос і все, що він символізує, будуть витіснені з Угорщини й з Європи загалом», – анонсував прем’єр Орбан в інтерв’ю у грудні 2016 року. Фінансовані мільядером Соросом неурядові організації угорський лідер пов’язав із «нав’язуванням країні політкоректності», яка, своєю чергою, створює передумови для позитивного ставлення до ідеї прийняття біженців із Близького Сходу. Політик переконаний, що відкриття угорських кордонів для них не відповідає інтересам його країни.

Джордж Сороc

Фото: Central European University/Tuba Zoltan

У 2016 році він ініціював референдум про необхідність виконання квот на прийом біженців, встановлених ЄС без згоди угорського парламенту. Утім, референдум не відбувся через низьку явку (45 %). За «жорстоке» ставлення до мігрантів міністр закордонних справ Люксембургу пропонував виключити Угорщину з ЄС.

Неурядовий сектор як головний опонент влади

«Наразі ми не знаємо, що саме планує робити уряд. Та хочемо запевнити всіх, що нічого не боїмося», – відреагувала на нові пропозиції влади Спілка громадянських свобод Угорщини.

Громадська організація розпочала роботу в 1994 році. Своєю метою TASZ називає підвищення рівня юридичної компетенції угорців, зокрема у сфері прав людини. Щороку спілка надає безкоштовну консультацію понад двом тисячам людей. Протягом останніх кількох років найчастіше вона надає допомогу опонентам угорської влади.

Програмний директор Спілки громадянських свобод Матей Сабо відзначає: він не знає, як саме працюватиме новий механізм фінансової звітності. Та каже, що йому відомо його призначення:

«Це продовження тривалої війни, яку угорська влада оголосила незалежним організаціям – принаймні тим, що наважуються критикувати її дії».

Сабо пояснює: угорські неурядові організації вже зараз зобов’язані оприлюднювати детальні фінансові декларації. Частково його спілка фінансується за рахунок грантів фонду Сороса «Відкрите суспільство».

У 2014 році уряд Орбана заявив, що певні НО, які фінансувалися за рахунок грантів Джорджа Сороса та уряду Норвегії, здійснюють «проблемні проекти». Від неурядових організацій почали вимагати фінансові документи. Врешті проти кількох осіб правоохоронці навіть відкрили кримінальні справи за «зловживання фінансовими фондами».

«Кілька років потому не залишається жодних сумінівів – усі претензії влади були безпідставними», – підсумовує Сабо. Саме після інциденту в 2014 році Барак Обама назвав Угорщину країною, в якій громадянське суспільство опинилося під загрозою.

Медіа та громадські організації

Та чому влада здійснює тиск на подібні організації? «Якщо хтось зараз і здатен опонувати уряду, так це вони», – розповідає Тібор Рац, редактор незалежного угорського тижневика HVG. - Усі провідні телеканали, радіостанції і газети уряд взяв під свій контроль. Це спонукало навіть окремі незалежні медіа практикувати самоцензуру».

Угорський журналіст Мартон Ґерґей підтверджує: «Фідес» приручила опозиційні партії і максимально обмежила місцеві медіа. «До 2010 року неурядовий сектор мав у нашій країні не так багато впливу. Та за минулі шість років робота цих організацій стала значно більш важливою. Можна сказати, що вони взяли на себе роль прямого опонента влади», — наголошує Мартон Ґерґей.

Ґерґей – колишній заступник головного редактора газети Nepszabadsag («Свобода людей»). Щоденне видання заснували під час антикомуністичної революції 1956 року,  за останні 60 років воно стало головним рупором лівих сил Угорщини.

Проте у жовтні 2016-го видавництво раптово повідомило про припинення виходу газети, нібито через скорочення накладів. У редакції ж наполягають – у такий спосіб права партія, що перебуває при владі, закриває опозиційні ЗМІ й знищує свободу преси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорщина Орбана: між історичною пам’яттю та дружбою з Путіним

«Орбан вважає, що загрозу для цементування його режиму становлять лише два інститути: вільні медіа та фінансово незалежні неурядові організації», – продовжує Ґерґей.

Погоджується з цією думкою Матей Сабо. Представник Спілки громадянських свобод Угорщини стверджує: уряд Орбана продовжує утиски преси та неурядових організацій, щоб мінімізувати їхній вплив. «Наша влада не приймає жодних проявів критики, тому кожен, хто ставить її діяльність (чи то брак діяльності) під питання, стає її ворогом», – каже Сабо.

«Неліберальна демократія»

Угрський президент Віктор Орбан (ліворуч) та канцлерка ФРН Ангела Меркель

Фото: EPP Congress Madrid

Під час своєї другої каденції на посаді прем’єр-міністра Угорщини, що почалася в 2010-му, Віктор Орбан замість Брюсселя і Вашингтона щодалі більше почав орієнтуватися на Москву, Анкару та інші авторитарні режими. У 2014 році прем’єр прочитав програмну промову, оголосивши про створення в Угорщині так званої «неліберальної демократії». Своєю чергою, державами, на які варто орієнтуватися Будапешту, він назвав Росію, Китай, Туреччину, Індію та Сінгапур.

«Протягом чотирьох років після повернення до влади в 2010-му команда Орбана перекроїла Конституцію, змінивши юридичний статус більшості незалежних установ: Генеральної прокуратури, Конституційного суду, тощо й заповнивши їх своїми людьми», — пояснює Матей Сабо.

У 2011 році з різкою критикою нових законів про регуляцію діяльності угорських медіа виступила Amnesty International. Вона засудила примусову реєстрацію всіх засобів масової інформації. Ухвалені парламентом закони правозахисники назвали «загрозою для права на висловлення думки».

Російські зразки для наслідування

«Те, що ми спостерігаємо в Угорщині останні шість років, називається дуже просто – це стабільне зменшення рівня поваги до верховенства права та прав людини», – заявила представниця іHuman Rights Watch Лідія Ґалл.

Орбан із Арнольдом Шварценеґером 

Фото: офіційна сторінка Віктора Орбана у Facebook

Нинішній законопроект про посилення регуляції діяльності угорських неурядових організацій експерти порівнюють із законом, ухваленим у Росії. Втім, деталі його змісту досі не відомі. Представники громадянського суспільства, критикуючи його, виходять лише з власних припущень. У Росії, як відомо, всі неурядові організації, які мають стосунок до політичної діяльності і фінансуються з-за кордону, реєструють як «іноземних агентів».

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу (праворуч) та президент Росії Владімір Путін

Фото: kremlin.ru

Із керівництвом Кремля владу Угорщини поєднують не лише схожі методи роботи. У 2015 році Орбан підписав із Росією угоду про співробітництво у сфері атомної енергетики, чия вартість сягає 11 мільярдів доларів. Росіяни беруться за модернізацію єдиної угорської атомної електростанції «Пакш».

Угорщина також залежить від імпорту російського газу. Крім цього, за інформацією Financial Times, Росія фінансувала неонацистські рухи в цій країні.

Угорщина є однією з країн ЄС, які не приховують наміру скасувати санкції проти Росії. Обмеження на ведення справ із РФ коштувало країні близько 6,5 мільярда доларів, скаржиться міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сіярто.

Віктор Орбан в інтерв’ю BBC наголошував, що вимушений балансувати між Заходом і Сходом, Європою і Росією: «Якщо ви народилися тут, то це частина вашого життя». За його словами, все, чого він прагне, - це «більш чітких, коректних і збалансованих відносин із Росією».

Ефект Трампа і «деолігархізація» по-угорськи

Візит Владіміра Путіна до Будапешта, як наголошує Сіярто, є якраз своєчасним: «Коли ми намагалися покращити двосторонні відносини з Росією, на заваді нам ставав тиск США. Та нині, зі зміною адміністрації, нам нічого не заважатиме».

Журналіст Ґерґей вважає, що угорський уряд не випадково почав проявляти рішучість після президентських виборів у Сполучених Штатах: «За каденції Обами Орбан боявся, що у відповідь на утиски громадських організацій США можуть ввести проти Угорщини санкції. Та зараз він вважає, що ніхто не зможе стати йому на заваді».

Орбан може вважати, що в нього з Трампом спільний ворог – Джордж Сорос. Останній активно підтримував під час президентських перегонів Гілларі Клінтон. Внаслідок коливання ціни акцій на біржах після перемоги 70-річного мільярдера на виборах Сорос втратив близько одного мільярда доларів, стверджує The Wall Street Journal.

Читати також: Давос-2017: порядок денний і головні учасники Всесвітнього економічного форуму

«Сорос досі є найбільшим грантодавцем Угорщини, – пояснює Рац. – Якщо зараз у країні і є опозиція, то утримується вона тільки за його рахунок».

Іронія долі в тім, що свого часу Орбану вдалося отримати освіту в Оксфорді завдяки гранту фундації Сороса. А нині він став його жорстким опонентом. Нові правила фінансового регулювання НО можуть бути лише початком війни угорської влади проти структур всесвітньо відомого фінансиста, припускають угорські журналісти й громадські активісти. Втім, угорський прем’єр ці звинувачення відкидає і обіцяє показати, що означає «справжня, вільна від ідеології демократія» на практиці.