НАЗК знов може перевіряти декларації посадовців. Їм повернули повноваження, що скасував Конституційний суд

Верховна Рада повернула повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, які 27 жовтня скасував Конституційний суд.

За законопроєкт у цілому проголосували 300 депутатів.

НАЗК знов дають право контролювати та перевіряти декларації посадовців і суддів, контролювати оприлюднення таких декларацій, моніторити спосіб життя посадовців, які вносять декларації.

Також агентство отримує право мати безпосередній автоматизований доступ до довідкових систем, реєстрів, банків даних, зокрема таких, що містять інформацію з обмеженим доступом та адміністратором яких є держоргани, та користуватися державними засобами зв'язку.

Також уповноважені особи НАЗК отримують право:

  • безперешкодно входити до приміщень державних органів за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;
  • вимагати необхідні документи та іншу інформацію, зокрема з обмеженим доступом, у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;
  • відповідно до розподілу обов’язків складати протоколи про адміністративні правопорушення;
  • отримувати письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, незалежно від форми власності.

У законі також містяться повноваження агентства щодо контролю за суддями. У разі, якщо НАЗК виявляє корупційне правопорушення, яке вчинив суддя чи суддя Конституційного суду, тоді агентство має про це повідомити Вищій раді правосуддя або очільнику Конституційному суду. Також лише голова НАЗК та його заступники можуть складати та направляти протокол про порушення щодо суддів.

Скандальне рішення КСУ

27 жовтня він на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

Також КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а для НАЗК скасував, зокрема, перевірку та моніторинг способу життя посадовців і суддів.

Раніше Верховна Рада також відновила кримінальну відповідальність за умисне декларування неправдивих відомостей та умисне неподання декларації. Але відповідальність не передбачає позбавлення волі за такі дії.