«Держава хоче стати партнером стартапам». Iнтерв'ю Дмитра Шимківа

Мінеконом розвитку і торгівлі нещодавно відкрили хай-тек офіс «Ukraine» для підтримки різних високотехнологічних пректів. Що це будуть за проекти, до кого звертатися з ідеєю, щоб держава їй допомогла з реалізацією?

По-перше, це велика заслуга Міністерства економіки, що вони працювали над цією ідеєю дуже багато, вони дивилися на досвід Канади, Ізраїлю, як працюють схожі офіси в цих країнах. Основна ідея таких офісів — це допомога стартапам. Під словом «стартап» ми розуміємо малий і середній бізнес. Це одна з програм розвитку середнього та малого бізнесу в Україні. І дуже часто, коли ми говоримо про розвиток підприємництва, молоді стартапи шукають, по-перше, пораду, місце, де вони можуть працювати разом з декількома іншими стартапами, шукати синергію, де можуть долучатися експерти, радники. Саме для таких цілей був створений цей офіс.

Другий елемент — це можливість залучення коштів безпосередньо в ці стартапи. Тому що без залучення коштів — це досить складний процес, бо тут ми говоримо про seed-money, тобто гроші, які вкладаються на початкових стадіях проекту. Далі ми говоримо про раунд A, B, це вже трішки інша складова.

Сьогодні в Україні існує багато різних акселераторів, інкубаторів, створених комерційними структурами. Хай-тек офіс започаткований з ініціативи Міністерства економіки, але створений він безпосередньо компаніями, які є провідними. Це такі компанії, як «ePam», «Vodafone», «Київстар». Вони є ядром. Далі інші компанії можуть приєднуватись, тому вони шукають в цьому певну синергію, тому що це і ідеї, і можливість реалізації, і інвестиції, бо багато високотехнологічних компаній шукають інвестиції. Тобто створюється такий хаб, до якого можуть долучатися.

Важливо, що держава бачить цей проект, як державно-приватне партнерство. Більш детально над цим зараз працює Міністерство економіки. Питання залучених коштів — це можуть бути кошти інвестиційні, тобто є різні фонди, які, як правило, шукають партнерів в інших країнах, з якими могли б співпрацювати. Цей офіс важливий, тому що тут ще елемент присутності держави. Держава присутня як партнер.

Коли ми говоримо про наглядову раду такого офісу, то вона складається як з бізнесу, так і з представників держави. Це дає можливість державі бачити певні інновації і можливість використати їх в розбудові держави. Прикладом такої іновації в країні є ProZorro, але ProZorro розпочалося як стартап. Це вже потім, коли ми переконали всі міністерства в тому, що вони повинні використовувати цю систему, далі це переросло в державну систему.

Є дуже багато прикладів, коли розробки стартапів потрапляли на передову і військові експериментували з ними безпосередньо на передовій. Це важливо. Головне, щоб держава чула і бачила

Крім того, цей офіс буде займатися розробкою законодавства, що стосується безпосередньо стартапів і взагалі високотехнологічної індустрії, тому що в нас є певна частина законодавства, але є частина заонодавства, яка не відповідає нормам. По-перше, в нас немає всіх інструментаріїв корпоративного управління, яке присутнє у стартапів. В них є таке поняття, як equity, як виплата працівникам зарплати у форматі акцій. Це швидке залучення інвесторів, вони приходять і отримують частку компанії, відповідно ніхто не створює акціонерне товариство, коли воно стартап.

На базі офісу можуть створюватись фонди, які будуть інвестувати. Тобто це лише початок процесу, ще багато чого треба зробити. Але головне те, що держава просуває цю тему і це важливо. Раніше про це ніхто не говорив.

У студії Громадського хай-тек підприємець Євген Уткін напередодні розповідав, що в нього є багато розробників, з якими він працює, вони вигадують проекти, корисні в оборонній галузі. Але держава не достатньо зважає на них. Що зробити щоб Укроборонпром робив в них замовлення?

UA.RPA (Українська агенція з перспективних науково-технічних розробок — ред.), яку створив Євген, це один з таких прикладів, де реалізуються різні ідеї. Свого часу вони робили виставку, де ми дивилися різні напрацювання і дивилися, що з того могли би використати в «Укроборонпромі», або військовими.

Є дуже багато прикладів, коли такі розробки потрапляли на передову і військові експериментували з ними безпосередньо на передовій. Це важливо. Головне, щоб держава чула і бачила. За рахунок того, що присутнє Міністерство економіки, я розумію, що створення стартапу і його капіталізація дозволяє вирощувати середній і малий бізнес до великого бізнесу, то існування такого офісу — це один з перших кроків. Це не панацея, але що більше буде таких офісів, то краще для країни.

Хотілось би зрозуміти саму механіку, фізично куди людині з винаходом йти?

Зараз над цим працює Міністерство економіки, саме над процедурою запуску офісу, де він буде розміщуватися юридично, куди можуть звертатися люди, як буде організовано процес. І над цим буде працювати Міністерство економіки разом з компаніями, які заснували цей офіс. Держава готова через такі офіси бачити стартапи, будувати діалог між міністерствами, відомствами, державними інституціями, зі стартапами; шукати, як можна розвивати економіку середнього і малого бізнесу саме у високотехнологічній сфері.

Проекти, буває, виростають, потім вони вмирають, це нормальна екосистема стартапів в будь-якому світі. Але коли програмісти збираються в одному місці, то вони створюють ідеї, проекти, обмінюються думками

Чи є якась планка, що треба набрати, наприклад, сто стартапів до кінця 2016 року?

Є багато цифр, які обговорювалися. Тобто бачення, що протягом наступних років може бути до 500 стартапів. Але ми повинні розуміти, що це, в першу чергу, існування певного простору, де це може відбуватися. Друге — це питання фінансування, тобто seed-money, які інвестуються в стартапи і створення таких фондів.

Про яку суму грошової підтримки йдеться, зокрема від американського уряду?

Здається, 5 млн. доларів. Це інвестиція, не очікується її повернення, це розвиток. Тому що проекти, буває виростають, потім вони вмирають, це нормальна екосистема стартапів в будь-якому світі. Але коли програмісти збираються в одному місці, то вони створюють ідеї, проекти, обмінюються думками. Прикладом такого місця є ВДНГ, де є аналогічний підхід і також це було створено за ініціативи команди, яка почала відновлювати ВДНГ як сучасний майданчик, де можна активно жити і працювати.